Смертельна аварія на шахті на окупованій Луганщині
Інцидент стався ще 25 квітня, однак його наслідки окупанти відчувають ще досі. Зокрема відомо, що в результаті вибуху метану на шахті в Юр’ївці загинули вже, щонайменше, 5 гірників: їхні тіла витягнули на поверхню. Також є інформація й про шостого загиблого, але її не підтверджено. Ще щонайменше 12 осіб лишаються під завалами.
Читайте також: У Росії на великому заводі з виробництва стратегічних ракет сталася масштабна пожежа: відео
Зауважимо, що вибухи на шахті тривали й уночі проти 26 квітня, оскільки виділявся метан з вирубок. Наразі все, що можуть рятувальники – це провітрювати ствол шахти та працювати над укріпленням породи для продовження рятувальної операції.
Як відбувається рятувальна операція на шахті "Східкарбон": дивіться відео
За словами голови Незалежної профспілки шахтарів Михайла Волинця, загалом у шахті в момент вибуху перебували 19 людей.
Мало сподівань, що там міг хтось залишитися живими за такої аварії. Довжина шахтного стовбуру похилого – 400 метрів. Оскільки вчасно не було відповідного реагування та не було проведено пошуково-рятувальні роботи на початку аварії, ситуація тільки ускладнилася,
– наголосив він.
Водночас він підкреслив, що найближчий загін гірничорятувальної служби розташовується у Лисичанську, а це підконтрольна Києву територія. Втім окупаційна влада Луганщини " вирішила звернутися до рятувальників з Ростовської області, що більш ніж за 200 кілометрів від місця інциденту, натомість до української влади чи українських рятувальників вони не зверталися.
"Очевидно, що життя мирних людей на тій території для них нічого не варте", – зауважив Волинець.
Що відомо про шахту "Східкарбон"? Вона є єдиною міні-шахтою на території Лутугинського району. З другого півріччя 2014 року у зв'язку з бойовими діями роботу "Східкарбону" було припинено.
Дивіться сюжет 24 каналу про вибух на шахті "Східкарбон"
Читайте також: Найманці "Вагнера" у складі групи "Карпати": СБУ встановила ще 8 осіб
Зустріч Зеленського та Гройсмана
Захід відбувся ще 24 квітня, але його не афішували, ані команда прем’єра, ані представника колишнього шоумена. За словами речника "Зе!команди" Дмитра Разумкова, Гройсман приїхав до Зеленського, аби "познайомитися", і обох начебто склалося гарне враження одне про одного. Під час зустрічі, додає він, майбутній президент і чинний прем'єр не обговорювали державну політику та різні робочі моменти.
Володимир Гройсман, зі свого боку, зазначив, що вони спілкувалися "про життя, про Україну, про майбутнє держави, і це найголовніше". Водночас, прем'єр наголосив: якщо у новообраного президента будуть плани щодо зміни складу уряду, то він сам про це повідомить суспільству.
Якщо ж говорити суто по закону, у президента є право вносити кандидатури двох міністрів. Це міністр оборони та міністр закордонних справ. Це право, яке визначено законом для нього,
– сказав очільник Кабінету міністрів.
Читайте також: Рубан виїхав з України, – ГПУ
Коли будуть офіційні результати виборів: названо дату
У Центральній виборчій комісії прийняли протоколи з "мокрими печатками" від усіх 199 окружних виборчих комісій і 26 квітня закрили відповідне безперервне засідання, що тривало від 22 числа.
За словами секретаря ЦВК Наталії Бернацької, складання протоколу про результати виборів Президента України 2019 року заплановано на 30 квітня. Протягом 27-29 квітня комісія повинна вивчити протоколи з мокрими печатками, що надійшли 25 та 26 квітня, а також дочекатися закінчення законного терміну для їх оскарження.
Раніше в ЦВК попереджали, що оголошення офіційних результатів виборів президента може відбутися дещо пізніше. Член комісії Євген Радченко пояснював, що у період Великодніх свят можуть виникнути певні затримки із судами.
"Великдень для українців – одне з найбільших свят, тому ми хвилюємось, що можемо не отримати інформацію від судових органів влади про те, що ніде немає позовів. Ми зможемо встановити і оголосити результати орієнтовно 30 квітня", – переконував він.
Читайте також: Смертельна ДТП у Харкові: Зайцева просить скасувати вирок суду та відпустити її "умовно"
Чорнобильска катастрофа: минуло 33 роки
У різних містах України відбулися заходи щодо вшанування жертв на Чорнобильскій АЕС. Зокрема, у Києві на територію Меморіального комплексу "Героям Чорнобиля" прийшли люди з червоними гвоздиками. А поблизу Прип'яті, де розташовується ЧАЕС, відтворили події 33-річної давнини – о 2:23 тут пролунав попереджувальний сигнал. Крім того, згадали про трагедію й у Черкасах, де місцеві курсанти інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля запалили лампадки. Випускники саме цього закладу були першими, хто почав боротьбу з вогнем.
Як вшановували в Україні жертв Чорнобильської катастрофи
Читайте також: Чорнобиль 33 роки по тому: уся правда про катастрофу ЧАЕС
Що відомо про аварію на ЧАЕС: дивіться сюжет 24 каналу
Що відомо про трагедію на Чорнобильській АЕС?У ніч проти 26 квітня 1986 року в місті Прип'ять, що розташовується у Київській області, сталася техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа. Через перегрів реактора відбулось два теплових вибухи та подальше руйнування четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Реактор було повністю зруйновано, а в повітря викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Спочатку вибух, потужністю 300 Хіросім, замовчувався, але після повідомлень із Швеції, де було виявлено радіоактивні частинки, принесені зі східної частини СРСР, розпочалась екстрена евакуація.
Фото пошкодженого 4-го реактора на ЧАЕС у 1986 році
З Київської області було евакуйовано близько 130 тисяч осіб, а за офіційними даними, радіоактивне ураження зазнали близько 600 тисяч людей. Наразі навколо ЧАЕС створено 30-кілометрова зона відчуження.
Територія Білорусі після Чорнобильської трагедії постраждала навіть більше, аніж українська. Саме туди вітер поніс радіоактивну хмару. Так, згідно з даними вчених, Білорусь отримала близько 60% радіоактивного забруднення від загальної кількості в СРСР.
Чорнобильська катастрофа у цифрах
