Архів
Курси валют
Погода
-1°C
1°C -2°C
  • четвер
    -1°C -7°C
  • п'ятниця
    0°C -8°C
  • субота
    -4°C -4°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Якщо ми налажаємо, то це відчують всі, – інтерв’ю Максима Нефьодова про продовження реформ уряду

08:10, 9 листопада 1232
Максим Нефьодов
Максим Нефьодов / 24 Канал

Перший заступник міністра економіки Максим Нефьодов зустрічає нас у просторому кабінеті жартом про чиновників: "ви ж знаєте, ми не працюємо, а лише шкодимо". В руках у нього сірий гумовий м’яч для боротьби із стресом.

9 листопада Верховна Рада розглядатиме законопроект № 7066 про зміну правил приватизації. До парламенту його подав прем’єр Володимир Гроймсман, а готувався він командою Максима Нефьодова у Мінекономрозвитку. Документ неодноразово перероблявся через критику.

Нефьодов почав працювати в уряді у 2015 році у команді екс-міністра Айвараса Абрамавічуса. Після корупційного скандалу міністр склав повноваження, але Нефьодов залишився. Стверджує, що його вікно можливостей продовжувати реформи не зачинене. Піде, коли доробить усе, що задумав. Популярний чиновник запевняє, що не мріє підсидіти міністра Кубіва і не збирається затримуватися на державній службі.

Напередодні слухань законопроекту у Верховній Раді журналісти "24" прийшли до Максима Нефьодова, аби він пояснив ідеї уряду, прокоментував "зраду" та чи варто чекати масової приватизації після ухвалення закону. Розмова склалася не лише про приватизацію, але й інші важливі питання для економіки.

Приватизація, зрада і офшори

У порядок денний Верховної Ради на четвер включать законопроект 7066, який змінить правила приватизації державних підприємств. Для чого він потрібен, які негаразди є у діючому законі?

Слід виходити із завдань. Ми мусимо запустити продаж кількох сотень підприємств щорічно, як мінімум, щоб зняти тягар з державного бюджету. Чинні закони не дозволяють цього робити.

За 25 років не вийшло провести масову приватизацію. Очевидно, з продажем державних активів є проблеми. Більшість негараздів пов’язані із складною процедурою приватизації. Оцінкою та підготовкою до продажу, які займають багато часу.

Тому у новому законопроекті ми пропонуємо зробити замість шести груп підприємств продажу лише дві: малі об'єкти – до 250 мільйонів гривень активів і великі – понад 250 мільйонів. Продаж дрібних об’єктів стартує з суми чистих активів, яка зазначена у фінансовому звіті.

Дивіться також: Звертайте увагу на те, як витрачаються податки. Це ж ваші кошти! – Нефьодов

Чому? Багато малих державних підприємств, як правило, втратили свої виробництва і є зараз просто нерухомістю, недобудовами чи землею. Немає сенсу їх приватизовувати за складною схемою. Ми хочемо виставити їх на продаж через аукціони на ProZorro. Продажі без оцінки державними оцінщиками. Це просто не має сенсу, тому що її вартість складе суттєву частину виручки від продажу якоїсь лазні, яку продає Фонд держмайна.

Великі підприємства продаватимуться як бізнес: для цього винаймається інвестиційний радник, який зацікавлений запропонувати адекватну ціну і отримати від приватизації свій відсоток. Бо винагороду радник одержить, лише якщо підприємство хтось купить.

Законопроект 7066 об’єднує сім законів по приватизації, що зараз є у законодавчому полі, в один. Через недовіру інвесторів до нашої судової системи, ризики реприватизації, ми дозволимо укладати угоди про купівлю держоб’єктів за правом іноземних держав. Найпоширеніша у світі практика – використовувати англійське право. Але це рішення буде прийматися за згодою сторін.

Хіба можна прирівнювати лазні до малих підприємств?

Яка різниця. Це все одно Фонд держмайна продає: і майно, і підприємства, як об’єкти.

А що не так з оцінкою?

Проблема в тому, що державні оцінщики побоюються правоохоронних органів. Тобто їм все одно, чи зможе Фонд продати об'єкт за ціну, яку вони намалювали. Головне – щоб їх не покарали за малу ціну. Тому вартість підприємств виходить нереальною.

Ви також згадали про землю, як об'єкт державної власності. У цьому законопроекті сільськогосподарські підприємства продають окремо від землі. Навіщо інвесторам ангари без земельних угідь?

Тому ми продаємо майнові комплекси з правами оренди чи користування землею. Є різні варіанти. Це не ідеальна ситуація, але ідеальних умов можемо не дочекатися.

Відходячи дещо в бік, ви не вірите, що в Україні скасують заборону на продаж землі?

Заборона на продаж землі в Україні сюрреалістична. Потрібно приймати земельну реформу. Бо земля вже приватна, але громадяни не мають права її продавати. Це абсурд, який суперечить конституційним правам.

Держава у нас патерналістська і вважає, що люди не доросли до ринку землі. Власні квартири, чи машини можна продавати, а землю – ні, бо раптом їх обдурять олігархи чи іноземці.

Щодо державних підприємств, то їхня земля має бути розпайована. Якусь частину варто передати людям, які там працювали.

Створення ринку землі ми підтримуємо, але законопроект №7066 не пропонує приватизовувати землю. Тому продаються лише споруди.

В цьому законопроекті ми знайшли кілька потенційних загроз, які можуть сприйнятися неоднозначно. Ви пропонуєте відмовитися від виділення частини акцій працівникам приватизованого підприємства. Чому?

Роздача акцій працівникам у 1990-х роках під час приватизації великих підприємств вважалася проявом справедливості. Ми всі знаємо, чим це закінчилося – появою тих самих олігархів, які скупили акції великих промислових підприємств по три копійки за штуку. Треба розуміти, що зараз ми хочемо залучити стратегічного інвестора, який би вкладав кошти в модернізацію та розширення виробництва. Звідки в працівників заводу такі можливості?

Поясніть для чого у законопроекті передбачили доступ до приватизації компаній, які не містять понад 10% капіталу держави-агресора. Тобто з 9,9% можна?

Зараз діє жорстке законодавство. Держава-агресор не має права купляти навіть 1 акцію нашого підприємства. Я поділяю таку позицію, та це неможливо перевірити. Наприклад, Путін може купити акції компанії Apple на фондовому ринку одним натисканням клавіші на смартфоні. Великі публічні компанії, які ми хочемо залучати в якості інвесторів, не можуть знати повного переліку всіх акціонерів на кожен момент часу. Плюс це дає можливість росіянам блокувати приватизацію в Україні, просто купуючи по одній акції зацікавлених інвесторів.

Читайте також: Україна зекономила чималу суму завдяки ProZorro

10% – найбільш оптимальна цифра з двох причин. По-перше, компанії зобов’язані розкривати інформацію про акціонерів, які мають 10 або більше відсотків акцій. Тобто ми знатимемо, країну походження. З іншого боку, 10-відсотковий пакет акцій зазвичай не дає права впливати на менеджерські рішення компанії та її інвестиційні активи.

Навіщо у законопроекті дозвіл на купівлю державних підприємств для компаній, які наполовину є офшорами?

Ця норма залишається дискусійною. Ми готові обговорювати її з депутатами. Мені зрозуміло, чому суспільство демонізує офшорні компанії, але все одно скажу, що в юрисдикціях з низьким оподаткуванням немає нічого поганого. Проблеми починаються там, де офшорні країни не співпрацюють з FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей – "24"). Cпівпраця з такими країнами у нас заборонена.

Apple, Google, Facebook використовують техніку "подвійний ірландський нідерландський сендвіч" для ухилення від сплати податків. Це теж офшори. Їх за це критикують. Є вислів, що бізнес має право платити настільки мало податків, наскільки можливо в рамках закону.

У нас люблять боротися з офшорами на телеефірах, але вже півтора року не можуть проголосувати законопроект про збільшення оподаткування за співпрацю з офшорами.

У цьому контексті слід акцентувати увагу не на офшори, а на розкриття їхніх бенефіціарів і, звісно, посилювати антимонопольне законодавство.

Законопроект 7066 про приватизацію вже пройшов комітет. Депутатів все влаштовує?

Комітет економічної політики підтримав. Нам пропонували вдосконалити норми фінансового моніторингу перевірок компаній, які бажають придбати державні об'єкти. Передати його від Фонду держмайна до банків. Банки значно частіше це роблять, тому ризик помилки зменшується.

У комітеті нам підказали, що потрібно передбачати норми продажу комунального майна по такій же системі, як і державних підприємств. Ця стаття може з'явитися у законопроекті до другого читання. А ще депутати хочуть чіткіше виписати роль Антимонопольного комітету в контролі над концентрацією.

Чи побачили ви готовність фракцій підтримати нове законодавство по приватизації?

Ми ходимо на фракції і переконуємо депутатів. Інколи це важкі зустрічі. Ще рано говорити про повну підтримку, але я не чув суттєвих зауважень. Дуже сподіваюся, що у четвер законопроект підтримають у першому читанні, а до кінця року ухвалять в цілому.

Читайте також: Мінекономрозвитку порахувало вартість всіх українських держактивів

Деколи чуємо популістські зауваження, що не можна продавати "народне надбання". Я бачив такі заяви від "Свободи", "Опоблоку" і від "Батьківщини". Ця позиція базується на міфах. Нібито Україна володіє якимись класними активами, а ми їх розбазарюємо. Люди, які виступають проти приватизації – або дуже наївні, або циніки, які маніпулюють українцями, щоб сісти на "потоки".

Фонд держмайна, проблеми ОПЗ, Антимонопольний комітет

Ви дійсно сподіваєтесь, що Фонд зможе продавати сотні підприємств на рік після прийняття нового законодавства?

Подивимося. Ми розуміємо, що правильне законодавство – це лише 1% від успіху. Мінекономрозвитку відповідає за політику і створює для ФДМУ всі умови, аби він нарешті почав продавати. Віддаємо на аутсорсинг частину його роботи – продаж малих об’єктів через Прозорро.Продажі, оцінку – інвестиційним радникам, фінансовий моніторинг – банкам.

Моя позиція, що ФДМУ повинен виставити на продаж всі підприємства, які у нього зараз є.

Коли Фонд виставить повторно на продаж Одеський припортовий завод? Як вирішується питання про аміачний трубопровід "Тольятті – Горлівка – Одеса", який проходить по окупованій території?

У Одеського припортового заводу є багато проблем, крім шляхопроводу. Додалися негаразди з перевалкою аміаку і карбаміду, залишаються борги перед Фірташем. ОПЗ це особливий об'єкт, але він наочно демонструє, що залишилося у держави.

Фонд держмайна поступово вирішує всі проблеми: по боргах – судиться, по трубі – частково легалізує. Якщо все це не владнати, то ОПЗ залишиться непривабливим і суттєво втратить в ціні.

На нього були претенденти, які представляють країни, де є великі поклади газу – Катар, Норвегія, росіян не розглядають.

Фонд рік готував ОПЗ, а потім продаж зірвався. Ринок каже – ціну треба знизити, але ми знову йдемо на новий цикл оцінки і підготовки. Знову чекаємо рік, поки пройде вся процедура. Тепер Фонд обіцяє розпочати конкурс з продажу на початку наступного року.

Об’єкти мають бути завжди на ринку. Кожні три місяці збирати пропозиції. І це якраз філософія законопроекту. Бо інакше ми слона не продамо

Після відставки Ігоря Білоуса у Фонду півроку немає голови. Спочатку був в.о. Дмитро Парфененко. Попри схвальні відгуки від прем'єра, його замінили на Віталія Трубарова. Як це впливає на роботу органу? Чому приймаються такі рішення?


Віталій Трубаров, в.о керівника Фонду Держмайна джерело:
focus.ua

Я сам би хотів дізнатися, чому так склалося. На жаль, я не можу прокоментувати ці рішення. Призначення керівників Фонду є правом президента.

Зміна керівництва практично не вплинула на взаємодію з урядом. Ми нормально співпрацюємо з Трубаровим. Хоч і чекаємо повної визначеності.

Впевнений, що потрібно призначити менеджерів, які працюватимуть на постійній основі. Якщо дивитися на державне управління – це не нормальна ситуація, коли важливими відомствами керують виконуючі обов'язки. Держслужбовець, не призначений на посаду, мотивований в першу чергу ні з ким не посваритися. Це не про пана Трубарова, а в цілому.

Кандидатуру пана Трубарова внесуть в Раду на затвердження головою ФДМУ?

Я не можу казати, бо це не моя компетенція. На щастя, у мене не питають порад, кого призначати.

Якщо прем'єр запропонує вам рятувати приватизацію, підете головою Фонду?

Позицію голови Фонду держмайна мені ніхто не пропонував і не розмовляв на цю тему. Я готовий розглядати пропозиції посад, де я можу досягти результату. Але якщо я вам скажу, що за певних умов я можу погодитися, то всі подумають, що я дуже хочу отримати цю посаду. Це не так.

Можливо, посада голови Фонду держмайна дуже приємна для деяких, але платять там скромно. І в мене у Міністерстві роботи по вуха. Перш ніж кудись піти, перед мною стоїть завдання допрацювати систему "Прозорро. Продажі", яка в тому числі буде забезпечувати приватизацію. Але врешті-решт я сподіваюся повернутися у бізнес.

Ви згадували про Антимонопольне законодавство. Як ви збираєтеся його посилювати, якщо Антимонопольний комітет, як орган, зараз повністю пасивний і не працює.

Я з цим не повністю погоджуюся. Дійсно, він має бути сильнішим. До прикладу, АМКУ проводить аудит у нас в Мінекономрозвитку, розслідує зловживання одної іноземної компанії на ринку ліків. А представники цієї фірми у медіа розповідають про поганий інвестиційний клімат. Ці статті збирають тисячі перепостів.

АМКУ повинен дійти до ринків, де у нас є суттєві підозри стосовно монополій. Він повинен мати значно більше ваги, ніж зараз. Щоб відкривати розслідування проти поважних людей, їм потрібна довіра суспільства.

Поряд із законом про приватизацію буде розглядатися законопроект про доступ і підвищення можливостей АМКУ, що дозволить йому краще контролювати злиття і поглинання компаній.

Після Айвараса, бізнес-клімат і особисте

Велика частина команди екс-міністра Айвараса Абрамовічуса, який вас запросив у заступники, пішла разом з ним і вже після нього. Чи ви не відчуваєте, що зараз вами можуть прикривати відсутність реформ?

Я не погоджуюся з такою позицією. Я не хочу кидати тінь, на тих, хто вирішив піти. Я їх дуже поважаю за те, що вони зробили. Насправді, зробили погано.

Зараз я беру багато завдань тому, що вважаю: якщо відчинене вікно можливостей, то потрібно, принаймні, намагатися ним скористатися.

Іноді народжуються футбольні покоління. Як в Аргентині у 1970-і роки. Їм здавалося, що вони завжди будуть королями футболу і Марадона житиме вічно. Ні, це було тільки їхнім вікном можливостей.

Що вам вдалося зробити вже після відставки Абромавічуса?

Якщо казати цинічно, то я виконав усе, про що ми говорили з Айварасом. Крім маленького законопроекту про скасування ліцензій про експорт-імпорт алкоголю. За цей час народилося багато інших ініціатив, наприклад Прозорро.Оренда.

До нас прийшла Укрпошта, у якої вільних приміщень на 200 тисяч квадратних метрів. Ми виставили їх на аукціон і ставка оренди виросла в 9 разів.

Якщо ми повноцінно запустимо цей сервіс, то це матиме макроекономічний ефект. По всій країні вільної площі державних об’єктів на десятки мільйонів квадратних метрів. Вони, як правило, здаються нелегально, або простоюють.

До прикладу, ще ми з командою написали законопроект №6540 про поліпшення бізнес-клімату, який ми представили у Кабінеті міністрів рік тому і лише зараз він дійшов до профільного комітету.

Ми намагаємось тиснути в тих умовах, які є

Якби ми цього не робили, то всі ініціативи померли б. Часом це невдячна робота, але результати є.

Яка у вас амбіція залишатися на державній службі?

Для кожного менеджера державна служба з точки зору амбіцій – це виклик. Бо це найбільша ділянка, на якій можна грати. Коли ти в бізнесі, ти змагаєшся за долю на ринку у 5-10%. А тут ти можеш мати вплив на цілі ринки.

Коли ти, наприклад, робиш такі проекти як Прозорро, через які проходять сотні мільярдів гривень щороку. Які компанії мають такий масштаб завдань і викликів?

Якщо ми налажаємо, то це відчують всі. Але якщо впораємося, це також відчують всі. Це надихає

Мені приємно, коли до нашої команди держзакупівель приїжджають переймати досвід з інших країн від Гани до Молдови – це ж круто. Україна не лише країна, яка весь час просить про допомогу, але щось дає світу.

Але я точно не хочу бути політиком. З мене був би поганий міністр. Зараз я не намагаюся здатися скромним, просто не хочу цього. Політики мають володіти іншими якостями, ніж ті, які є у мене.

Я до своєї посади ставлюся більше як до нагоди змінити країну. У політика інші завдання, він має подобатися людям і вміти домовлятися.

Я навряд чи можу добре збирати голоси у Верховній Раді. Я роблю щось схоже зараз, але це вже інша професія. Це була одна з наших домовленостей з Айварасом. Я йому сказав, що не хочу грати у "подобатися людям".

Облиште, ви подобаєтеся людям

Можливо я подобаюся хіпстерам з Facebook, але для більшості людей мої витребеньки, наприклад, в одязі викликають відразу. Для політика це погано.

На якій машині ви їздите?

На таксі. Мою машину вкрали.

Скільки коштує ваш годинник Zenith El Primero ?

Приблизно 5 тисяч доларів, але це стара модель, і я купив її ще до державної служби.

Які речі вам потрібно закінчити у Мінекономрозвику, аби піти з посади без докорів сумління?

Дуже хочеться дотягти законопроекти про приватизацію, щодо легкості ведення бізнесу, повноцінно запустити реформу контролю.

У минулому році пакет законів про зміну підходів до контролю був проголосований. Це абсолютно революційна річ, яка повністю змінює підхід до перевірок. Мабуть, депутати не зрозуміли, що голосували, інакше не здалися би так просто.

Головна ідея – проводити перевірки підприємств на основі даних. Поступово має формуватися статистка перевірок. Зараз ми працюємо над інтегрованою базою, її бета-версію можна знайти в інтернеті.

З наступного року вона запрацює краще. Там оприлюднюватимуться всі перевірки на підприємствах і їх результати. 87 контролюючих органів здійснюють шалений спротив формуванню такої бази.

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук