Сайт "24" зібрав коментарі військових, медиків, волонтерів, колег, журналістів – тих, хто добре знав Леоніда й перетинався з ним особисто. Їм важко говорити, але мовчати ці люди не можуть: настільки болючою є втрата.
Читайте також: Загинув волонтер Леонід Краснопольский: що про нього відомо
"Практично всі гроші витрачав на допомогу ЗСУ"
Волонтер до початку війни мав власний бізнес – ательє з пошиття престижного чоловічого одягу у Донецьку. Але з приходом ворога все змінилося. Майже з перших днів збройного протистояння на Донбасі Краснопольський почав возити військове спорядження через блокпости і допомагати Збройним силам України.
До війни Краснопольський був дизайнером у Донецьку
"Перший раз зустрілися з Леонідом під час проведення військової присяги у 2015 році, коли батальйон якраз формувався і мав багато серйозних проблем з матеріальним забезпеченням. І протягом 3 років він постійно нас підтримував усіма способами: від вирішення матеріальних проблем до позитивних відгуків у ЗМІ. 16 лютого святкуватимемо річницю створення батальйону. Учора ми домовлялися про забезпечення одягу на заміну бійцям. А через 20 хвилин його не стало. Леонід був справжнім патріотом країни. Жив нею і робив більше, ніж багато інших. І практично всі гроші витрачав на допомогу ЗСУ", – каже командир 46-го окремого батальйону спеціального призначення "Донбас-Україна" В’ячеслав Власенко з позивним "Філін".
Читайте також: Подробиці моторошної ДТП, в якій загинув відомий волонтер Краснопольський
Краснопольський побував у підвалах будівлі СБУ в Донецьку через донос дочки колеги по бізнесу і знайдені у мобільнику фото з військовими. Фізичні і психологічні знущання тільки загартували й додали люті: волонтер продовжив боротьбу за країну. Після звільнення з полону переїхав до Дніпра і почав займатися пошиттям одягу з патріотичною символікою – створив популярний бренд "Hunta in UA". А на виручені кошти допомагав армії.
Про згадки Леоніда з полону розповідає медик-волонтер Олександр Гагаєв:
"У мене мурашки по шкірі бігли, коли розповідав, як його виводили розстрілювати кілька разів. Прискіпливо допитував слідчий з Росії і все не міг зрозуміти, чому він настільки проукраїнський. Ми познайомилися у Фейсбуці, бо Льоня був першим, хто почав робити патріотичні футболки. Допомагав і нам, медикам-добровольцям: речі, взуття знаходив можливість переслати. Був бізнесменом, міг виїхати в Ізраїль, його там чекали. Але лишився в Україні. Він допомагав, перебуваючи в Донецьку, і не зламався. Якось приїхав до нього. Запропонував мені за смішною ціною придбати костюм, який шив ще в Донецьку. Я досі жодного разу не вдягнув цей костюм. Але якось буде".
Робив свою справу із завзяттям, "щоб прискорити повернення Донецька до України"
Художник Роман Шостя розробив дизайн шеврону для Кіборгів, виготовив три десятки для військових. А далі звернувся до Леоніда Краснопольського і запропонував цей дизайн втілити у футболках. Так і розпочали співпрацю над проектом "Hunta in UA".
Краснопольський став засновником проекту "Hunta in UA"
"Я списався і запропонував свій зразок. З того й почався наш творчий тандем. Звертався до мене з проханням розробки принтів і ніколи не був нав’язливим. Ділився ідеями. Нас поєднували музичні смаки, і тому використовували в дизайнах миле чортовиння. Наші "пацанячі" погляди, політично-мілітаристські бачення і вилилися в продукцію. Робив для нього принти через повагу до тої діяльності, яку він вів із завзяттям, щоб прискорити повернення Донецька до України. Його щирість не давала мені спокою, тому і розробляв дизайн. У нас вийшов десяток спільних проектів. Він менеджер – людина, яка об’єднала авторів і бізнесменів. Бренд "Hunta" – неймовірний проект, що побудований людиною за три роки, яка була далека до виробничих моментів. З кожним днем розширювався асортимент продукції, уже з’являлись і зимові речі. Він хотів відійти від патріотичної символіки, робити повсякденні речі, однак щоби наповнювати волонтерський бюджет. Довкола зібрався колектив, який сповідував релігію Леоніда, і він не дасть проекту зникнути. Я триматиму руку на пульсі, щоби бути корисним задля пам’яті Льоні. Розповідаю, а перед очима його обличчя. Уживу бачились лише раз минулого року. Склалося враження, що ми друзі з десяток років. Останній дзвінок був кілька днів тому, де хотіли знову запустити проект про "Кіборгів" і змінити дизайн", – згадує Шостя.
Читайте також: Відомому волонтеру Краснопольському напередодні смерті хотіли вручити нагороду
З пропозицією зробити спільний проект – випускати ексклюзивні сувеніри – до Краснопольського звертався і журналіст Дмитро Пальченко:
"Була ідея-фікс, зробити набір іграшкових солдатиків – бійців АТО, щоб їх можна було продавати в супермаркеті. Порадили звернутись до Леоніда як до креативної людини. На жаль, на стадії ескізів все нині й лишиться. Він мене надихав. Багатьох перших волонтерів просто закопали живцем. І він це знав, але ризикував. Оці перші волонтери – дійсно герої. Вони витягли перший етап війни", – ділиться Пальченко.
"Православний іудей і "правосєк"
Волонтер і журналіст Тім Златкін згадує і те, що Краснопольський був звичайною людиною, якій не чужі земні радощі:
"Ми знайомились двічі: до війни в клубі за стійкою бару, а потім у волонтерській двіжусі. Дуже любив життя у всіх його проявах: дорогий одяг, секс, гарні дівчата. З початку війни що тільки не передавав Льоня на фронт. Туди тягнулося все, що можна й не можна через кордон навіть перевозити. Тим не менш і контрабандою, і як завгодно передавали: і приціли, і патрони, і рації. На склад у Дніпро спочатку, а тоді Льоня передавав і десантникам, і "Правому сектору". Він взагалі був унікальною людиною – православним іудеєм і "правосєком". Ми мали і політичні розбіжності, але коли була потрібна допомога один одному, він в три ночі зривався з дому і приїжджав. У мене лишився йому подарунок, така собі "жидобандрерівська" вишиванка".
"На фронт їздити – запросто, а от навідатися у шпиталь – було страхом Леоніда, – говорить волонтер дніпровського шпиталю імені Мечникова Олександра Каладжиєва. – Завжди поспішав, бо йому здавалося, що щось не встигне зробити доброго! Заїжджав хвилин на 10, більше до себе звав. Ми часто приїздили з хлопцями, які пораненими виходили з Іловайська, наприклад. Приймав замовлення. Казав, що зникає натхнення, коли до нас не приходить. Щотижня щось привозив: спортивні костюми, тапки, шкарпетки, памперси. Казав: "Дівчата, що ж ви нічого не замовляєте?" А ми ще те не роздали хлопцям. Тиждень тому був у нас, приніс хлопцям рюкзаки. Дізнався про коробочку для днів народжень і притащив нам чашечки. Дуже добродушний був і великий патріот. Мав великі плани на майбутнє. Не віримо, що так сталося. Зараз сумує вся Україна, і не тільки тут, а й наші люди за кордоном".
Завжди був готовий допомогти військовим
Творець коміксу про війну України та Росії
7 лютого Леонід Краснопольський мав бути в Києві і навідатися на екскурсію до 24 каналу.
"Уперше я побачив репост його шмоток, списався, замовив. Оці штани, оцю футболку. Якось схотів зробити матеріал про переселенців з окупованої території, які щось роблять. Так особисто познайомився, заїхав до нього в Дніпро і записав сюжет. Він дуже дивно себе показав як анекдотичний єврей, намагався всій знімальній групі щось подарувати, мені – кофту, моїй тодішній дівчині передав футболку, Саня Медвецький купив у нього такі самі тактичні штани за лютою знижкою. Оператору подарував чашку, мені – комікси. Тобто це, на секундочку, зайшов у лавку до справжнього єврея. Він до Стіни плачу їздив минулого року. У суботу було нереально додзвонитись: у нього шабат, ішов в синагогу. Такий конкретний був жидобандерівець.
А потім зустрічалися на фестивалі "Comic Con", куди я його змусив приїхати, щоби він комікси продавав. І добре зайшло. Він і на цьогорічний збирався. Льоня випустив 5 частин коміксу "Охоронці країни", про супер-героїв, які захищають країну. Україна – Країна, півострів – Керем. Хоч у фантастичному стилі, однак показана війна Росії з Україною. Я йому допомагав в останньому – редагував текст, тому що воно було написано несправжньою мовою, люди так не спілкуються.
Зараз іду по Києву, ледве не кожен день зустрічаю людей у футболках його бренду. У Києві мала бути бізнесова зустріч, хотів розширювати хунту. Я йому давно обіцяв, що проведу екскурсію на каналі. Сто відсотків, що він би якихось чашок набрав з собою, ходив би тут, дарував. У цей день ми мусили тут лазити, а будуть його ховати в Дніпрі", – каже воєнкор 24 каналу Олексій Годзенко.
Прощання з Леонідом Краснопольським відбудеться 7 лютого об 11 годині в Дніпрі. Поховають його на Запорізькому кладовищі.
Читайте також: Як звичайний дизайнер Леонід Краснопольський зробив для України більше, ніж десятки чиновників