Та мало хто знає, що на шляху до посади прем'єр-міністра Вінстон Черчилль часто зазнавав невдач, інформує 24 Канал. Проте це аж ніяк не змушувало його зупинятись, навпаки – давало стимул йти досягати нових вершин. Видатний політик, історик, маляр, письменник, журналіст, військовий, лауреат Нобелівської премії з літератури – життя Вінстона Черчилля є прикладом, як можна йти за мріями та втілювати їх у реальність.

Читайте також Королева Шарлотта і принц Георг: реальна історія кохання, яку не показали у серіалі Netflix

Фортуна здатна повпливати на долю. У новому спецпроєкті за підтримки Slots City розповідаємо про видатних людей України та світу, які змогли вхопити свій "Шанс на Успіх". Перший випуск присвячений знаковій постаті ХХ століття, якій довелось керувати Великою Британією у найважчі часи за всю її історію. Це – Вінстон Черчилль, легендарний прем'єр-міністр.

З чого зародилась ідея Черчилля стати політиком

Ні для кого не секрет, що Вінстон Черчилль був нащадком древнього аристократичного роду. Його батько – молодший син герцога Мальборо, а мати – донька Леонардо Джерома, відомого американського фінансиста. Здавалось би, з такими родинними зв'язками Черчилль змалку був приречений на успіх. Та це далеко не так: тільки наполеглива праця привела його до крісла в парламенті.

Та й майбутній прем'єр-міністр не був з дитинства налаштований стати політиком. Зокрема, у школі Вінстон Черчилль не мав виняткових результатів: латинська мова ніяк не піддавалась юному британцю, а математика і зовсім наводила на нього жах. До того ж строгий шкільний устрій був не до вподоби Черчиллю, тому він нерідко бунтував, мав найнижчі оцінки за поведінку і після тривалих вмовлянь батьки двічі переводили його на навчання в іншу школу.

На що буде здатен юнак, який заледве знав базові предмети і з великими зусиллями складав екзамени? Вінстон Черчилль зумів усіх здивувати, використавши кожен шанс, який дарувала йому доля.

Джинні Черчилль з синами Джеком і Вінстоном (праворуч) / Фото Вікіпедія

Після знаменитої школи Герроу Черчилль отримав змогу вступити до Королівської військової академії та скористався нею. Вже у віці 21 року він зрозумів, що історію творять видатні особистості та захотів стати одним із них. Вінстон Черчилль був дуже амбітним і впевненим у своїх словах, а тому ні в кого з його оточення не було сумнівів, що колись той таки стане прем'єр-міністром.

Та щоб досягнути мети, він почав наполегливо працювати над собою: багато читав, займався саморозвитком і готовий був забути про військові перспективи – все задля майбутньої політичної кар'єри.

Як Черчилль виборов місце у парламенті

Одного наміру було замало, щоб досягнути політичних вершин. Тому, поєднуючи риси англійського аристократа та американського бізнесмена, він досить стрімко торував собі шлях.

Так, у 1890-х роках Черчилль став лейтенантом-кавалеристом на Кубі, в Індії, Північній та Південній Африці. Паралельно він отримав змогу працювати воєнним кореспондентом у провідних газетах Британії. Його статті та книга "Війна на річці" принесли велику славу. І на піку популярності Черчилль вирішив схопити свій шанс.

Вінстон Черчилль у парадній військовій формі / Фото Вікіпедія

У 1899 році він вперше балотувався від партії консерваторів. Ця спроба була невдалою: кандидатуру Вінстона Черчилля не підтримали. Він повернувся на військову службу, під час якої навіть потрапив у полон і зумів самотужки вибратись звідти. Тож всього за рік про Вінстона Черчилля заговорила вся Британія, а у листопаді 1900 року він вдруге і вже успішно випробував шанс зайняти місце у парламенті.

Але не обійшлось без труднощів. Черчилль не вчився в університеті, за його плечима була всього лише академія, тому нерідко він відчував себе невпевнено у колі успішних парламентарів. Давалось взнаки і те, що він не відвідував дискусійні клуби та не вмів вправно будувати свої промови. Проте це не стало перепоною для Вінстона Черчилля: наполегливою працею він не лише подолав свої недоліки, але й став одним із найкращих ораторів в історії.

Мабуть, саме Вестмінстеру я значною мірою завдячую своїми знаннями в царині політики, діалектики, риторики та ще 2 – 3 корисних речей,
– стверджував Черчилль.

Тож він сам писав собі промови та вивчав величезні тексти напам'ять, надихаючи та об'єднуючи закликами колег. На кожні кількахвилинні виступи Вінстон Черчилль витрачав години, щоб відточити їх до досконалості. Саме цей досвід знадобиться йому, коли майбутнє Британської імперії опиниться під загрозою.

Пам'ятник Вінстону Черчиллю у Лондоні / Фото Shutterstock

Звідки ж він черпав стільки натхнення? Будуючи свою політичну кар'єру та інколи вдаючись до жорстких рішень, Черчилль зустрівся із майбутньою дружиною, яка і стала його джерелом підтримки та сили. Цікаво, що при знайомстві з Климентиною такий амбітний молодий політик не промовив жодного слова. За 4 роки після доленосної зустрічі пара одружилась.

Черчилль із коханою Климентиною незадовго до весілля / Фото Вікіпедія

Та навіть будучи у шлюбі й виховуючи дітей, Черчилль відчував жагу до військових пригод і битв. Він не хотів просто сидіти в кріслі, а прагнув діяти. Тож у 1911 році став лордом адміралтейства. А коли напруження в Європі загострилось і переросло у Першу світову війну, Вінстон Черчилль отримав посаду політичного очільника Королівських ВМС.

Сказати, що ця сторінка в його біографії була дуже успішною, – не можна. Провальну Дарданелльську операцію згадують і досі, адже тоді, у 1916 році, Британія змушена була капітулювати.

І хоч участь у боях Першої світової війни для Черчилля не були успішними, все ж вони принесли йому розуміння, що тільки з потужними машинами можна здобувати перемоги. Цю ідею він почав просувати в уряді і вже у 1917 році став міністром у справах озброєння. За рік його стратегія ефективно спрацювала: піхота навчилась взаємодіяти з танками і авіацією, та невдовзі це стало ключовим у британських військових силах.

Крім цього, посада міністра з питань озброєння дала змогу Вінстону Черчиллю налагодити важливі зв'язки. Зокрема, політик познайомився із тоді майбутнім президентом США Франкліном Рузвельтом, що стане союзником Британської імперії у часи Другої світової війни.

Грозові хмари збираються

Ця фраза увійшла в історію, адже саме її Черчилль виголосив, коли прагнув об'єднати британців після зречення від престолу короля Едуарда VIII та попередити про загрозу з боку Німеччини.

Вінстон Черчилль / Фото Вікіпедія

Після капітуляції та підписання Версальської угоди, на якій був присутній і Черчилль вже як міністр колоній, німці були впевнені, що їх зрадили. Незадоволення в країні було масовим явищем, зокрема, його відчував і Адольф Гітлер, який вправно використав це у своїх цілях.

Тож поки майбутній фюрер вивчав політологію та робив перші спроби прийти до влади, британці намагались відновити економіку після Першої світової війни. Так, 1924 року Вінстону Черчиллю став канцлером казначейства, як свого часу і його батько. На цій посаді він зумів отримати шквал критики через жорсткі рішення, зокрема, повернення до золотого стандарту та у 1929 році пішов у відставку й зосередився на літературній діяльності.

Коли Черчилль дізнався про Гітлера, достеменно невідомо. Однак політик стежив за ситуацією на світовій арені та помітив небезпеку від ультраправих сил Німеччини, коли про них навіть і не думали говорити. Тож задовго до політичної кар'єри Гітлера Черчилль передбачав, що насувається велика загроза.

У той час політик активно почав діяти і наполягав на більшій озброєності Великої Британії. Та парламент обирав більш "нагальні" питання, слова Черчилля не взяли до уваги.

Воскова фігура Вінстона Черчилля / Фото Shutterstock

У 1933 році Адольф Гітлер, терпеливо вичекавши слушний момент, використав економічну кризу для лозунгів та став канцлером Німеччини. Весь світ проґавив становлення диктатора. Усі, крім Черчилля, який одразу ж побачив у нового очільника Німеччини прагнення до реваншу після Першої світової війни.

Вже у вересні 1939 року Гітлер вторгся до Польщі, а Франція, Велика Британія та країни Співдружності оголосили Німеччині війну. Так почалась Друга світова, що тривала довгих 6 років.

Навесні Гітлер почав наступ на Східну Європу і його увагу привернула Велика Британія, яка опинилась у найбільшій небезпеці за всю свою історію. Тоді країна потребувала сильного і рішучого лідера, і ним у травні 1940 року став Вінстон Черчилль.

Здавалось, що сама доля готувала його до цього непростого випробування. Вінстон Черчилль мав досвід участі у боях, а тому з перших днів війни впровадив стратегію: замість того, щоб атакувати німців, він відправляв військо до периферійного зближення. Тим часом у Британії втілювався план Черчилля зі збільшення армії і техніки, зокрема, танків.

Маючи чіткий план і бачення перемоги, прем'єр-міністр був непохитним і заявив, що ніякої капітуляції не буде, країна йтиме до кінця у протистоянні з Гітлером. І хоч Вінстону Черчиллю довелось пережити найважчі часи у кріслі очільника країни, рішення боротись визначило результат Другої світової війни і, без сумніву, було озвучене людиною, яка мала сили творити не тільки свою історію, але й історію цілого народу.

Отже, видатними людьми не народжуються, а ними стають. І часто запорукою успіху є шанс, який вони не пропустили. Чи то краща робота, чи то можливість змінювати країну маленькими справами: у кожного відкриваються свої перспективи. Яскравим прикладом тут є Вінстон Черчилль, який впевнено йшов до своєї мети, сміливо змінюючи посади, пробуючи і вивчаючи нове та головне – не зважаючи на перепони, невдачі чи критику інших.