Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Затишшя перед бурею: як епоху безтурботності витіснила Перша світова війна

      Прекрасну добу Ла Бель Епок називали пишною, мов сон, та ніжною та сміливою, мов перше кохання. Роки кінця 19 початку 20 століття в Європі були революційними. Все розвивалося, всюди панувала ейфорія від знайомства з неймовірними новинками: фотографією, першими літаками, автомобілями і навіть стриптизом.

      Ритм життя всьому старому континенту задавали Лондон, Париж і Відень. Віднедавна їм на п'яти наступав Берлін.

      Читайте також: Іспанія – СРСР: як Сталін навчив іспанських комуністів створювати справжню фабрику смерті

      Множилися кав'ярні, жінки вихвалялися новинками гардеробу. Тоді народилася авторська сукня і модниці вивчили нове слово "від кутюр". Чоловіки шукали самовдосконалення, розваг і вільного кохання. Сперечалися про кіно і доцільність зведеної у 1900 році Ейфелевої вежі.

      Ще одним віянням часу, не помітним у розміреному русі вулиць, став тероризм. У 1881 році бомбою підірвали російського царя Олександра ІІ, у 1901 році застрелили американського президента МакКінлі, а у 1914 році у Сараєво перетнулися австро-угорський імператор Франц-Фердінанд і серб Гаврило Принцип.

      Перші прояви тероризму 

      Вбивство монарха стало ударом, який обірвав "Чудову епоху". Власне цей термін придумали ті, хто пережив війну, порівнюючи безтурботність початку 20 століття з тим, що довелося пережити на полях битв Першої світової.

      Маховик Першої світової війни розкручувався миттєво. Відень поставив ультиматум Сербії, за Белград вписався Санкт-Петербург. У Росії почали мобілізацію. Зважаючи, що західні кордони Царя проходили по розділеній Польщі й межували з Німеччиною та Австро-Угорщиною, кайзер Вільгельм ІІ оголосив Росії війну.


      Вільгельм ІІ оголосив Росії війну

      Приборкати апетити німців зголосилися Великобританія і Франція, які втомилися відбиватися від спроб Другого рейху збільшити свою присутність у колоніях. У перші місяці війни Кайзерівські війська швидко проковтнули бельгійську армію і взялися за французів.

      Париж ледь вдалося відстояти у битві на Марні, де війська на фронт возили вже паризькі таксі. Командувач сухопутними кайзерівськими Військами Еріх фон Фалькенгайм планував чим швидше вибити з війни Францію.

      Німці знали, що ресурсна база союзників більша і довго воювати – це програти. Тому йшли на Париж. Величезною ціною їх вдалося зупинити поблизу містечка Верден, яке стало останнім бастіоном французів. Там, у верденських лісах від початку 1916 року розгорілася затяжна позиційна війна.

      Великою проблемою французів стала їх форма. Шинель блакитного кольору та малинові чи червоні штани – у такому вигляді французи наступали,
      – сказав історик Іван Костенко.

      Автор спільноти "Військова історія" Ростислав Дрогобич згадав, що напередодні французький генштаб хотів змінити форму солдат, але французькі ЗМІ сказали, що це підриває бойовий дух і від цього відмовились.


      Французька армія

      З іншого боку, німці знали, що їх ворог готує контрнаступ. Але підвищена активність союзників поблизу річки Сомми до останнього розцінювалася як фальш маневри. Кайзеріввські генерали були переконані, що настільки відкрито готуватися до прориву просто не можна.

      Сидіння в окопах нічого не давало. Плюс було бажання розвантажити Верден. Тому був план прорвати німецьку оборону і перейняти ініціативу. План наступу готувався дуже ретельно. Лише снарядів привезли сім мільйонів штук. Підготовка була дуже серйозною, але німці її теж помітили,
      – пояснив Костенко.

      Основний тягар підготовки атаки на Соммі ліг на плечі британців – французи були зав'язані під Верденом. За перші два роки англійський експедиційний корпус значно оновився. До наступу довелося готувати необстріляних вчорашніх цивільних. Новобранці були легкою здобиччю німецьких стрільців.

      Біля нас завжди була людина, яка наглядала за тим, як ми риємо окопи. А це треба було робити швидко, враховуючи, що над головами постійно літали кулі,
      – зазначив учасник битви на Соммі Альфред Андерсон.

      Загалом кайзерівські війська першими оцінили автоматичну зброю. І тримали на позиціях більше кулеметів ніж союзники, в яких те, що мало стріляти, частіше клинило.

      Більше – дивіться у програмі.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук