Роками приклад Угорщини доводив реальність і правдивість приказки про ложку дьогтю в діжці меду. Діжкою цією був Євросоюз, а ложкою – політика Віктора Орбана. Лідер невеликої країни показав себе як вправний лобіст інтересів Росії та потужний спойлер для української євроінтеграції. У 2023 році в ще одній невеликій країні – Словаччині – до влади прийшов інший спойлер, відомий своїми антиукраїнськими заявами та симпатіями до росіян – Роберт Фіцо.
Архітектура ЄС побудована за принципом рівних прав та голосів усіх учасників Союзу, натомість Віктор Орбан і Роберт Фіцо вирішили трактувати цей принцип як "малий клоп, та смердючий".
Разом з Орбаном словацький прем'єр намагався створити дует, метою якого було викручування рук Європі та блокування допомоги Україні. Щоб подолати цей ефект і вплив, лідери ЄС мали напружитись і докласти чималих зусиль (тут маємо дякувати італійській прем'єрці Мелоні та канцлеру Шольцу з його навичками топового баристи).
У підсумку лідери ЄС знайшли ключі до обох політиків, проте гарантій, що ключики ці прослужать довго, не існує. Особливо в умовах, коли Європа чекає виборів до Європарламенту, а в Європейській Раді дует проросійських агентів може переформуватись в тріо. 24 Канал пояснює, як це може трапитися.
Читайте також Глава МЗС Хорватії назвав президента Сербії російським "сателітом": як відреагував Вучич
Чому Хорватія є важливим союзником України?
Мова йде про ще одну державу – Хорватію. Там 17 квітня відбудуться дострокові парламентські вибори, а їхні головні дійові особи вже встигли звинуватити одне одного в спробі державного перевороту.
Попри те, що це доволі невелика країна (населення – лише 4,2 мільйона), її аж ніяк не назвеш неважливою (і мова не лише про футбол, де Хорватія є серед визнаних світових лідерів).
Нині Хорватія є послідовним союзником України у війні проти Росії та лобістом підтримки інтеграції України до Євросоюзу та НАТО.
- Хорватський уряд надав Україні військової та гуманітарної допомоги на десятки мільйонів євро.
- Хорватський порт Рієка є важливим хабом для українського зерна та інших товарів.
- Крім того, Хорватія прийняла тисячі біженців, долучилась до проєкту розмінування України, а також прийняла на реабілітацію українських військових та дітей.
Все це є можливим завдяки проукраїнській позиції прем'єра Андрея Пленковича.
Володимир Зеленський з Андреєм Пленковичем / Фото ОП
Хто такий Зоран Міланович і що говорив про Україну?
Але в Хорватії ще є і президент Зоран Міланович. За кількістю антиукраїнських заяв він може дати фору самому Фіцо.
Що говорив і робив президент Хорватії:
- виступав проти допомоги Україні;
- казав, що Україні не місце в НАТО;
- заявляв, що Україна отримала несправедливо статус кандидата в ЄС;
- говорив, що Крим ніколи не повернеться до України;
- був проти вступу Швеції та Фінляндії до НАТО.
На щастя, посада президента в Хорватії має здебільшого церемоніальні функції (так само як і в Словаччині з Угорщиною, ми пам’ятаємо ціну проукраїнських заяв президенток Чапутової та Новак). Тому на скандальні заяви Мілановича можна не зважати, але є одне але.
Нині президент Хорватії намагається стати прем’єром та вже оголосив про свою участь у виборах, а ще про перемогу (в якій не сумнівається).
Президент Хорватії Зоран Міланович (ліворуч) і міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров позують для ЗМІ в Загребі, Хорватія, 16 грудня 2020 року / Фото AP / Darko Bandic
Чи зможе Міланович очолити уряд Хорватії?
Хорватські закони взагалі-то не схвалюють таких ініціатив від президентів. Проте юристи Мілановича знайшли шпарину в законодавстві, що не описує колізію, коли чинний президент йде на вибори та претендує на депутатський мандат за партійним списком.
Розв'язувати проблему довелося Конституційному суду Хорватії. Той 19 березня ухвалив, що президент не може брати участь у виборах, оскільки тоді б могла виникнути ситуація, коли Міланович-президент має призначати Мілановича-депутата Мілановичем-прем'єром.
Стаття 96 Конституції передбачає, що президент не може виконувати будь-якого іншого державного або професійного обов'язку і що він залишає партію після виборів. Він є позапартійною особою. І поки він виконує цей обов'язок, він не повинен брати участі в політичній діяльності будь-якої партії. А це унеможливлює те, що президент буде кандидатом у списку на виборах до парламенту або буде висунутий кандидатом на посаду прем'єр-міністра,
– голова Конституційного суду Мирослав Шепарович пояснює позицію суддів.
Конституційний суд Хорватії постановив, що президент, якщо він дійсно хоче взяти участь у виборах, має піти у відставку. До цього ж Мілановича закликали політичні опоненти.
У відповідь президент звинуватив Конституційний суд у державному перевороті та порівняв їх з гангстерами. А ще заявив, що у відставку нині йти не збирається, але піде після перемоги на виборах, в якій чомусь не сумнівається. Свою відмову Міланович пояснив побоюваннями, що без нього Хорватія зануриться у хаос (нагадаємо, позиція президента у країні номінальна).
Після перемоги, у якій я певен, я піду з посади президента республіки та за підтримки нової парламентської більшості візьму на себе відповідальність за керівництво хорватським урядом. До вступу на нову посаду я виконуватиму обов'язки президента Хорватії, відповідно до описаних у конституції зобов'язань,
– Міланович має власний план дій.
Прем'єр Пленкович, наділений реальною владою в Хорватії, дав ситуації доволі жорстку оцінку та заявив, що саме Міланович поводиться як заколотник.
Думаю, усе, що відбувається з SDP останніми днями, і те, що зробив Міланович, потрібно назвати правильними словами: це якась спроба "мінідержавного перевороту",
– Андрей Пленкович наполягає, що саме президент порушує закон.
Конституційний суд зробив домашнє завдання, але не закрив питання остаточно. Міланович досі має кілька варіантів:
- по-перше, все ж піти у відставку (щоправда, він обіцяв цього не робити).
- другий варіант – ще хитріший. Він може піти на вибори не за партійними списками, а як незалежний кандидат. При цьому лівоцентристська опозиція продовжить його підтримувати. Формально це не буде порушенням закону.
Про що каже соціологія?
Розв'язка має настати у квітні. Нині соціологія називає фаворитом виборчих перегонів чинного прем’єра Пленковича та його Християнсько-демократичний союз (ХДС). Нині ця партія може розраховувати на 26,6% голосів.
В об'єднаної навколо соціал-демократів лівої опозиції (крім есдеків, комуністів та інші "ліваків") соціологи фіксують 13% підтримки, при цьому персональний рейтинг SDP вищий і становить вже 18%. У ХДС ситуація протилежна – спільний блок правоцентристів, об’єднаних навколо партії прем’єра, матиме 36% голосів.
Якщо динаміка збережеться, цих голосів може не вистачити для формування коаліції, а це означає, що доведеться шукати союзників серед інших політсил. Наразі майбутній формат передбачити складно, а значить, шанси Мілановича не варто скидати з рахунків.
Особливо за умови "чорного лебедя" з сусідньої Боснії та Герцеговини – в країні проживають до пів мільйона етнічних хорватів, які мають право голосувати на виборах. Саме ці голоси можуть стати вирішальними й за них нині йде відчайдушна боротьба. Чим вона завершиться і чи перетвориться антиукраїнський дует в Європейській раді на тріо – дізнаємось за місяць.
Зоран Міланович і Роберт Фіцо / фото TASR / Pavel Neubauer
