Сайт "24" розпочав проект до Дня Незалежності. 25 років самостійного шляху, 25 років досягнень і звершень. Чим запам’ятався кожен рік? Згадайте з нами – як це було!
Розмови, що візит Папи все ж відбудеться, розпочалися ще у лютому 1999 року, коли тодішній гарант Леонід Кучма офіційно запросив понтифіка. Відзначимо, що таке рішення стало результатом зустрічей з духовенством Західної України. Тоді навіть планувалося, що Іван Павло II відвідає Україну до кінця року.
Читайте також: 2000 – перший рік економічного зростання України
Іван Павло II мав стати третім папою, який відвідав територію України, щоправда першим, хто зробив це з власної волі. До нього на територію Криму були заслані святі Климентій I (92-99 рр.) та святий Мартин I (649-655 рр.). Незважаючи на вирок, вони й надалі здійснювали служіння серед кримчан і заснували там християнські спільноти. У результаті частина мощів обидвох тривалий час зберігалася у Києві та у Херсонесі відповідно.
До візиту очільника Ватикану Україна готувалася дуже ретельно, адже до такої події прикута увага всього світу. Напередодні пройшла низка заходів: презентація книжок про Кароля Войтилу, різноманітні виставки на релігійну тематику, зустрічі та "круглі столи" за участю голів греко-католицької та римо-католицької церков, а також представників міністерств закордонних справ, культури та мистецтва та Державного комітету у справах релігій. Сталася у цей час і ще одна знаменна для нашої держави подія – у Львівському театрі опери та балету відбулася прем'єра опери "Мойсей".
Крім того, до такої знаменної події було обрано емблему. Її авторами стали Андрій Гречило та Вітольд Єрмолович. Досить символічно, що перший був греко-католиком, а другий – римо-католиком. Сам логотип є досить мінімалістичним: вписано у два кола герб Папи Івана Павла ІІ, контури України, гасло візиту "Христос – дорога, правда і життя". Також тут вдало поєднуються кольори України (синій і жовтий) та Ватикану (білий і жовтий). На думку авторів, емблема відображає відкритість українського суспільства для діалогу з Найсвятішим Престолом.
На вирішення організаційних питань держава виділила майже 16 мільйонів гривень (на той час – 3 мільйони доларів). Зокрема, для Львова український уряд надав близько 1,4 мільйона доларів (7,5 мільйона гривень), з яких 800 тисяч призначалися для ремонту Святоюрського комплексу, в якому мав проживати Іван Павло II.
Зауважимо, що саме у столиці Західної України очікувалась найбільш напружена частина візиту Святішого Отця. Тож на час візиту Папи до роботи залучили додатковий штат медиків, серед яких були як лікарі із сусідніх областей, так і студенти місцевого медуніверситету. Те ж саме стосується і правоохоронців. До слова, медики та правоохоронці напередодні візиту Папи проходили спеціальні курси підготовки. Щодо спецслужб, то вони перейшли на посилений режим роботи. Більше того, маршрути пересування папомобіля були засекречені, проте тисячі випадкових перехожих вітали Святішого на вулицях міст.
Відтак, 23 червня літак з Іваном Павлом II приземлився в аеропорту "Бориспіль". Одразу після цього Папа поїхав до Аскольдової могили, де розміщується пам’ятник святому рівноапостольному князю Володимиру, хрестителю Руси-України, та захоронено Героїв Крут. Тут у церкві святого Миколая понтифік проголосив коротку молитву та поклав квіти до ікони Зарваницької Божої Матері, яку спеціально привезли до Києва.
Окрім зустрічей із представниками усіх релігійних конфесій і діячами політики, науки та культури, понтифік у Києві також відвідав парк Вічної Слави та поклав до могили Невідомого солдата вінок, вшановуючи таким чином пам’ять шести мільйонів українців, які загинули в роки Другої світової війни. Крім того, він склав шану жертвам Бабиного Яру, де під час Другої світової війни німецька влада масово нищила євреїв, циган і військовополонених – загалом тут поховано близько 200 тисяч осіб, та селища Биківня, де масово поховали жертв сталінського режиму. Відбулись у столиці і дві Літургії: у латинському та візантійському обрядах. Обидві проходили на аеродромі "Чайка". Загалом на всіх богослужіннях у Києві були присутніми близько 200 тисяч паломників, серед яких були гості з Білорусі та Західного Сибіру.
25 червня літак міжнародних авіаліній України з делегацією Ватикану прибув до Львова. Тут Отець відвідав собор Успіння Найсвятішої Діви Марії та Вірменський кафедральний собор. Також у столиці Галичини відбулися дві Літургії на іподромі: меса у латинському обряді зібрала близько 300 тисяч осіб, а у візантійському – аж 1,5 мільйона. На цих двох богослужіннях Папа беатифікував 28 мучеників греко-католицької церкви та двох – римо-католицької.
Зустрівся Папа у Львові і з молоддю. Попри дощ, зібралося понад 400 тисяч молодих людей. До слова, негода стала приводом почути від Івана Павла ІІ кілька слів, не передбачених офіційним протоколом. Під час свого виступу він відреагував на рясні краплі жартом: Deszcz pada, dzieci rosną ("Дощ падає – діти ростуть"). А потім і поготів заспівав польською мовою. Однак, здебільшого всі свої публічні богослужіння та промови понтифік виголошував українською.
Візит Папи Римського до України став справді знаменною подією. Ми вкотре продемонстрували, що не залежимо від думки Москви та прагнемо до Європи. У підсумку відбувалися урочистості з нагоди як 10-ї, так і 15-ї річниці візиту Святішого. Зараз сучасникам про той приїзд нагадають пам'ятники Іванові Павлові II, церкви та навіть сквери, названі в його честь.
Редакція "24" вітає усіх з прийдешнім Днем Незалежності!