Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Про перші бої, кордон з Росією та конфлікти з митниками: інтерв'ю з Дейнеком

      Прикордонна служба – це обличчя України, перше, що бачать громадяни та іноземці, перетинаючи державний кордон. Та разом з тим це ще й перша лінія оборони: саме прикордонники першими зустрічають усіх небажаних гостей.

      Про амбітні зміни у відомстві, конфлікти з митниками та про перші бої у 2014 році, які довелось прийняти саме прикордонникам, в інтерв'ю 24 каналу у програмі "Голобородько" розповів новий голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко.

      Читайте першу частину інтерв'ю: Про зарплату прикордонників, корупцію та "стіну" на кордоні з РФ

      Що відомо про Сергія Дейнека? Президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив його керівником Державної прикордонної служби у червні 2019 року. До цього призначення Дейнеко працював заступником директора Департаменту оперативної діяльності в Адміністрації Держприкордонслужби України. А до червня 2014-го командував Луганським прикордонним загоном та героїчно захищав його.

      Про процес перетину кордону та амбітні зміни 

      В цілому громадяни України та іноземці перетинаються з прикордонниками тільки під час перетину кордону в пунктах пропуску. Тобто цей контакт не такий вже й великий.

      Ну, це законослухняні громадяни. Наша мета – вийти на такий режим роботи, щоб перетин державного кордону був комфортним. Я розумію питання комфорту наступним чином. Коли людина перетинає кордон як турист, просто їде з країни А в країну Б, не порушує законодавство з прикордонних питань, не везе контрабанду та їде за своїми власними непідробленими документами, робота прикордонника повинна будуватися так, щоб після перетину кордону в людини залишалися лише позитивні спогади.

      Держприкордонслужба
      Перетин державного кордону

      Якщо людина провела кілька годин, а буває й так, що майже добу, якщо вона побачила зневажливе ставлення до себе. Якщо їй не посміхнулися, а подивилися таким поглядом, як за часів СРСР, коли всіх підозрювали у всьому – вона більше не готова перетинати кордон. Тому що це неприємно. Ми повинні покінчити з цим назавжди.

      Як зробити так, щоб прикордонник був на кордоні і ефективним, і водночас ввічливим. Прикордонник бачить людину вперше і, скоріш за все, востаннє. Як зрозуміти візуально, як до цієї людини ставитися?

      Це майстерність. Прикордонниками не стають одразу. Так, звичайно, є наказ про призначення, форму видали – все, прикордонник. Але якщо брати пункти пропуску, то інспектор прикордонної служби, який перевіряє паспортні документи та оглядає транспортні засоби, стає професіоналом лише після кількох років роботи. Коли він бачить людину, її жести та поведінку, може сказати, що вона щось везе, в неї можуть бути приховані гроші. Може бути паспортний документ не її, і таке буває. Недавно ми виявили чотирьох громадян Іраку, які намагалися у пункті пропуску "Бориспіль" вилетіти транзитом через територію України з підробленими візовими етикетками.

      Візова етикетка — кольорова наклейка встановленого Кабінетом Міністрів України зразка, що приклеюється на візову сторінку паспортного документа іноземця або особи без громадянства.

      Це майстерність, це аналіз ризиків. Це ті технології, які нам дають можливість виявляти порушників.

      Якісь технічні засоби можуть допомогти цьому?

      Звичайно.

      І це знову ж таки питання грошей?

      На жаль. Ці питання повністю пов'язані. Звичайно, розбудова нових пунктів пропуску полегшить процедуру перетину кордону. Якщо є один пункт і його пропускна спроможність – десь 2-3 тисячі громадян та тисяча транспортних засобів на добу, а фактично перетинає кордон в п'ять разів більше. 


      Пропускна спроможність пунктів часто менша, ніж потрібно 

      Вони побудовані таким чином, що відкрити нові місця несення служби для прикордонників, які перевіряють паспортні документи, для працівників митниці, просто неможливо. Треба розбудовувати нові, а це знову ж таки гроші.

      Є чудові проєкти, які реалізуються нами з суміжними країнами, коли ми виходимо на спільний контроль в одному пункті пропуску. На нашій території або на території суміжної держави, це дозволяє зекономити час і гроші.

      Яка найбільша небезпека очікується прикордонною службою з боку Російської Федерації? Постійно є інформація, що пропустили ту чи іншу особу. На що найбільше націлені прикордонники при оцінці – пропускати чи не пропускати людину з території Росії?

      Ми не поставили тотальну завісу для громадян РФ. Така ситуація, що Україна колись була однією з братніх республік колишнього СРСР. Дуже багато наших земляків перебували за межами України. Я сам народився в Росії. Тому що мій батько військовий й 17 років він прослужив на Далекому Сході СРСР. Я розумію багатьох наших земляків, які зараз є громадянами РФ, Казахстану, які перебували там на момент розвалу Радянського Союзу, і залишалися там. Бо було житло, були родичі. Зараз вони повертаються в Україну у відпустку, до стареньких батьків.

      Якщо я не буду цього розуміти, якщо прикордонник буде просто без роздуму виконувати завдання не пропускати громадян РФ, це не піде на користь нам насамперед. 

      Тому ми з повагою ставимося до всіх громадян, зокрема Росії, які мають відкриті наміри, які не є ворогами України, які не несуть загрози національній безпеці. І ми безапеляційні до тих людей, в’їзд яких на територію України є небажаним. І в цьому є майстерність прикордонника. Робити такий відсів: друзі – будь ласка, вороги – не заїжджайте.

      Про проблеми у співпраці з митницею

      Ви говорили про взаємодію з митницею. Зараз і в Державній митній службі проходять певного роду реформи, там новий керівник. Наскільки зараз ця співпраця ефективна?

      Важливо! У липні 2019 року після перемоги у фінальному етапі конкурсу Кабмін призначив головою Державної митної служби Максима Нефьодова. 

      Я відверто характеризую відносини як негативні. Тому що зараз найбільший ворог державного бюджету України – це корумпований працівник митниці. Контрабандист, тобто особа, яка має на меті ухилитися від сплати обов'язкових митних платежів, акцизних зборів, не може діяти сам.

      Він не може сам досягти своєї мети. На жаль, в цьому він отримує кваліфіковану допомогу корумпованого працівника митниці. Тому зараз в нас щоденно точиться боротьба з представниками митниці. 

      Найбільше – це західний кордон. Ми розуміємо, що є проблеми й по південному. На жаль, розуміння від нового керівника митниці не побачив. Нефьодов чудова людина, чудовий реформатор. Але я не готовий чекати три роки, поки буде нова митниця.

      Максим Нефьодов
      Новий очільник митниці Максим Нефьодов

      Є завдання президента – забезпечити наповнення бюджету, знищити контрабандну діяльність як вид протиправної діяльності, позбутися корупції. Моє відомство це завдання намагається виконати. На жаль, у митниці я таких змін не бачу. Те, що було змінено декілька керівників обласних митниць, на жаль, не призвело до покращення.

      Найбільшу загрозу я зараз вбачаю в монополії працівників митниці саме на внутрішніх митницях. Коли в нас по документах їде один вид товару, а насправді заїжджає зовсім інший.

      Наприклад, напередодні мої підлеглі ініціювали ряд поглиблених оглядів транспортних засобів в пунктах пропуску "Рава-Руська" та "Ягодин". Ми встановили, що під виглядом секонд-хенду заїжджав брендовий одяг. В першому випадку на 500 тисяч євро. В другому складений протокол про порушення митних правил приблизно на 12 мільйонів гривень. Це тільки два випадки, а це відбувається щоденно. А монополію тримають митники і створюють шалений тиск проти того, щоб на внутрішню митницю зайшли представники оперативних підрозділів Держприкордонслужби та СБУ.

      Я про цю ситуацію доповідав керівництву України. Ми маємо однакому точку зору з генпрокурором. Я сподіваюсь, що найближчим часом ми цю правову колізію вирішимо. І зможемо виконати завдання президента й наповнювати держбюджет, який просто недостатній для нашої країни.

      Зверніть увагу! Максим Нефьодов розповів 24 каналу про шляхи боротьби з контрабандою, яка забирає чималі суми з бюджету України. Детальніше – читайте тут.

      У США, я так розумію, митна і прикордонна служба – це одне відомство?

      Так. Там митно-прикордонна служба. До її складу входить прикордонний патруль.

      Можливо, такий шлях розвитку був би й для України ефективним?

      Я не можу сказати. Це рішення повинне приймати керівництво держави на підставі міжнародного досвіду.

      Варте уваги! Коли почнуться глобальні зміни на митниці: Нефьодов дав відповідь

      Про ситуацію в ООС 

      Одною з найбільш важливих, принаймні точно не найменш, частиною українського кордону є зона проведення ООС. Там, де кордон України фактично на території України. Як ситуація там?

      Там нема кордону, там є лінія зіткнення. Протягом останнього часу я б не сказав, що ми там спостерігаємо загострення. Є проблеми, пов'язані з незаконним переміщенням товарів, зокрема підакцизної групи. На жаль, розуміємо, що до цієї діяльності причетні, зокрема, й наші представники. Але роботу ми цю проводимо. Сподіваюсь, що найближчим часом будуть гучні затримання.

      Про штурм прикордонного загону в Луганську

      Навесні 2014 року Ви були керівником Луганського прикордонного загону. Власне, перекидання сил противника розпочалося, мабуть, ще на початку весни, так?

      Ні. Розумію, що це, можливо, не дуже популярна думка, але я завжди кажу правду. Прикордонники, зокрема російські, ми завжди мали з ними нормальні відносини. Робочі, інколи дружні. До середини травня наші колеги з РФ допомагали нам тримати кордон, і це факт. Коли ми отримали інформацію, що може відбутися порушення державного кордону на тій чи іншій ділянці, я особисто та мій начальник штабу, заступник з оперативно-розшукової роботи, ми вдавалися до будь-яких дій.

      Сергій Дейнека
      Голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко

      Я дзвонив на телефон довіри в Москву. Представлявся повністю, давав інформацію, що там-то може відбутися порушення державного кордону з РФ в України такими-то транспортними засобами. Вимагав вжити заходів. Дзвонив своєму колезі, начальнику управління прикордонної служби ФСБ РФ по Ростовській області, ми слали факси.

      До середини травня нам це вдавалося. Такі дії були непрогнозовані. Ми проводили демонстративні дії на певних ділянках кордону, залучали авіацію, наскільки це було можливо.

      До середини травня це працювало, після цього почалося масове порушення державного кордону. Коли наші колеги, російські прикордонники, були відсунуті від лінії державного кордону і туди зайшли російські війська.

      Були випадки, коли навіть через прикордонні загони просто проходили з боєм.

      Ну, це вже з боями було після 4 червня 2014 року. Коли фактично деякі відділи прикордонної служби змушені були залишити ділянку кордону за наказом керівництва служби з метою збереження життя та здоров'я людей. Бо фактично з 6 квітня 2014 року, коли було захоплено будівлю СБУ в Луганській області, з органів влади, якщо брати місто Луганськ, залишався тільки мій прикордонний загін. І до останнього був полк внутрішніх військ. Все. Ні прокуратури, ні облдержадміністрації, ні СБУ, ні управління МВС в Луганську не було.

      Звичайно, що в тих умовах, коли допомога тобі не може прийти нізвідки, а найближчі наші війська перебувають на відстані 120 кілометрів… Не беру наших десантників в Луганському аеропорту, бо в них була зовсім інше завдання. Вони не могли надати нам допомоги, бо не мали права залишати територію Луганського аеропорту.

      В ніч з 1 на 2 червня, коли розпочався штурм, Вам висували ультиматуми? 

      Висували.

      І що хотіли?

      По-перше, щоб прикордонники зняли прапори українські й прийняли присягу на вірність народу так званої "ЛНР". Мені пропонували високу посаду – начальника управління прикордонно-митної служби "Новоросії". Шкодую, що тоді не застрелив тих, хто пропонував.

      Ви вирішили відмовитися від цих ультиматумів. Очевидно, військовослужбовці були в переважній більшості місцеві? Як вони сприйняли?

      Ви знаєте, феномен Луганського прикордонного загону поки що не розкритий. 85% молодшого персоналу були місцевими. До цього в нас не було фактів зради. Під час оборони загону не було таких, хто б перейшов на бік ворога. Ці випадки поодинокі, ми всіх пам’ятаємо. Сподіваюсь, що кожен з них понесе відповідальність згідно з українським законодавством. Чому я і маю таку ідеологію, що треба бачити людину – бо люди бачили людське відношення до них. 

      Я дав можливість всім піти. Я попередив, що нас будуть штурмувати. Я попередив, що ми не здамося. Я попередив, що нас прийдуть вбивати. І я вимагав вести вогонь на ураження – або в голову, або в тулуб, не стріляти по руках чи ногах.

      Щоб наші дії були максимально жорсткі. Це дасть можливість уникнути подальших спроб нас захопити. І як дають оцінку самі сепаратисти? Вони пишаються тим, що в них була така подія – штурм прикордонного загону. За їх словами, вони зазнали втрат на рівні 22-26, і це лише вбитими. Всі поранення були отримані або в голову, або в тулуб. Я роботою своїх підлеглих задоволений. Можу сказати, що я недарма їх вчив, вони виконали поставлені завдання.

      Про втрату контролю над кордоном

      4 червня ви вийшли з території прикордонного загону і відправилися в Луганський аеропорт. Це був наказ. Чи можна вважати цей день днем втрати контролю над кордоном?

      Це дуже складне питання. Тоді відбувався масований медійний наступ на прикордонників. Всі шукали, хто ж винен в тому, що кордон втрачено. Луганський прикордонний загін охороняв найпротяжнішу ділянку державного кордону. Вона становила 746 кілометрів, це майже як відстань від Києва до Луганська. На цю ділянку кордону в мене було згідно зі штатом 1910 людей. Це ж не тільки особовий склад, який несе службу на кордоні. Це й управління, цивільні, бухгалтери, всі решта.

      На момент початку агресії в Луганській області була два найбільших військових формування – Луганський прикордонний загін і полк внутрішніх військ. В мене був один БТР, в полку – два. Жодних інших військових формувань не було.

      Я не беру там роту протиповітряної оборони, це не військові. Це люди, які охороняють наш повітряний простір. Вони не ведуть жодних бойових дій і не готові до цього. Фактично, в той момент ніхто не був готовий. Тому що були одиниці людей, які мали бойовий досвід, отриманий ще колись під час проходження служби в Афганістані, в гарячих точках Косово, під час місій в Іраку. Переважна більшість досвіду бойового не мали.

      Коли це все розпочалося, хто повинен був захистити кордон? Кордон захищається Збройними силами, а Державна прикордонна служба бере участь. Не можна сказати, що прикордонники втратили контроль. До нас не дійшли війська. На жаль, це сталося.

      Сергій Дейнеко
      Сергій Дейнеко

      В травні 2014 року моєю улюбленою піснею була Бориса Гребенщикова, але вона трохи некоректно звучить. Але там є такі слова: "Жаль, подмога не пришла. Подкрепленье не прислали". Послухайте і ви зрозумієте цю ідеологію. Коли тобі повинні допомогти, тому що ти сам фізично цього не можеш. Це як про машину, на п'ятьох літрах ви 200 кілометрів не проїдете. Так само відбулося і там.

      Якщо на початок агресії в мене було на всю ділянку кордону шість кулеметів, шість гранатометів і шість снайперських гвинтівок на 1 березня. Завдяки підтримці керівництва служби за березень місяць ми отримали додатково: 200 "Мух", 45 ручних кулеметів й 30 інших кулеметів. Ми отримали і ми підготувалися. Ми всю цю зброю пристріляли, коли відбувалися штурми і підрозділів, і управління загону, то в нас кожен військовослужбовець, починаючи з мене, мав свою власну пристріляну зброю. Тому і є таки результат по знищенню живої сили противника.

      На жаль, не можна одними прикордонниками закрити те, що повинне бути закрите армією. Армії, на жаль, не було.

      Я точно знаю, що Луганський прикордонний загін був, напевно, ледь не єдиною силовою структурою Луганська, яка чинила активний опір наприкінці весни та на початку літа 2014-го. Фактично і СБУ, і міліція тоді ще, і внутрішні війська здавалися достатньо просто. Дуже сподіваюся, що кульмінація вашої служби стане поверненням під контроль тої втраченої ділянки кордону. Я розумію, що це залежить не від вас, але, я думаю, що вам би дуже цього хотілося.

      На жаль, ми зараз не контролюємо 409 кілометрів в межах Луганської та Донецької областей. Я скажу відверто, що прикордонники і Донецького, і Луганського загонів 2014 року живуть тільки цією метою. Я дуже сподіваюся, що невдовзі це станеться і я зможу провести збори Луганського прикордонного загону в місті Луганськ. В українському Луганську за адресою квартал Мирний, 21. Обов'язково це буде й наш прапор там знову майорітиме.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук