Олексій Годзенко, військовий кореспондент 24 каналу, навідується у двір де навесні 2016 року, під час виконання бойового завдання загинув його батько Дмитро – відомий доброволець "Годзила".
Читайте також: Як можуть розгортатися стосунки Зеленського та Кремля
Місцеві жителі встановили пам'ятний знак і навіть узгодили перейменувати цю вулицю на честь мого батька.
Сьогодні лінія розмежування ділить навпіл селище на околицях окупованої Горлівки. Частину контролюють Збройні сили України, частину – підтримувані росіянами окупаційні війська.
Журналіст 24 каналу Олексій Годзенко біля пам'ятної дошки своєму батькові
Війна, що триває тут п'ятий рік, змінила назавжди життя місцевих. Тут заснували гуманітарний центр, який за час війни став селянам і церквою, і місцем де, завжди допоможуть, і своєрідним предстаницвом влади.
Фото гуманітарного центру поблизу Горлівки
Фото гуманітарного центру поблизу Горлівки
Створили його самі ж місцеві.
Ми сиділи без хлібу, виїзду у нас особливого не було. Ну і ми вирішили десь в 2015 році займатись от цією гуманітарною діяльністю. Почали з того, що зв'язалися з гуманітарними організаціями "Червоним хрестом" та "Людина в біді",
– розповіла місцева волонтерка Людмила Пахомова.
Сьогодні тут допомагають кільком сотням людей, переважно похилого віку. Часто саме тут пересиджують обстріли, адже дуже близько до лінії розмежування. Від крайніх наших постів до позицій супротивника - усього кількасот метрів.
Усіх людей – селян, військових і волонтерів об'єднала спільна біда, яку принесла війна. Та жоден з них не опустив рук. І не збирається.