Чи відмовиться Україна від мінських угод?
Читайте також: Лукашенко вимагає від Росії компенсувати мільйонні збитки через нафту
Україна готова відмовитися від дотримання мінських угод, якщо у Раді Європи погодяться зняти санкції з Росії. Таку гучну заяву зробив очільник МЗС Павло Клімкін.
Річ у тім, що дипломати з Німеччини лобіюють у Раді Європи питання про скасування санкційного тиску на Росію. У цьому їх підтримують колеги з Франції та низка інших держав. Зауважимо, що саме Німеччина і Франція є учасниками нормандської четвірки. Вони допомагали впроваджувати мінський процес, аби зменшити інтенсивність воєнних дій на Донбасі.
Якщо ви підете (на зняття санкційного тиску – 24 канал), як хочуть декілька країн, я того ж дня вийду і скажу, що Мінська у нас відтепер немає, і його вбила не тільки Росія, його вбили також ви,
– сказав Клімкін під час брифінгу у Брюсселі.
Проте жалю стосовно відмови від мінських угод, на його думку, бути не має. Бо Україні не потрібна "порожня декларація, де тільки слова міняють місцями" – їй потрібен дієвий механізм.
В коментарі 24 каналу аналітик Kyivstratpro Тарас Семенюк наголосив: заява Клімкіна про вихід України з мінських угод – відповідь на небажання європейців посилювати антиросійські санкції після указу Путіна про спрощене надання українцям в ОРДЛО і Криму громадянства РФ.
Україна вимагає від Європи більш жорстких санкцій через указ Путіна про спрощене російське громадянство для українців. А європейці вважають, що санкції шкодитимуть врегулюванню збройного конфлікту на Донбасі,
– зауважує Тарас Семенюк.
Міжнародник підкреслює: перший сигнал того, що європейці не готові посилювати санкції, був після захоплення Росією українських кораблів і військових у Керченській протоці в листопаді 2018 року. Тоді покарали лиш кількох працівників ФСБ, які, можливо, ніколи і в Європі не були.
Що таке мінські домовленості?"Мінський протокол" або "мінська тристороння угода", "мінське перемир'я", "Мінськ-1" – угода про перемир'я у війні на сході України, досягнута на переговорах у Мінську 5 вересня 2014 року. У розробці та підписанні мирної угоди брали участь представник ОБСЄ Гайді Тальявіні, другий президент України Леонід Кучма, посол Росії в Україні Михайло Зурабов, представники так званих "ДНР" та "ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький. Підписи Захарченка та Плотницького під протоколом стоять як автографи приватних осіб. Текст угоди не передбачає будь-якого визнання Донецької і Луганської "народних республік", а лише закріплює за підконтрольними проросійським бойовикам територіями двох областей "особливий статус" у складі України.
Дати інавгурації Зеленського
Читайте також: Дати інавгурації немає: чому депутати не змогли дійти згоди на погоджувальній раді
У Верховній Раді вже зареєстрували аж шість постанов щодо дати інавгурації обраного президента Володимира Зеленського. Сьому можуть зареєструвати у вівторок, 14 травня. Відповідні законопроекти внесли позафракційні нардепи Сергій Міщенко, Віктор Балога, Віталій Купрій і члени БПП Олександр Сугоняко та Сергій Каплін. Перші два пропонують провести захід 19 травня, третій – 20 і 26 травня, а представники фракції чинного президента – 19 травня та 1 червня. Своєю чергою, депутати із фракції "Народний фронт" пропонують свій варіант – 28 травня.
Про інавгурацію Володимира Зеленського – в інфографіці 24 каналу
Усі зареєстровані проекти постанов про дату інавгурації Зеленського розглядатиме Верховна Рада. Але тільки після того, як їх вивчить комітет Ради з питань регламенту. Наразі інформація про дату засідання цього комітету – суперечлива.
Планове засідання комітету повинне відбутися у середу, 15 травня. Однак, позачергове засідання може відбутися вже у вівторок, 14 травня. У самому комітеті кажуть, що поки що розпорядження щодо проведення позачергового засідання – немає.
Більше про те, коли у Раді все ж визначаться із датою інавгурації й чому з цим питанням виникли проблеми – у матеріалі.
Розділення ПЦУ?
Читайте також: Епіфанія підтримали дві єпархії ПЦУ у конфлікті з Філаретом
Почесний патріарх Православної церкви України Філарет допустив розкол православ'я і стверджує, що уповноважений скликати Собор. Філарет заявив, що через вкрай рідкісне спілкування з настоятелем ПЦУ Епіфанієм "церква розділилася".
Порушується те, про що ми домовилися і що ухвалив архієрейський собор. Пішли шляхом неправди. Він повинен співпрацювати зі мною як з патріархом... Ми спілкувалися 4 або 5 разів за 5 місяців – хіба це спілкування? Через те, що спілкування немає, церква розділилася. Тому зараз моє завдання, як патріарха, зберегти Київський патріархат, зберегти українську церкву,
– заявив Філарет.
Він розповів, що визнає настоятеля Православної церкви й нібито перед її створенням була домовленість, що Епіфаній буде представляти церкву за кордоном, а керуватиме нею Філарет.
Патріарх переконаний, що Українська православна церква Київського патріархату, яку розпустили ще в грудні 2018 року під час Об'єднавчого собору, досі існує, адже "Київський патріархат може ліквідувати той, хто його створив".
Окрім того, Філарет заявив, що архієрейський собор, на якому ПЦУ отримала Томос, був собором Константинопольського патріархату, а не Київського. Священнослужитель також допускає розкол Православної церкви України: "Допускаю. Але ми створимо єдину церкву".
А ось у Мінкульті кажуть, що інформація про нібито відновлення діяльності Української православної церкви Київського патріархату не відповідає дійсності.
До речі, 13 травня новообраний український президент Володимир Зеленський оприлюднив на своїй Facebook-сторінці відеозвернення релігійних лідерів України до жителів окупованого Криму та Донбасу. Примітно, що у ролику не знімався настоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Натомість, звертається до українців Філарет. Його у ролику не представили ані як почесного патріарха ПЦУ, ані як настоятеля неіснуючої УПЦ КП. Окрім того, серед релігійних лідерів на кадрах ролику опинився настоятель УПЦ МП Онуфрій. Хто ще знявся у відеозверненні – у матеріалі.
Дивіться відеозвернення релігійних лідерів України:
Як виглядає Нотр-Дам після пожежі?
Читайте також: Аліна Кабаєва народила двійню: що відомо про стосунки спортсменки з Путіним
У мережі з’явилися унікальні фото інтер’єру культового Собору Паризької Богоматері. Знімки зробили днями, майже через місяць після масштабної пожежі, яка зруйнувала готичний шпиль і покрівлю Нотр-Даму.
На кадрах зафіксовані обгорілі рештки риштування та камені, які досі не прибрали із приміщення Собору.
Як виглядає після пожежі Собор Паризької Богоматері// фото – ABC News
Вціліла скульптура у Нотр-Дамі// фото – ABC News
Що відомо про пожежу у Нотр-Дамі?15 квітня 2019 року частину Собору Паризької Богоматері – одну з найвідоміших культурних пам'яток світу охопила масштабна пожежа.
Рятувальникам вдалось її ліквідувати лише через 9 годин. Вогонь зруйнував верхню частину шпиля храму, годинник і значну частину покрівлі, також сильно постраждали вітражі.
Внаслідок обвалу даху в одному місці утворилась величезна діра у стелі. Кам'яна частина собору, каркас та дві вежі збереглися. Президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв, що Нотр-Дам відбудують впродовж 5 років.
Наразі триває міжнародний конкурс серед архітекторів на реконструкцію даху Собору Паризької Богоматері.