Про ситуацію на Донбасі і чергові сценарії Кремля – в матеріалі сайту "24".

Друга Авдіївка

Нинішнє загострення на Донбасі, яке почалося за кілька днів до обстрілів Новолуганського (пошкоджено близько 100 будівель, від уламків снарядів постраждало 8 мирних мешканців, з яких одна дитина), дуже схоже на минулорічну ескалацію військового напруження біля Авдіївки. Проросійські бойовики, починаючи з грудня 2016 року, майже місяць обстрілювали мирне місто, внаслідок чого загинули місцеві жителі.

Читайте також: Важка доба на Донбасі: двоє загиблих та п’ятеро поранених


Рік тому бойовики місяць обстрілювали мирну Авдіївку

Як відомо, Росія вдається до загострення військових дій кожного разу, коли хоче змусити США і ЄС піти на послаблення санкцій, а Україну виконати політичну частину мінських угод. Рік тому Путін був в очікуваннях і надіях на те, що "друг Трамп" після перемоги, як і обіцяв, послабить санкції і ініціює налагодження стосунків між США і РФ. Обстріли Авдіївки мали б стати додатковим важелем тиску на Трампа і Вашингтон, що ситуацію на Донбасі треба вирішувати, і Росія завжди готова "допомогти" в обмін на надання Україною ОРДЛО особливого статусу і пом’якшення Заходом санкцій.

Читайте також: Задля згоди Путіна: Україну пропонують залишити поза миротворчим контингентом на Донбасі

Але не так сталося, як гадалося. Трамп дійсно щиро хотів би перезавантажити стосунки з Путіним, однак Республіканська партія і Конгрес – іншої думки. До того ж, скандал із втручанням Росії у вибори президента США повністю перекреслив усі сподівання Москви щодо дружби із Вашингтоном.

Провокації Росії і тиск на США щодо миротворців

Обстріли Новолуганського не тільки експерти, а й Держдеп США тісно пов’язують із рішенням Росії в односторонньому порядку вийти зі складу Спільного центру контролю і координації (СЦКК). Як наголосила речниця Державного департаменту США Хізер Нойєрт, ситуація на сході України загострюється через дії Російської Федерації. США вкотре офіційно закликали РФ припинити обстріли, вивести своє озброєння з українських територій та нарешті узгодити місію ООН на Донбасі.

На переконання військового експерта Дмитра Снєгирьова, Росія заздалегідь підготувалася до цих провокацій, мета яких – військово-політичний тиск на США.


Путін різними шляхами тисне на Захід, щоб той погодився на російські умови введення миротворців

За його словами, Москва дуже красиво все обставила, аби до неї не було претензій. Спочатку міністр закордонних справ РФ Лавров 7 грудня у Відні на зустрічі представників країн ОБСЄ заявив, що Україна створює неприйнятні умови для роботи російських спостерігачів у СЦКК. І, на жаль, Україна на це жодним чином не відреагувала. Через тиждень Росія заявила про вихід із СЦКК. І далі розпочалися обстріли. Таким чином, на думку Снєгирьова, Росія лякає США зривом мінських угод. (До речі, спецпредставник США Курт Волкер також вважає, що вивід Росією своїх спостерігачів із СЦКК є спробою зірвати мінські угоди).

Спецпредставник США Волкер і помічник Путіна Сурков після зустрічі в листопаді заявили, що дорожня карта врегулювання конфлікту – мінські угоди. Тобто безумовне виконання, в першу чергу, Україною, всіх пунктів. А мандат СЦКК – один із пунктів Мінська,
– нагадує Снєгирьов.

Народний депутат, керівник "Інформаційного спротиву" Дмитро Тимчук не виключає, що вихід із СЦКК мав ще одну мету – додатковий механізм легалізації псевдореспублік. Адже, зазначає парламентарій, після відкликання російських військових ми отримаємо ситуацію, коли в СЦКК фактично залишаться представники бойовиків від так званих "Д/ЛНР" разом з українською стороною. Тобто, начебто військовий орган, в якому є представники армії "Д/ЛНР".

Водночас Тимчук також вважає, що це шантаж Росією Заходу в контексті обговорення введення місії ООН на Донбас.

"Відкликанням росіян з СЦКК Москва показує, що єдиний військовий орган для діалогу припиняє своє існування, бо Росія його залишає. В цей же час починається ескалація конфлікту на Донбасі, і це робиться, щоб привернути увагу Заходу – США і ЄС – і далі проводити свою лінію, що миротворці мають бути розташовані тільки на лінії зіткнення, а не по всій окуповані території з доступом до україно-російського кордону, через який на Донбас проникають і кадрові військові, і військова техніка", – наголосив Дмитро Тимчук.

Два сценарії Кремля

На думку Снєгирьова, Росія продовжує розігрувати різні сценарії, щоб зберегти свій вплив на ОРДЛО. Вихід Росії із СЦКК і обстріли Новолуганського – один із них.

"Обстрілами Новолуганського Москва хоче показати, що після виводу своїх спостерігачів із СЦКК вона начебто не впливає на бойовиків. Отже, не може гарантувати, що під обстріли не потраплять цивільні структури. Відповідно, може збільшитися кількість жертв серед мирного населення. І саме на цю больову точку для Заходу і тисне Росія. Кремль дає зрозуміти: під питанням не лише мінські угоди, але й ефективне використання місії ОБСЄ, яка прив’язана до СЦКК", – зауважує експерт.


Путін не піде з Донбасу, обстріли мирного населення – частина його виборчої кампанії

Та, як наголошує Снєгирьов, Росія ніколи не вийде з мінських угод. Для Кремля мінські домовленості – основний момент, щоб повернути Україні ОРДЛО на умовах Росії, тобто надавши цим територіям особливий статус. Крім того, у війну і ОРДЛО вкладені шалені гроші.

Дмитро Тимчук також переконаний – заяви Путіна про "низьку ефективність мінського формату" разом із виведенням російських офіцерів із СЦКК – звичайна "многоходовочка" президента РФ.

"Це відповідь на новий потужний пакет санкцій, який готують США з лютого 2018 року. Путін у своєму стилі відповідає асиметрично – у вигляді прямого шантажу: мовляв, будете кошмарити Росію – буде ескалація на Донбасі і зрив Мінська. Захід, як відомо, чіпляється за мінські домовленості ніяк не менше росіян, постійно стверджуючи, що "альтернативи Мінську немає". Плюс спроба протягнути свою версію миротворчої місії на Донбасі", – наголошує Тимчук.

Водночас, наголошує Дмитро Снєгирьов, Москва має й інший варіант розвитку подій. Якщо не мінські угоди, то абхазький сценарій – постійна зона напруження на сході і замороження конфлікту.

Ключовим в обох сценаріях є момент, що Росія буде повністю і безапеляційно контролювати окуповані території. Якщо реалізується Мінськ, Кремль отримає політичне представництво у Верховній Раді і заблокує таким чином євроінтеграційні і євроатлантичні прагнення України. Або абхазький варіант, коли Росія постійно підтримуватиме зону нестабільності нашої держави,
– вважає Снєгирьов.

У цій ситуації, говорить експерт, Захід почне тиснути не на Росію, а на Україну, щоб ми погодилися на умови Москви щодо миротворців. І розв’язання конфлікту на Донбасі буде за рахунок інтересів України. США прекрасно знають про наслідки ескалації на Донбасі, адже вже заявили, що Росія несе більшу загрозу, ніж СРСР. Україна, на жаль, для США не є ключовим суб’єктом, яким би вони не пожертвували заради збереження своєї гегемонії.

Такого розвитку подій не можна виключати. Та, як зазначає Дмитро Тимчук, є запобіжники. Зокрема, разом із введенням американських санкцій США і ЄС можуть відразу підготувати спільний "страхувальний" пакет – на випадок, якщо Москва зробить ставку на ескалацію конфлікту.

Якщо врахувати, що Путін розпочав президентську кампанію, то загострення на сході України – її частина. Президент РФ хоче продемонструвати росіянам, що він – головний "миротворець". Проста схема: спочатку Кремль віддає наказ обстрілювати мирне населення, а потім голосно закликає ввести миротворчу місію. Зрозуміло, на умовах Росії.

Читайте також: Путін і Україна – на східному фронті без змін