Їх обшукують гучно. Під камери. У затриманих ФСБ вилучає купу вибухівки і навіть українські шеврони. Так у 2016 році у Криму затримували чотирьох чоловіків, яких потім назвали українськими диверсантами. Про них особисто на весь світ заявив сам Путін. І за дивним збігом обставин усе це відбулося за кілька днів до чергової мінської зустрічі.
Читайте також: Скільки українців досі їдуть відпочивати до окупованого Криму
"Замість того, щоб шукати шляхи мирного врегулювання, перейшли до практики терору", – сказав тоді керманич Кремля.
Згодом в Криму затримали ще чотирьох так званих українських диверсантів. Всього у цій справі вісім обвинувачених. ФСБ заявило, що вони готували серію терактів на півострові. Їх мало не щодня показували по усіх російських каналах. Проте забули повідомити українських родичів і надати адвокатів.
Серед так званих диверсантів опинився і Володимир Прісіч – звичайний далекобійник. Того дня, коли його схопили, він віз з Харкова меблі в Крим. Проте раптово перестав виходити на зв'язок з родичами.
Випадково перемикали канали супутникового телебачення. І 26-ого серпня "Россия-1" показала сюжет з його допитом. Розумієте? Сказати, що ми були шоковані, це нічого не сказати,
– згадують мати та батько Володимира Світлана та Сергій Прісічі.
Вже після, через адвоката, батьки дізналися, що сина схопили на кордоні з Кримом, катували і змусили на камеру зізнатися.
Прісіча засудили за зберігання наркотиків. Дали три роки. Рік він уже відсидів.
Володимира Прісіча засудили до трьох років
Проте батьки жодного разу до нього так і не навідалися, оскільки їх пенсії не вистачить навіть на дорогу. А вони переживають за здоров'я сина.
Почуває він себе не дуже гарно. Сильно схуд – на 20 кілограмів. Їжа страшна. У Сімферополі, крім того, що катували, ще там застосовували тортури клопами,
– розповіли батьки засудженого.
Володимир Прісіч – один з більш як 70-ти українських політв'язнів в Росії. Їх усіх затримали за різних обставин і приписують різні обвинувачення. Навіть фото старого аеропорту може стати підставою для ув'язнення на 12 років.
Читайте також: В Одесі відбулась акція на підтримку бранців Кремля: фото та відео
Ольга – донька політв'язня Віктора Шура. Жінка і досі не розуміє, чому її батька затримали за фотографування порослої трави і закинутих будівель.
Затримали його 9 грудня 2014 року. Звинувачення, яке озвучили, полягало у тому, що він вдарив або образив поліцейського. Подробиць не було,
– зазначила донька Шура Ольга Налімова.
Шур фотографував аеродром у Брянській області, там його заарештували. Громадянина Російської Федерації, з правом на проживання в Україні, звинуватили в державній зраді. Уже в ув'язненні йому надали громадянство України. Зараз він списках політв'язнів.
Віктора Шура засудили до 12 років
Олександра Матвійчук з колегами правозахисниками склала перелік імен політв'язнів. Каже, кожна історія затримання – абсурдніша одна за одну.
Сергій Литвинов простий собі селянин. Жив у Луганській області, поїхав в Росію лікувати зуби, а натомість опинився в застінках ФСБ, де на нього натиснули і він себе визнав винним у тому, що він вбив та зґвалтував певну кількість жінок. І буцімто він все це зробив з метою геноциду "русскоязячного населения". Він сам російською мовою розмовляє, як ви розумієте,
– розповіла голова правозахисної організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук.
Але вершиною абсурду у цій історії є те, що нібито за вбивства та зґвалтування Литвонову платив особисто Ігор Коломойський – тоді ще губернатор Дніпропетровської області.
Сергія Литвинова засудили на 8,5 років
Обвинувачування були настільки дурними, що навіть російські суди їх зняли. Проте Литвинов на волі ходив не довго. Його засудили на 8,5 років суворого режиму через викрадення двох авто в так званій "ЛНР". Чоловік за ґратами вже два роки.
Українських політв'язнів умовно поділяють на 9 категорій: справа 26 лютого, кримських мусульман (екстримізм), кримських диверсантів, прибічників Євромайдану, справи українських екстремістів, українських терористів, справи щодо участі у війні у Чечні та на Донбасі та шпигунські справи. І по кожній суди продовжують штампувати вироки. А оскільки єдиного списку політв'язнів немає, вирішити питання обміну можуть лише на найвищому рівні – президенти.