Наскільки рішення КСУ конституційне?
Перше, що скажу: перемогою є те, що рішення є. Спроможність КС винести рішення в цій ситуації, коли є політичний конфлікт між вагомими політичними гравцями, вже є для нас перемогою.
Читайте також: Офіційно: Конституційний суд дозволив розпустити Верховну Раду
А ми не дуже вибагливі?
Якщо проаналізувати діяльність КСУ, то неможливо очікувати, що з одного рівня він відразу стане на інший. Це треба усвідомлювати і вітати, принаймні, його кроки на те, щоб він вирішував конфлікти між політичними гравцями, парламентом і президентом – інституціями, а не усувався. Що міг він теж зробити. І це було б для країни катастрофічно погано.
Володимир Зеленський захотів розпустити парламент. Певний суспільний запит на це також був. Приводом для розпуску стала відсутність там коаліції. І власне, відсутня вона чи ні, і мав вирішити КСУ. Але КСУ сказав, мовляв, розбирайтеся самі, ось вам наша заява: давайте проведемо вибори, які не дуже конституційні, але от народ потребує. В чому конфлікт з визначенням: є коаліція чи нема коаліції? (текст рішення КСУ і посилання на нього – внизу новини – 24 канал)
Тут така ситуація. КСУ працює пленарною палатою. Сьогодні це 17 суддів. І щоб прийняти на виході якесь рішення, треба, щоб 10 суддів поділяли позицію: і мотивування, і резолюції. І це складно. Буває, що суд розглядає справи роками. І це не тому, що він недопрацьовує чи він поганий. Він шукає підтримку 10 суддів. Буває, що це рішення такої ваги, що на це варто витрачати час.
В цій ситуації вони самі сказали: ми розглянемо невідкладне провадження протягом місяця. І далі їм треба було виконувати, очевидно, своє ж рішення. Вони не пішли на порушення. Очевидно, в таких умовах тиску часу, тиску суспільства, політичного тиску, існування суддів, проти яких є ще кримінальна справа в Генпрокуратурі, коли є суспільна оцінка їхнього рішення про скасування незаконного збагачення – все це призвело до того, що ми отримали таке рішення.
Але ще раз скажу: добре, що ми його маємо. Добре, що в нас стоїть правова крапка. Окей, йдемо на вибори? Йдемо на вибори. Треба йти і зараз відкривати Конституцію і читати, що робить парламент, що таке коаліція, які важелі мають бути між президентом і парламентом. Почитати, що в нас парламентсько-президентська республіка. І, виходячи з тих знань, що мають робити народні депутати (а не те, що, скажемо так, транслюють політичні сили і політики), йти і голосувати.
Більше – дивіться у програмі.
Денис Бігус та Юлія Кириченко у програмі "Он воно як"
Чи була відсутня коаліція
За законом, президент не може розпустити ВРУ, якщо йде процес формування коаліції або якщо до завершення каденції парламенту залишилося півроку (тобто за півроку до парламентських виборів).
І цих два пункти існували:
• 17 травня у Раді оголосили, що коаліція розпалася, адже з неї вийшов "Народний фронт". Отже, по суті, було запущено процес 30-денного терміну на формування нової коаліції.
• 27 травня мав би вже розпочатися піврічний "імунітет" у ВРУ перед президентом – адже залишається півроку до нових парламентських виборів, а отже – півроку до кінця каденції парламенту.
Однак, Володимир Зеленський заявив, що коаліції як такою в парламенті немає вже довгий час. Президент має право достроково припинити повноваження ВРУ, у тому числі якщо протягом 30 днів там не формується коаліція.
Намір розпустити Верховну Раду Володимир Зеленський заявив ще під час своєї інавгураційної промови, яку він виголосив 20 травня.
Була чи не була коаліція – вирішував КСУ.
Яке рішення виніс КСУ
Конституційний суд України провів закрите засідання 20 червня, на якому розглянув законність розпуску Президентом України Володимиром Зеленським. І Конституційний суд не знайшов порушень в указі президента про розпуск Верховної Ради, дозволивши її розпуск. Суперечності, про які йшлося в інтерв'ю у цьому матеріалі, стосувалися таких абзаців з рішення КСУ:
"... Внаслідок цього виник конституційний конфлікт між Президентом України та Верховною Радою України щодо підстав дострокового припинення повноважень, який немає правового вирішення, так як Основний Закон України не визначає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, а Регламент Верховної Ради України, всупереч вимогам статті 83 Конституції України, не передбачає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Водночас, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України). Це засадниче положення конкретизується приписом статті 69 Конституції України про те, що народне волевиявлення здійснюється через вибори.
Конституційний Суд України констатував, що розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України... "
Парламентські вибори 2019: основні дати
