24 роки тому Україна підписала Римський статут – документ, що регулює роботу Міжнародного кримінального суду. Лише зараз, 21 серпня 2024 року, Верховна Рада ратифікувала цей документ, що передбачає доєднання нашої країни до МКС. Таке рішення підтримав 281 народний обранець.

Представники попереднього президента України Петра Порошенка часто заявляли про те, що ратифікувати цей документ варто після завершення бойових дій, адже це може створювати ризики для українських військових.

Річ у тім, що Римський статут, зокрема, передбачає розгляди воєнних злочинів. Це стосується командирів та військовослужбовців, яких підозрюють в нападах на цивільних, катуваннях та інших злочинах. Міжнародний кримінальний суд може розглядати такі справи за позовом іншої держави, до прикладу росіяни у 2008 році подали чимало позовів проти грузинської армії.

Тому зараз Україна шукає формулу, яка б дозволила ратифікувати Римський статут, що є умовою для подальшої євроінтеграції, та звела б до нуля будь-які ризики розслідувань Міжнародного кримінального суду проти українських військових. Як це можливо втілити – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Зверніть увагу Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду

Ще після завершення Другої світової війни в ООН різні країни порушували питання щодо створення міжнародного суду, головним завданням якого мали б бути запобігання конфліктам та покарання міжнародних злочинців. Проте роками створення такого органу далі дискусій не заходило, аж поки весь світ у 1990-их не сколихнули дві події – воєнні злочини під час війн на території колишньої Югославії та геноцид у Руанді.

17 липня 1998 року на дипломатичній конференції ООН у Римі 120 держав погодилися створити Міжнародний кримінальний суд та підписали відповідний статут, який тепер і називають Римським. Цей документ регулює роботу суду та передбачає розгляд цим органом справ, які стосуються різних злочинів.

Документ встановлює чотири основні міжнародні злочини:

  • геноцид,
  • злочини проти людяності,
  • воєнні злочини,
  • злочини агресії, які не мають терміну давності.

І лише через 4 роки документ набув чинності після того, як 60 підписантів статуту ратифікували його. Як результат – у Гаазі почав роботу Міжнародний кримінальний суд. На початку роботи цього органу чи не найгучнішою справою були звинувачення у воєнних злочинах експрезидента Союзної Республіки Югославії Слободана Мілошевича.

Слободан Мілошевич
Мілошевич на лаві підсудних в Гаазі, згодом справу закрили через його смерть / Фото DW

Загалом з 1998 року Римський статут підписали 137 країн, а Україна стала 125-ю, яка ратифікувала цей документ. Та є й ті, хто не підписав і не ратифікує документ, а також ті, хто відкликав підпис. Наприклад, так вчинили США. Джордж Буш-молодший у травні 2002 року заявив, що Міжнародний кримінальний суд загрожує американським військовим і порушує національний суверенітет.

Також не підписали або не ратифікували Римський статут такі країни, як Китай, Індія, Туреччина, Єгипет та Ізраїль.

Коли у 2014 році МКС почав розслідування ситуації в Україні, росіяни неабияк розлютилися, тому у 2016 році Владімір Путін видав указ, який забороняє ратифікацію Римського статуту в Росії.

Наприкінці 1999 року тодішній Президент України Леонід Кучма розпорядився підписати Римський статут, що і трапилося уже в січні 2000 року. Проте через рік президент звернувся до Конституційного Суду з проханням визнати цей документ таким, що суперечить Основному законові держави.

Аргументом було те, що Конституція України не передбачає доповнення національної судової системи Міжнародним кримінальним судом. Тобто МКС у переліку судових органів влади немає.

Деякі експерти та політологи пов'язують таку зміну позиції щодо Римського статуту тим, що у 2001 році було вбито журналіста Георгія Гонгадзе і в причетності до цього підозрювали саме Кучму. Хоча слідством цей факт не доведений і досі, попри "касетний скандал" – публікацію записів з кабінету президента, де той дає розпорядження розправитися з журналістом.

Так чи інакше, але такий крок Леоніда Кучми викинув питання ратифікації Римського статуту з порядку денного аж на 13 років. Знову актуальним питання стало у 2014 році, коли росіяни окупували Крим та вдерлися на Донеччину й Луганщину.

Однак тодішня влада вирішила не ратифікувати Римський статут, а звернутися до Міжнародного кримінального суду з окремими заявами щодо визнання юрисдикції. Тоді Україна подала позови на розслідування подій під час Революції Гідності та щодо російської агресії з 20 лютого 2014 року.

Про офіційний початок розслідувань МКС оголосив лише у березні 2022 року, і станом на зараз видано ордери на арешт шести осіб, серед яких Владімір Путін, Марія Львова-Бєлова, Сєргєй Шойгу і Валєрій Герасимов.

Путіна та Львову-Бєлову розшукують
Стенд біля відділення поліції у місті Балаклія, Харківська область / Фото 24 Каналу

Тож Україна не ратифікувала Римський статут. У 2016 році заступник голови адміністрації президента Порошенка Олексій Філатов прямо заявив, що ратифікація може мати ризики для українських військових, тому він пропонував зробити це тільки після завершення війни.

Таку ж позицію в червні 2022 року підтримав чинний міністр юстиції Денис Малюська, а пізніше – заступник голови Офісу Президента щодо судоустрою Андрій Смирнов.

Я б, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям,
– заявив Смирнов в інтерв'ю "Радіо Свобода".

У березні 2024 року Смирнова на посаді змінила юристка Ірина Мудра, яка не лише підтримувала ідею ратифікації, але й відкидала ризики для військовослужбовців.

Якщо спростити усі побоювання щодо Римського статуту, що вони полягають в тому, що за повідомленнями, наприклад, Росії тих чи інших бійців можуть запідозрити у вчиненні воєнного злочину й розслідування проти цих військових уже вестиме Гаага. Крім того, МКС також може розглядати справи щодо тих чи інших осіб, якщо вважає, що місцева судова влада, а в конкретному випадку українська, виявилася некомпетентною.

  • Тому Україна ратифікувала Римський статут з приміткою, що в найближчі 7 років МКС не може розглядати справи щодо українських військових за підозрою у вчиненні воєнних злочинів.
  • Розрахунок тут зроблений на те, що за цей період війна скінчиться і, якщо будуть свідчення про воєнні злочини, вчинених окремими військовими, то їх розгляне український суд.

А якщо український суд виніс вирок – чи то обвинувальний, чи виправдовувальний, то міжнародна юрисдикція тут уже не діє. Це й передбачає власне Римський статут, де вказано, що МКС не може розслідувати справу, якщо цим займаються національні правоохоронні органи. Хоча якщо МКС вважатиме розслідування таким, що проведено не належним чином, то все ж може перебрати справу собі.

Попри це, як Ірина Мудра, так і чимало чиновників вказують на те, що Україна уже визнає юрисдикцію МКС у справах, які стосуються російської агресії, і за цей час суд видав ордери на арешти 6 росіян і жодного українця. Тому теоретично усі нюанси мають сенс, але на практиці ситуація поки що інша.

Та Римський статут – це не лише про ризики в українському контексті, але й про переваги.

  • Найперше – ратифікація договору є однією з умов подальшої євроінтеграції, адже всі члени ЄС визнають юрисдикцію МКС.
  • Крім того, як зазначає генпрокурор Андрій Костін, це є чітким сигналом для міжнародної спільноти, що Україна готова дотримуватися визнаних принципів правопорядку.

Україна уже активно співпрацює з Міжнародним кримінальним судом, а ратифікація нашою країною договору поглибить співпрацю. Річ у тім, що після того, як завершився процес приєднання до МКС, Україна отримає право призначити свого суддю до цього міжнародного органу, брати участь у виборах прокурора, затверджувати розподіл бюджету суду.

Карім Хан
Прокурор МКС Карім Хан під час візиту до Харкова у червні 2022 року / Фото Офісу генпрокурора

Крім того, як зазначає Ірина Мудра, українці матимуть спрощений доступ до цільового фонду суду, що збільшить шанси отримати компенсації потерпілим від російської агресії.