Від виникнення ідеї фільму до моменту її реалізації минуло два десятки років. Задум картини в Михайла Іллєнка з’явився ще в 1970 роки, але радянські реалії, в тому числі кінематографічні, не дозволяли втілити задумане в життя. Здавалось би, розпад Союзу та здобуття Україною незалежності мали би змінити ситуацію на краще. Проте на справжнє серйозне кіно допроситися грошей від держави було надзвичайно складно. І "Фучжоу" почали знімати на кошти приватних інвесторів.
Читайте також: Згадати Все. Життя в країні безкінечних черг
"Фільм запустився. Ми зняли приблизно половину, можливо, трохи менше й інвестори мені сказали, що "у нас там одна невдача за одною, грошей нема, давайте закінчуйте, от вам три дні", – розповів режисер та сценарист фільму Михайло Іллєнко.
Це була перша зупинка в зйомках. Зрештою, завдяки наполегливості Іллєнка "Держкіно" частинами почало фінансувати фільм.
Але цікавіше, звісно, не те, скільки часу знімали, а як і де це робили.
Знімали в різних місцях, і будували декорації в різних місцях: у Ржищеві, за Ржищевом, там цілком такі гарні краєвиди. А на Дніпрі є такі білі, піщані острови, там теж якісь фрагменти ми знімали,
– наголосив кінооператор Богдан Вержбицький.
Деякі епізоди вражають складністю постановки. Комп’ютерної графіки тоді ще не було, а сценарій вимагав спецефектів.
Читайте також: Згадати Все. Монумент Батьківщина-Мати
"Михайло Герасимович, коли був у Роттердамі з цим фільмом, на прес-конференції журналісти розпитували його, в якій ситуації українське кіно. Він відповідав, що дуже тяжка ситуація. Йому кажуть: "Та ні, з вашого фільму цього не видно, у вас там підводні зйомки". На що він відповів: "Так, цей басейн, що на студії, він наповнювався водою останній раз", – зазначила кінознавець Лариса Брюховецька.
Які дивні речі відбувалися на знімальному майданчику та якою вийшла стрічка в кінцевому результаті – дивіться у програмі.