"Владімір Путін може насолоджуватися цим моментом: двоє найбільш впливових європейських політиків торують стежку до його дверей", – пише Financial Times.
Читайте також: Бріджит Макрон обрала чарівний образ для зустрічі з Володимиром Путіним: фото
"Очевидно, що Путін смакує можливість показати, що він більш надійний партнер, ніж Трамп, який показав неповагу до традиційних союзів", – говориться у статті. "Путін відчуває себе тимчасовим переможцем в цій новій обстановці, – наводить автор слова глави комітету з міжнародних відносин в Бундестазі Норберта Рьотгена. – Він не може повірити в свою удачу".
Однак, зазначається далі, ознаки зближення між Росією і європейськими країнами нівелюються, якщо протиставити цю динаміку суперечкам, котрі залишаються між ними. Так, Франція і Німеччина неодноразово критикували Росію за підтримку Башара Асада і за розв’язану на Сході України війну, а також взяли за приклад Великобританію і видворили ряд російських дипломатів через отруєння Сергєя Скрипаля.
Та попри це Меркель та Макрон все ж зустрічаються з Путіним на його території. Яку мету переслідують лідери цих країн?
Ангела і букет: як образили канцлера Німеччини
Кількість візитів канцлера Німеччини до Росії протягом останніх 12 років наближається до двох десятків. Проте результативність таких рандеву – питання окреме. Напередодні приїзду Меркель росмедіа всіляко підкреслювали буцімто наявне у німецького лідера бажання зміцнити "дружбу" з Кремлем.
Проте офіційна Москва зазначала, що йшлося лише про можливість "звірити годинники з актуальних міжнародних та регіональних проблем". Зрештою, німецькі аналітики констатували, що у двосторонніх російсько-німецьких відносинах є теми, котрі остаточно та безнадійно зайшли у глухий кут. Йдеться, зокрема, про донбаську та кримську проблематику. Втім, є у Москви та Берліну й один спільний інтерес – ядерна угода з Іраном.
Та навіть попри наявну точку дотику німецькі ЗМІ назвали зустріч Путіна і Меркель "дипломатичною дуеллю". Зокрема, популярне німецьке видання Bild обурилося через подарований Путіним Ангелі Меркель букет білих троянд – такий жест є політнекоректним, вирішили журналісти, оскільки натякає на гендерну нерівність. Політики потискають один одному руки (незалежно від статі), а не дарують квіти, наполягає Bild.
Біла троянда – емблема… політнекоректності. Путіна звинуватили у неповазі до Ангели Меркель, нагадавши йому, що політики не дарують один одному квіти.
В іншій статті видання зазначається, що Путін намагався показати Меркель "хто в домі господар – і не тільки в літній президентської резиденції, а й на світовій політичній арені". На думку авторів статті, про це свідчить те, що візит Меркель відбувся через добу після приїзду до Сочі президента Сирії Башара Асада.
Втім, український журналіст Віталій Портніков дотримується протилежної точки зору. Він вважає, що російський президент намагався не так принизити свою гостю, скільки завоювати її симпатію та створити належну картинку для ТБ. "Путін щосили вдавав, що приїзд Меркель – мало не "сімейний" візит: канцлера він зустрічав з квітами та прем’єром Дмитром Медведєвим", – пише Портніков в авторській колонці.
Читайте також: Путін осоромився на зустрічі з Макроном через українських політв'язнів
І додає: "Але результат цієї зустрічі не новий: ніяких домовленостей по жодному з питань. Немає ніякого розуміння, чи будуть загальними дії щодо Ірану. Немає ніяких нових пропозицій по Сирії. Немає ніяких точок дотику з Україною. Навіть ситуацію з миротворцями ООН Меркель і Путін зараз бачать зовсім по-різному – хоча ще недавно російський президент вдавав, що готовий до поступок.
Нічого нового ми не почули і з приводу "Північного потоку-2". Путін стверджує, що транзит через українську територію і після запуску нового газопроводу буде збережений – але тільки в разі, якщо для цього будуть економічні обґрунтування. Меркель закликає зберегти за Україною важливу роль в транзиті і не допустити збитків для її економіки. Це не одна і та ж позиція, це – різні позиції. І нічого дивного в цьому немає. Сьогодні російський президент все ще не готовий визнати, що тиск Заходу матиме руйнівні наслідки для економіки його країни і збереження влади. Саме тому їздити до Путіна можна. А домовлятися з ним – ні", – резюмує Портніков.
І має рацію: що стосується Ірану, то тут Меркель констатувала "напружену ситуацію в регіоні" і не підтримала рішення США вийти з ядерної угоди. Проте з контексту зустрічі Путіна та Меркель незрозуміло, чи мають вони намір діяти в цьому напрямі солідарно. Поки що все звелося до висловлювання стурбованості. Майже аналогічною є ситуація й щодо Сирії: сторони лише зазначили, що для врегулювання ситуації потрібен "політичний процес", до якого готова долучитися ФРН. Подібні слова позбавлені жодної конкретики і є лише даниною дипломатії.
Щодо "Північного потоку-2", то, як вже було сказано, німецький канцлер наполягає на збереженні для України певних елементів існуючого статус кво. "Ми говорили також і про роль газового транзиту для України. І ми переконані, і наш міністр економіки вів переговори цього тижня, що після будівництва "Північного потоку-2" роль України як транзитної країни має зберегтися. Це має стратегічне значення, і Німеччина готова тут також відіграти свою активну роль. Ми теж розглядаємо "Північний потік-2" як економічний, комерційний проект, але в ньому є й інші складові. Тому потрібно подумати над гарантіями для України у зв'язку з цим", – наголосила Меркель.
"Після будівництва "Північного потоку-2" роль України як транзитної країни має зберегтися", – наполягає Меркель. Німецьку канцлерку несправедливо звинувачувати у тому, що вона здає інтереси України, вважають оглядачі.
Поспілкувалася Меркель з Путіним і на донбаську тематику, про що вже у понеділок проінформувала Петра Порошенка.
Значних зрушень в цьому питанні годі й чекати, тим паче зараз, коли "конфлікт між ЄС і США навколо Ірану відсуває вирішення донбаської проблеми. Ціна на нафту піднялася, що знижує ефективність західних санкцій. Росія з великим задоволенням дивиться на зростання напруги між ЄС і США. З іншого боку, в якийсь момент санкції зроблять свою справу. Ще при Путіні, можливо, буде якийсь прогрес. Економічні й соціальні проблеми будуть настільки важливими для російського режиму, що, зрештою, Росія піде на поступки хоча б щодо Донбасу, щоб позбавитися хоч від частини західних санкцій. Тому й є ці постійні зустрічі – Захід хоче промацати, чи готова Росія вже до якогось шляху вирішення конфлікту", – вважає німецький політолог Андреас Умланд.
Читайте також: Експерт розповів про важливу деталь переговорів Меркель і Путіна
А Міодраг Шоріч, кореспондент "Німецької хвилі" у Москві додає, що "ніхто не може звинуватити Анґелу Меркель у тому, що вона не торкнулася неприємних для Владіміра Путіна тем. Вона говорила відверто, нарікаючи на обмеження свободи преси в Росії та переслідування діячів культури. Так само вона розкритикувала хакерські атаки на МЗС ФРН та підтримку Путіним сирійського президента Башара Асада. Список дражливих питань досить довгий. Але, здається, цей факт канцлерку не знеохотив. Певна річ, що двостороння недовіра залишиться", – каже Шоріч.
Макрон у Петербурзі: знову Іран та нагадування про Сенцова
Що ж стосується візиту до Росії Еммануеля Макрона, то його порядок денний передбачав розмови з Путіним про Іран, Сирію та Україну. Як зазначає агентство Bloomberg, Франції та європейським союзникам потрібна допомога Москви у спробах врятувати іранську угоду.
Ресурс надав слово експертам з РФ, один з яких – голова Російської ради з закордонних справ і оборонної політики Федір Лук'янов – зазначив, що "від цього візиту не варто нічого очікувати. Можливо, є невеликий шанс домовитися про прогрес в питанні Сирії. Але щодо України, то ми в повному глухому куті".
Надто розкута поза Путіна свідчить про те, як зверхньо налаштований кремлівський вождь до своїх гостей – Бріджит та Еммануеля Макронів, котрі прибули в Петербург на міжнародний економічний форум.
А голова російського центру в Французькому інституті закордонних справ Тетяна Кастуєва-Жан зробила акцент на Ірані як на основному моменті двосторонніх перемовин. Вона зауважила: через іранську угоду вийшло так, що Франція раптом опинилася на одному боці з Росією і Іраном. Тим часом сам Макрон виправдовує поїздку до РФ тим, що його зовнішньополітичний підхід передбачає підтримку діалогу. Хоча в квітні Франція, як і інші країни Заходу, вислала російських дипломатів.
"Якщо Франція хоче, щоб її поважали, вона повинна говорити з усіма, але також рішуче діяти, коли червоні лінії порушуються. Я прагну стратегічного та історичного діалогу з Владіміром Путіним, щоб прив'язати Росію до Європи і не дозволити їй замкнутися в собі", – нагадує Bloomberg слова Макрона.
І додає: французький президент ніколи не соромився критикувати Росію чи особисто Путіна за порушення прав людини, втручання у вибори інших країн, підтримку режиму Башара Асада і військове вторгнення в Україну. А щодо Ірану, то і Москва, і Париж одностайні у прагненні зберегти угоду, яка обмежує ядерну активність Тегерана, попри те, що США вийшли з неї. Але щодо України, то Москва навряд чи піде на якісь кроки після розмови з Макроном, резюмує Bloomberg.
Проте навіть якщо виходити з того, що Франція та Росія мають спільне зацікавлення у збереженні ядерної угоди, це ще не означає курс на зближення цих двох країн. "Чи може ця загальна мета зробити можливим якщо не перегляд союзницьких відносин, то хоча б відновлення більш конструктивного діалогу з Росією? Зрозуміло, питання не стоїть про те, щоб протиставити Вашингтону вісь "Париж-Москва", запевняють представники Єлисейського палацу, підкреслюючи "незмінний" характер альянсу зі США, незважаючи на розбіжності з нинішньою американською адміністрацією", – пише французька Liberation.
Читайте також: Путін спеціально розділив зустрічі з Меркель і Макроном, – експерт
"Що ж стосується іранського питання, – йдеться далі у публікації, – то спільність поглядів між французами і росіянами має свої межі: Еммануель Макрон разом з Ангелою Меркель і Терезою Мей вважає, що однієї угоди 2015 року не досить і що вона має бути доповнена більш ґрунтовним договором, який включає положення про балістичну програму Ірану і про його роль в Сирії і Ємені. Москва завжди вважала, що ядерна угода, підписана всіма постійними членами Ради Безпеки ООН, повинна дотримуватися без додаткових застережень. Поки ми не бачимо ніяких ознак того, що Путін готовий просуватися по цьому питанню".
Між тим французький гість Путіна якраз і закликав його до просування, чи то пак до солідарної праці "в усіх напрямках, будь то Україна, Близький Схід, Іран, Сирія чи те, як ми уявляємо собі багатосторонній підхід до міжнародної політики", говорив Макрон у Петербурзі, акцентуючи на тому, що у Франція та Росія мають "дуже міцні, глибокі історичні зв'язки", завдяки чому "ми можемо знайти рішення і працювати спільно".
При цьому французький лідер звертався на свого візаві на "ти", багатослівно дякуючи за запрошення до Росії: "Спасибі, дорогий президент, дорогий Владімір! Дякую також тобі і твоїй делегації за те, що ви нас вирішили прийняти тут, у Санкт-Петербурзі". Макрон нагадав, що минув рік після попередньої зустрічі на найвищому рівні "Пройшов рік, і я вирішив восени минулого року прийняти твою пропозицію приїхати сюди, до Санкт-Петербурга, сьогодні я цьому дуже радий", – сказав він.
Тим часом українська діаспора у Франції переконана: окрім усіх питань, Еммануель Макрон у розмові із Путіним мусить вимагати звільнення політв’язня Олега Сенцова.
25 травня (тобто на другий день візиту Макрона до Петербургу) українці Парижу збираються вийти на мітинг – як написав про це на Фейсбуці народний депутат попередніх скликань Андрій Шкіль, "Макрон пообіцяв підняти тему політв'язнів у РФ взагалі та Сенцова зокрема. Допоможімо йому на площі Трокадеро – для того, аби нас почули, вартує створити для цього умови. Вам вартує лише прийти. У порівнянні із голодуванням це не тяжко".
Ім’я Сенцова Макрону знайоме – ще у березні, під час Паризького міжнародного книжкового салону, французькому президенту передали книгу оповідань українського режисера. Тоді ж Макрон запевнив присутніх, що вони мають його підтримку в питанні звільнення політв’язня. Правозахисниця та співкоординатор "Медійної ініціативи за права людини" Марія Томак також покладає сподівання на французького лідера, вважаючи, що він може використати зустріч із Путіним для розмови про Сенцова.
Українська письменниця Ірена Карпа передає Макрону книгу оповідань Олега Сенцова, перекладену французькою.
У підсумку питання щодо звільнення Сенцова прозвучало під час спільної прес-конференції Путіна та Макрона. Його поставив французький журналіст, якого тут же висварив Путін, зауваживши, що тому краще цікавитися дотриманням прав російських медійників в Україні, а щодо Сенцова, то той буцімто був затриманий за терористичну діяльність. Макрон же зазначив, що питання є чутливим та таким, яке турбує інтелектуальну еліту його країни. Чи повертатимуться до нього обидва президенти ще раз – невідомо, проте візит Еммануеля Макрона до Росії триватиме ще й сьогодні.
Читайте також: Путін демонструє, що не збирається припиняти війну, – експерт