Рада схвалила низку законів
Народні депутати остаточно схвалили зміни до Конституції щодо ЄС та НАТО. Це рішення закріплює стратегічний курс України на вступ у Північноатлантичний альянс та Євросоюз, а також зробить неможливою зміну цього курсу.
Читайте також: Бляяяяяяха: Ірина Луценко знову відзначилася у Раді – відео
Документ уже підписав спікер парламенту Андрій Парубій і ще має підписати президент Петро Порошенко, який є автором ініціативи. Зміни набудуть чинності наступного дня після опублікування в офіційній пресі.
Що означають зміни до Конституції щодо ЄС та НАТО
Стратегічний курс України на набуття повноправного членства у Євросоюзі та НАТО. Закон не визначає чітких дат чи кроків для вступу в ЄС та Північноатлантичний альянс. Однак він чітко прописує, що євроатлантичний курс України є незворотним. А отже – будь-які спроби політиків змінити курс України у напрямку Росії трактуватимуться виключно як порушення Конституції України. Це унеможливить проросійський реванш.
Обов'язки президента, Кабміну і парламенту. Закон чітко прописує, що президент стане гарантом реалізації стратегічного курсу держави на членство в ЄС і НАТО. Уряд забезпечуватиме реалізацію такого курсу. А парламент повинен ухвалювати саме ті законопроекти, які сприятимуть реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС і НАТО.
Читайте також: Курс на НАТО і ЄС не пришвидшить інтеграцію, – дипломат
Російські війська більше не матимуть права перебувати на військових базах України. З Конституції виключать пункт про "використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань". Мається на увазі російський флот на території Кримського півострова.
В Україні законом закріпили її стратегічний курс у ЄС і НАТО
Депутати також дали старт перейменуванню Дніпропетровської області на Січеславську. Вони включили до порядку денного сесії відповідний законопроект та скерували його до Конституційного суду України. Він має перевірити законопроект на відповідність вимогам основного закону.
Читайте також: Нічого у них не вийде: мер Дніпра проти перейменування області
У Раді було два законопроекти. Ініційований Порошенком №9310 передбачав перейменування Дніпропетровської області у Дніпровську. Авторами іншого законопроекту – №9310-1 – є понад 160 народних депутатів і він передбачає перейменування області у Січеславську. Однак достатньої кількості голосів на підтримку президентського законопроекту не набралося.
За перейменування Дніпропетровської області саме на Січеславську висловилися міністр культури Євген Нищук, міністр інфраструктури Володимир Омелян, третій Президент України Віктор Ющенко, письменники Оксана Забужко, Сергій Жадан, музикант Олег Скрипка, акторка Ірма Вітовська.
Після висновків Конституційного суду парламент може ухвалити цей законопроект у першому читанні. А проголосувати за документ в цілому Верховна Рада зможе аж на наступній сесії.
Дніпропетровську область перейменують на Січеславську
Верховна Рада проголосувала за зміни до закону про спостереження за виборчим процесом, який забороняє спостерігачам Росії брати участь у президентських на парламентських виборах в Україні.
Законопроект "Про внесення змін до деяких законів про спостереження за виборчим процесом в Україні" зареєстрували в парламенті 4 лютого. Серед авторів – голова Верховної Ради Андрій Парубій, представник президента в парламенті Ірина Луценко, лідер фракції "Блок Петра Порошенка" Артур Герасимов, перший заступник голови фракції "Народний фронт" Андрій Тетерук.
Читайте також: Російські спостерігачі на виборах в Україні виконували роль пропагандистів, – експерт
У МЗС Росії назвали схвалений Радою закон порушенням існуючих норм міжнародного спілкування. Заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін заявив, що його держава наполягатиме на дотриманні прав щодо здійснення спостереження за виборами президента України. Карасін також назвав закон "якимось стороннім рішенням", яке перешкоджає організації спостереження за всіма без винятку виборами.
Звучить це одіозно, безглуздо і ми будемо, як і раніше, наполягати на тому, аби законні права суверенних держав, які мають право на направлення своїх представників у наглядові місії, були дотримані,
– додав дипломат.
У свою чергу спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер вважає, що на виборах президента мають бути представлені спостерігачі з Росії. На його думку, "це буде нормально", інакше результати виборів можуть бути поставлені під сумнів.
Російським спостерігачам заборонили брати участь у виборах в Україні
Відтепер Антимонопольний комітет України може звільняти від штрафів та навіть знижувати їхній розмір за умови, якщо учасники ринку самі повідомлятимуть про антиконкуретні узгоджені дії. Відповідний закон схвалила Верховна Рада.
Один з авторів документа Вікторія Пташник пояснила, що процедура врегулювання спору дає змогу Антимонопольному комітету швидше завершити розгляд справи, а потім вивільнити свої робочі ресурси на інші справи.
Закон дає АМКУ інструменти для розслідування та завершення позитивного розгляду небезпечних порушень у сфері конкуренції, таких як картелі та зловживання монопольним домінуючим становищем.
Український парламент схвалив за основу і в цілому законопроект про Єдиний державний реєстр ветеранів війни. Тепер в Україні мають створити реєстр ветеранів війни, куди внесуть інформацію про ветеранів війни, а також – осіб , які мають особливі заслуги перед батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності та членів сімей таких осіб.
Читайте також: Оплата навчання і довічна пенсія: як піклуються про ветеранів у США та чи візьме приклад Україна
Для чого потрібен такий реєстр?
– Для обліку ветеранів;
– реалізації ветеранами пільг та інших соціальних гарантій;
– адміністрування потреб ветеранів;
– координації діяльності органів виконавчої влади.
Реєстр дозволить провести аудит, систематизувати пільги та зробити прозорою і зрозумілою роботу держави з ветеранами, а також стане базою для розробки онлайн-платформи "Е-Ветеран".
В Україні створять реєстр ветеранів війни
Заміна Уляні Супрун
На час заборони Уляні Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я цю роботу виконуватиме її заступник Павло Ковтонюк.
Що відомо про Павла Ковтонюка? З 2015 року 35-річний Ковтонюк є головою проектного офісу при Національній раді реформ. Викладає у Школі охорони здоров'я. З 2016 року обіймає посаду заступника міністра охорони здоров'я. Брав активну участь розробці медичної реформи в Україні.
Читайте також: Позовів щодо неї є п'ять, всі вони дуже схожі, – Ковтонюк розповів про громадянство Супрун
Сам Ковтонюк заявив, що відсторонення Супрун може становити загрозу для всієї української медицини. За його словами, на сьогодні у МОЗ не можуть ухвалювати важливих рішень, які залежать від підпису міністра або виконувача обов'язків.
"Ми реально нині хвилюємось за те, що у нас скоро будуть нові поставки ліків по міжнародних закупівлях. Щоб їх прийняти, розмитнити й розподілити на регіони, потрібний підпис міністра МОЗ", – наголосив Ковтонюк.
Так, 8 лютого міністерство повинне подати проект постанови Кабінету міністрів на затвердження про початок змін у програмі "Доступні ліки". З квітня вона переходить під Національну службу здоров'я, запроваджується електронний рецепт.
Нам потрібно встигнути це зробити до понеділка, 11 лютого. На сьогодні це ніхто не може зробити. Через це блокується вся робота, а це є нашою тривогою та загрозою,
– додав заступник міністра охорони здоров'я.
Павло Ковтонюк
Чому відсторонили Уляну Супрун? Усе тому, що нардеп від "Радикальної партії Олега Ляшка" Ігор Мосійчук подав позов до суду з вимогою заборонити Супрун працювати на посаді міністра охорони здоров'я. Суд заборонив Супрун "вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров'я України". У суді пояснили, що Супрун було відсторонено з посади з "ознаками очевидної протиправності". Також у суді кажуть, що Супрун мала подвійне громадянство, а це заборонено законом України.
Сам Мосійчук не пояснив, чому вважає Супрун некомпетентною. Відсторонення Уляни Супрун триватиме доти, доки Окружний суд не скасує своє рішення або допоки Супрун сама не подасть апеляційну скаргу.
Фільм "Крути 1918"
Після подій 101-річної давнини боїв під селом Крути, що на Чернігівщині, в Україні презентують довгоочікувану кінострічку "Крути 1918". Фільм повинен був вийти на великі екрани 6 грудня 2018 року в День Збройних сил України, однак дату прокату було перенесено на 7 лютого 2019 року.
Історичний екшн "Крути 1918" режисера Олексія Шапарєва розповідає про події більше ніж 100-річної давнини. Як відомо, реальний бій під селом Крути відбувся наприкінці січня 1918 року. Тоді ж протягом 5 годин у нерівному бою змагалися київські курсанти і козаки "Вільного козацтва" з більшовиками Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова.
Читайте також: У Києві відбулася прем'єра історичного фільму "Крути 1918": цікаві факти про стрічку
Дивіться трейлер фільму "Крути 1918":
Бій під Крутами став важливою ланкою перебігу подій Української революції, адже здебільшого українське студентство змогло затримати ворога за 130 кілометрів від Києва. Саме в цей час українська делегація укладала Берестейський мирний договір, що врятував українську державність.
В історичному українському фільмі "Крути 1918" розповідається саме про ці події, але на фоні жорстокого короткочасного бою виникає справжній любовний трикутник – у молоду дівчину Софію закохуються 2 брати, які змагаються за її серце. Сини генерала Андрій та Олекса Савицькі не лише не можуть "поділити" кохання свого життя, а й хвилююче готуються до захисту залізничної станції Крути, через яку в напрямку столиці мають пройти більшовики.
Фільм "Крути 1918" став першим повнометражним фільм про легендарний бій студентів з більшовиками. У ньому зіграли такі талановиті українські актори, як Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Олександр Піскунов, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський та інші. У зйомках фільму також взяли участь реальні українські нацгвардійці.