Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Хто такий Руслан Кошулинський: біографія кандидата у президенти

      Руслан Кошулинський - біографія кандидата у президенти України 2019
      Хто такий Руслан Кошулинський: біографія кандидата у президенти / Kyiv.svoboda.org.ua

      Руслан Кошулинський – офіційно зареєстрований кандидат у президенти України. На вибори Кошулинського висуває ВО "Свобода", кандидатуру якого також підтримали Конгрес українських націоналістів, "Правий сектор", рух "С14" та Організація українських націоналістів. 24 канал пропонує ознайомитися з короткою біографією кандидата в президенти.

      Біографія Руслана Кошулинського

      Народився Руслан Кошулинський 9 вересня 1969 року у Львові.

      Читайте також: Кандидати у президенти України-2019: список

      Освіта – технологічний факультет Кооперативного технікуму у Львові та Тернопільський державний економічний університет за напрямом "Право" (отримав кваліфікацію бакалавра).

      Кар’єру почав на посаді завідувача виробництвом у ресторані-готелі "Беркут" на Яблунецькому перевалі.

      Після того зайнявся бізнесом, а в середині 90-х поїхав на кілька років працювати в Тайгу, на північ Красноярського краю Росії. Там він працював кухарем в артілі, яка добувала золото.

      У 1996 році Кошулинський став членом "Соціал-національної партії України" (сьогодні –Всеукраїнське об'єднання "Свобода").

      Працював завідувачем виробництвом державного підприємства "Турист" у Львові.

      У 2001 році став помічником-консультантом тодішнього народного депутата України Олега Тягнибока, який є лідером "Свободи".

      Був заступником голови правління Об’єднання співвласників будинків молодіжного житлового комплексу "Поступ" у Львові.

      Після цього рік був фізичною особою-підприємцем у "Поступі".

      Читайте також: Які будуть тарифи на комуналку: що пропонують кандидати в президенти

      Політична кар’єра. Влітку 2008 року Кошулинський став заступником голови ВО "Свобода".

      У 2010-2012 роках був головою фракції ВО "Свобода" у Львівській міській раді, членом постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету.

      У 2012 році став народним депутатом України, пройшовши до парламенту за списком "Свободи". Того ж року Кошулинського обрали заступником голови Верховної Ради.

      Кошулинський кандидат у президенти
      Кошулинський на посаді заступника голови парламенту

      Брав активну участь у Революції Гідності. 20 лютого 2014 року зібрав засідання Верховної Ради, щоб припинити масові розстріли протестувальників на Майдані Незалежності в Києві. Того дня на пропозицію Кошулинського нардепи проголосували за усунення тогочасного президента Віктора Януковича від влади та повернення спецпідрозділу "Беркут" на місця дислокації. Ці рішення парламенту дали підстави світовій спільноті визнати легітимною зміну влади в Україні.

      Протягом 20-21 лютого 2014 року Кошулинський одноосібно керував Україною. Очолював тимчасову спеціальну комісію з підготовки проекту закону про розвиток і застосування мов в Україні (з 4 березня 2014 року).

      Після перемоги Майдану, восени 2014 року відбулися дострокові вибори до Верховної Ради, проте "Свобода" з Кошулинським до парламенту не потрапили.

      Взимку 2015 року політик отримав повістку до армії, склав присягу та пройшов 26-денний навчальний курс на Яворівському полігоні на Львівщині.

      Після цього Кошулинський разом з однопартійцями Олексієм Кайдою та Маркіяном Лопачаком вирушили артилеристом в зону Антитерористичної операції на Донбасі у складі у 44-ї артилерійської бригади. Проходив службу на Донбасі у званні старшого сержанта. Є учасником комбатантського об'єднання "Легіон Свободи".

      Читайте також: Як подолати корупцію: що пропонують кандидати в президенти

      Кошулинський Донбас АТО
      Кошулинський з побратимом на службі в зоні АТО на Донбасі

      Закінчив службу на Донбасі, щоб взяти участь у виборах міського голови Львова від ВО "Свобода". Зумів пройти в другий тур, але поступився перемогою чинному мерові міста Андрієві Садовому.

      Став депутатом Львівської обласної ради. У 2018 році ініцюював законопроект "Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області". Так, на території Львівщини заборонили публічну трансляцію російськомовних фільмів, музики та іншого.

      Восени 2018 року ВО "Свобода", Конгрес українських націоналістів, "Правий сектор", рух "С14" та Організація українських націоналістів висунули Кошулинського єдиним кандидатом у президенти України від націоналістичних сил. Його також як єдиного кандидата підтримав командувач Української добровольчої армії Дмитро Ярош.

      Гроші та майно кандидата Кошулинського. У своїй електронній декларації за 2017 рік кандидат у президенти вказав, що володіє автомобілем автомобіль ЗАЗ 968М (1985 року випуску), причепом до нього за 370 гривень, електромобілем Nissan LEAF (2013 року випуску) і будинком у Львові площею 235 квадратних метрів.

      У Кошулинського також є земельна ділянка у Львові площею 334 квадратних метри, теплиця на квадратний метр і альтанка на 18 квадратних метрів.

      Щодо заробітків, то політик вказав свою річну зарплату у розмірі 22 тисячі 458 гривень у львівській організації ВО "Свобода", зарплату дружини Марії Кошулинської у компанії "Галичфарм" у розмірі 129 тисяч 798 гривень, а також отримані відсотки в банках на загальну суму 2 тисячі 245 гривень.

      Читайте також: В ЄС, НАТО чи знову до Росії: що пропонують кандидати в президенти

      Кошулинський єдиний кандидат у президенти від націоналістичних сил
      Кошулинський став єдиним кандидатом у президенти від націоналістичних сил

      Політична програма кандидата у президенти Руслана Кошулинського. Політик обіцяє "відповідальне народовладдя, замість диктатури олігархів", відкриття архівів КДБ СРСР, впровадження обов’язкової перевірки держслужбовців, кандидатів на виборні посади за допомогою "детектора брехні" на причетність до корупційних дій, сепаратизму, співпраці з іноземними спецслужбами та наявність громадянства інших держав.

      Кошулинський пропонує скасувати недоторканність президента України, народних депутатів та суддів, призначати на державні посади фахівців, відібраних на відкритому конкурсі за принципами патріотизму і професіоналізму, ухвалити закон про відкликання суддів, посадовців та депутатів усіх рівнів.

      Політик також планує заборонити платну політичну рекламу у ЗМІ за три місяці до початку та впродовж усієї виборчої кампанії; позбавляти мандату нардепів за "кнопкодавство" та відсутність під час роботи парламенту без поважних причин.

      Кандидат у президенти також хоче повернути гроші з офшорів, ліквідувати схеми виведення грошей з України та уникнення сплати податків, ліквідувати приватні монополії та картелі, встановити державний контроль над природними монополіями. Кошулинський також декларує, що державі будуть повернуті раніше приватизовані держпідприємства.

      Політик хоче ухвалити новий Податковий кодекс, запровадити єдиний соціальний податок на доходи громадян із прогресивною шкалою оподаткування, заборонити торгівлю землею. Обіцяє ліквідувати корупційні схеми при формуванні тарифів та надавати газ і електроенергію для населення за собівартістю.

      Читайте також: Як завершити війну з Росією: що пропонують кандидати у президенти

      Кошулинський обіцяє збільшувати розмір виплат українським сім’ям у зв’язку з народженням кожної наступної дитини, відповідно до інфляції та росту цін на дитячі товари.

      Політик не вказує, як саме планує повертати під контроль України окуповані Крим і Донбас. При цьому заявляє, що готовий визнати Росію державою-агресором та розірвати дипломатичні відносини з нею, а також усі міжнародні договори з РФ та не відновлювати їх до повної деокупації українських територій.

      Як відбуватимуться вибори президента України? 8 лютого ЦВК завершила реєструвати кандидатів у президенти (таких є 44), а остаточний перелік кандидатів стане відомий 8 березня. 31 березня відбудеться перший тур голосування за майбутнього президента. Офіційні результати першого туру повинні повідомити до 10 квітня. Якщо ж стане необхідно провести другий тур виборів, то відбудеться він 21 квітня.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук