Волинська трагедія

Президент України Петро Порошенко та його польський колега Анджей Дуда у неділю, 8 липня, вшановували пам'ять загиблих в українсько-польському конфлікті 40-х років минулого століття. Побували вони на Волині майже одночасно, проте так і не зустрілися.

У підсумковому випуску новин за 8 липня станом на 21:00 – президент України Петро Порошенко та його польський колега Анджей Дуда сьогодні вшановували пам'ять загиблих в українсько-польському конфлікті 40-х років минулого століття. Але нарізно. У Таїланді триває операція з евакуації 12 школярів та їх футбольного тренера з печери Тхам Луанг.

У випуску новин за 8 липня станом на 15:00 – на об'їзній дорозі у Росії зіткнулися мікроавтобус з вантажівкою, загинуло дві людини та ще п'ятеро отримали травми. Президент Польщі приїхав у Волинь, а Президент України у польське село Сагринь, аби вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії.

1 березня в Польщі вступає в силу так званий "антибандерівський" закон. Попри запевнення польських політиків, що закон не діятиме, доки Конституційний суд не вирішить, чи відповідає документ законодавству.

Колишній прем'єр-міністр Польщі Ян Ольшевський вважає, що поляки помилково звинувачують Степана Бандеру у Волинській трагедії та закликав не робити цього.

Скандал навколо так званого "антибандерівського" закону, ухваленого польським парламентом і вже підписаного президентом країни Анджеєм Дудою, набирає обертів.

"Антибандерівський" закон – черговий виклик польсько-українським стосункам, та його не треба надто драматизувати. Цей закон має насамперед внутрішньополітичну орієнтацію.

Між Україною і Польщею розпочався новий виток суперечок на історичному ґрунті. Причиною непорозумінь став ухвалений парламентом Польщі так званий закон про заборону пропаганди "бандерівської ідеології".

Співголова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею Микола Княжицький та нардеп Оксана Юринець обурились через новий пам’ятник жертвам Волинської трагедії, який було презентовано днями.

У Міністерстві закордонних справ Польщі вважають, що Україна досі не розрахувалась за "катинський злочин".

Україна і Польща – не лише сусіди, а й геополітичні друзі. Польща завжди підтримувала Україну, і сьогодні категорично наполягає на продовженні економічних санкцій проти Росії. Хоча й між друзями бувають непорозуміння.

Сьогодні, 11 липня, у Польщі вшановують пам'ять загиблих кресов'ян під час Волинської трагедії.

У випуску новин за 11 липня станом на 18:00 – до 74-ї річниці Волинської трагедії польські активісти звернулися до уряду з вимогою визнати кресов'ян жертвами. Лоукост-компанія запропонувала клієнтам, які вже придбали квитки на оголошені рейси з та до України, звернутися на електронну скриньку для повернення коштів.

Росія використовує дезінформацію, аби зіпсувати польсько-українські стосунки. Наразі це є головною загрозою для двох держав з боку РФ.

Влада польського міста Єлєня Гура Нижньосілезького воєводства відмовилася від спорудження в місті пам'ятника жертвам так званої "Волинської різанини".

Интервью польского издания Wprost с сотрудником Варшавского университета историком Яном Малицким.

Стосунки між Україною і її давнім європейським союзником Польщею продовжують загострюватися. Дійшло навіть до того, що лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський поставив під сумнів подальші взаємовідносини двох країн. В чому причина похолодання стосунків між Україною і Польщею і чим це загрожує обом державам, розбиралися журналісти сайту "24".

Польські та українські історики розмірковували про необхідність діалогу та примирення щодо Волинської трагедії сьогодні, 2 грудня, в Києві.

Українські волонтери з Волині взялись привести до порядку поховання жертв українсько-польського конфлікту у селі Малків Грубешівського повіту.

Парламенти України, Польщі та Литви зроблять спільне звернення з приводу подій, які відбулися на землях країн з початком Другої світової війни.

У Польщі відбулась прем'єра скандального фільму. Поляки вже охрестили стрічку шедевром і навіть удостоїли її кількох нагород.

Росії вигідно, щоб були польсько-українські конфлікти.

Україна та Польща домовилися про спільне вивчення Волинської трагедії.

Український парламент нарешті дав свою "відповідь Чемберлену" – польському сейму, який 22 липня прийняв рішення про визнання Волинської трагедії 1943-1945 років геноцидом проти поляків з боку українських націоналістів. Про що йдеться в заяві Верховної Ради і як це вплине на стосунки двох сусідніх країн – розбиралися журналісти сайту "24".

Рішення польського сейму про визнання Волинської трагедії геноцидом, вчиненим українськими націоналістами, неправильне і недалеке та розраховане на внутрішнього користувача. Але Польща на міжнародній арені робить для України багато корисного. І на таке рішення взагалі не треба було реагувати.

Відповідь України на визнання Польщею Волинської трагедії геноцидом, вчиненого українськими націоналістами, була симетричною. Ухвалена Верховною Радою заява, де це рішення наш парламент вважає проявом політизації трагічних сторінок українсько-польської історії, компромісна.

Майже сотня відомих українців підписались під зверненням щодо резолюції, яку напередодні підтримав польський Сейм про визнання Волинської трагедії геноцидом.

Україна готова до відвертого діалогу щодо Волинської трагедії. Польща підтримує таку ініціативу.

На Львівщині відкрили пам'ятник жертвам Армії Крайової, а в парламенті зареєстрували постанову про визнання геноцидом дії Польської держави щодо українців. Її автор впевнений, що після визнання поляками подій на Волині в 1943 році геноцидом – потрібно діяти симетрично.

Скандально відомий екс-регіонал Вадим Колесніченко оголошений у розшук.

На думку історика Анджея Росінського, головне – не допустити до ескалації резолюцій.

Польський парламент відреагував на рішення України визнати дії міжвоєнної Польщі геноцидом проти українського народу.

Позафракційний народний депутат Олег Мусій пропонує Верховній Раді встановити 24 березня Днем пам'яті про українців – жертв геноциду, вчиненого Польщею в 1919-1951 роках.

Російські комуністи внесли до Держдуми законопроект про визнання Волинської трагедії 1942-1945 років геноцидом.

У польському Хохлові Грубешівського повіту знайшли тубус з документами УПА, в якому серед іншого є вказівки захисту українського населення перед польськими бандитами та інструкції за потреби вбивати жінок і дітей.

Не потрібно нічого спрощувати. Можливості Кремля впливати на усе підряд сильно перебільшені. Те, що українсько-польська ворожнеча вигідна Москві, зовсім не означає, що в Польщі немає антиукраїнського дискурсу в політиці.