Про судову реформу в Україні
– Судова реформа в Україні не була провалена. Адже провал означає остаточну поразку й відсутність будь-яких позитивних змін. У той момент, коли шанси на позитивні зміни ще існують, говорити про провал – це займатися самобичуванням.
Цікаво! "Екс-смотрящий" за вугіллям під крилом Кононенка: бізнесмен Кропачов нарешті дав інтерв'ю
– Якщо нам вдалося нормально зробити, наприклад, Вищий антикорупційний суд, то значить ми маємо механізми та інструменти, які дозволять повторити це в інших випадках.
– Колишній заступник глави Адміністрації Президента Порошенка Олексій Філатов, який керував судовою реформою, досяг успіху у частині створення каркасу нової судової системи. Щодо кадрової політики – не знаю, який він мав вплив. Я не помічав, щоб він впливав на якісь з посад.
Які рішення свідчать про провал судової реформи? • Конституційний суд України скасував статтю, яка передбачає покарання за незаконне збагачення.
• Окружний адміністративний суд Києва відсторонив Уляну Супрун з посади виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я з "ознаками очевидної протиправності".
• Окружний адміністративний суд Києва поновив на посаді голови ДФС Романа Насірова та зобов'язав виплатити йому упущений заробіток.
• Під час Революції Гідності суддя Окружного адмінсуду Богдан Санін заборонив будь-які мирні зібрання на Майдані. А потім суддя Євген Аблов взагалі зобов'язав "Беркут" розігнати Майдан.
– У будь-якій системі державного управління існує піраміда, де є люди та інституції, а є процедури. Найголовнішим в системі, як не дивно, є саме процедура. Вже потім інституція, і лиш тоді люди. Але люди роблять так, аби інституції працювали, а процедури виконувалися.
Люди – це те, що на виду. У світі стається не так багато авіакатастроф. Але кожен випадок у всіх на очах. Кожен випадок проходження кваліфікаційного оцінювання людини, до якої немає довіри та яку вважають недоброчесною, псує всі зусилля, витрачені до того.
– Щоб не дати судовій реформі провалитися, потрібно певною мірою переформатувати ВККС й дати справжній громадськості більше можливості впливати на процес. А також передивитись певну частину висновків ГРД й знову провести якесь оцінювання.
Андрій Козлов
– Але поки що думаю, як це зробити. Адже й попереднє оцінювання всіх суддів вважалося Венеціанською комісією екстраординарною процедурою. Запустити її вдруге – це велика праця. Але очевидно, що в дуже багатьох випадках це потрібно робити.
Про звільнення з ВККС
– Претензія, судячи з тої інформації, яка зараз просочилася, полягає в тому, що я не зупинив дію свідоцтва про адвокатську діяльність. Насправді в пані Денісової було і рішення про надання мені адвокатського свідоцтва, і витяг з реєстру про її призупинення. Але чомусь це без жодних пояснень не врахували.
Дізнався про рішення зі ЗМІ: читайте детальніше про те, чому та як звільнили члена ВККС Андрія Козлова
– Ті члени комісії, які обрані З'їздом суддів, більш захищені. Тому що одним голосом їх звільнити не вийде. У мене таке враження, що зараз таким чином підіймаються ставки, щоб завести певну кількість своїх людей.
– А потім, коли почнеться процес переформатування, вдало торгуватися за те, щоб вони або залишилися там за чиєюсь квотою, або виторгувати ще щось. Іншого пояснення, знаючи цинічність української політики, я знайти не можу.
Скільки нових суддів прийшло в систему
– Певна частина суддів Верховного суду, певна частина суддів Вищого антикорупційного суду. Якась кількість зайде цього року, от зараз конкурс на посади в судах першої інстанції.
Дуже важливо, що серед людей, які є у Верховному та Вищому антикорупційному судах, з'явилися не лише кар'єрні судді, але й науковці та адвокати. В принципі одразу стало це відчутно, навіть по текстах рішень, які там пишуться. Маю на увазі Верховний суд поки що.
– Я б не сказав про сотні й тисячі людей. Думаю, що десь до сотні. Це сумний результат. Але проблема в тому, що творці реформи зіткнулися з дилемою: очищення та оновлення з одного боку й підтримання балансу в системі з іншого.
– Адже 1600 суддів на початку реформи просто пішли. Це одразу спричинило дефіцит кадрів. Банальні спори на місцях стало фактично нікому розглядати. Оце розхитування було загрозою, особливо станом на 2015-2016 роках, коли військові дії точилися в набагато більших масштабах.
– Мені здається, що в якийсь момент зробили ставку більше на збереження системи. Мабуть, це було помилково. Адже в такому разі про жодне очищення мовитись не може.
Більше – дивіться у програмі.