Законопроект №5130 з непримітною і дуже загальною назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" насправді містить цілий ряд переважно соціальних перетворень: ним внесено зміни до законодавчих актів стосовно оплати праці, пенсійного забезпечення громадян, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, діяльності фондів соціального страхування, Національної поліції України, соціального захисту військовослужбовців строкової служби, освіти і порядку забезпечення та виплати стипендій, верифікації та моніторингу соціальних виплат, монетизації пільг тощо.

Курс на більшу мінімалку

Ми зосередили увагу на кроках щодо реформування системи оплати праці та мінімальної зарплатні, для досягнення обіцяних 3200 гривень.

Ключові зміни стосуються поняття "мінімальна заробітна плата". Раніше закон визначав, що до неї не включаються доплати, надбавки, заохочення та компенсації. Тепер же таке застереження відсутнє, пояснив у коментарі сайту "24" аналітик Андрій Вігірінський, а нова редакція статті 95 КЗпПУ визначає мінімальну заробітну плату як встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Тож у законопроекті набула законодавчої форми озвучена ще влітку теза міністра соціальної політики про розірвання взаємозв'язку між тарифною ставкою робітника першого розряду та мінімальною заробітною платнею.

Якщо раніше схема посадових окладів відштовхувалась від того, що такий робітник отримує тарифну ставку в розмірі, що перевищує мінімальну зарплату (відповідно, усі решта робітників отримували МЗП, помножену на коефіціент міжкваліфікаційних співвідношень), то тепер цей "грішний" взаємозв’язок пропонується розірвати. Встановивши базисом (від якого відштовхуватимуться при розрахунку зарплатні по усій сітці) мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку), яку встановлюватиме Кабмін,
— пояснив Вігірінський.

Фактично, відбувається звуження прав робітників першого тарифного розряду, які раніше мали законодавчу, соціальну гарантію у вигляді мінімальної заробітної плати як основної складової при розрахунку оплати праці, яка встановлювалась бюджетом на кожен рік. Тепер, пояснив аналітик, вони отримують таке поняття як "посадовий оклад", який не обтяжений знаком "дорівнює" мінімальній заробітній платні – натомість, його прив’язали до поняття "прожитковий мінімум" на 1 січня поточного року.

Проблема полягає в тому, що немає гарантії, що розмір прожиткового мінімуму законодавчо буде доведено до еквіваленту у фактичних цінах, тобто до рівня 3155 гривень,
— акцентував Вігірінський.

Станом на сьогодні допрацьований текст Закону України "Про державний бюджет на 2017 рік" у статті 7 установлює прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2017 року – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні.

От і виходить, що різниця між мінімальною зарплатнею, від якої раніше відштовхувались при розрахунку зарплатні по тарифній сітці, і прожитковий мінімум, від якого відштовхуватимуться у наступному році, співвідносяться як 2 до 1, або ж тепер фундамент розрахунку менший в два рази,
– уточнив аналітик.

І це досить штучний механізм розрахунку, без якого підвищення мінімальної зарплатні до рівня 3 200 грн не відбулось би. Бо проблема саме з фондами оплати праці у бюджетній сфері, яка такого б підвищення просто не витримала в силу відсутності реального росту економіки, а відповідно – і додаткових ресурсів на це, наголосив аналітик.

Нова мінімалка і бюджет-2017

Нардеп Володимир Литвин у коментарі українському телеканалу зауважував: "Всі кричали, що це дуже добре – встановлення мінімальної заробітної плати 3200. Але мінімальна заробітна плата не встановлюється законом, а встановлюється бюджетом. Те, що вчора прийняли під гаслами підвищення мінімальної зарплати, обрізало все, що можна обрізати".

Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь у коментарі сайту "24" сказав, що для бюджету нова цифра мінімальної зарплати не є значною зміною, оскільки разом зі збільшенням видатків з бюджету збільшуються і його доходи через зменшення інших видатків бюджету.

Зокрема, зменшуються видатки на оплату комунальних послуг. Субсидії нараховують в залежності від розміру доходу домогосподарства, а якщо збільшується мінімальна заробітна плата, то зростає і мінімальний дохід,
– пояснив економіст.

Зважаючи, що на субсидії виділяються десятки мільярдів бюджетних коштів, в таку економію хочеться вірити.

Бізнес і мінімалка

Але новий розмір мінімалки – серйозний виклик для деяких державних компаній. Тому що платити мінімальну заробітну платню вдвічі більшу, ніж досі, не всім по кишені.

Ми чули вже заяви Укрпошти, наприклад, що вони хочуть обмежити доставку посилок виключно "Укрпоштою", заборонити це приватним кур’єрським компаніям. Пов’язано це якраз з тим, що біля 70 відсотків працівників Укрпошти отримують середню зарплату нижчу за 3200. Відповідно, зростання видаткової частини змушує їх шукати додаткові доходи,
– відзначив Олександр Жолудь.

Звичайно, такий спосіб залучення доходів виглядає дивним і викликає сумніви щодо його законності. Але проблема є.

До того ж, на думку Жолудя, нова мінімалка негативно вплине на приватний сектор, який змушений буде або підвищувати зарплати, або якимись бухгалтерськими заходами приховувати її частину – наприклад, переводити людей формально на півставки.

Найпроблемніші – малий і середній бізнес, особливо в невеликих містах, де доходи нижчі, ніж у мегаполісах,
– уточнив економіст.

Збільшення зарплат = зменшення соцвиплат?

Втім, плановане зменшення витрат на субсидії – не єдина видаткова стаття, яка буде зменшена законопроектом 5130.

Уповноважений президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич наголошував, що цей закон урізає права соціально незахищених.

Законопроект 5130 у сфері трьох позицій порушує і права людей з інвалідністю відповідно до Конвенції ООН, і крім того він порушує наші законодавчі нормативно-правові акт: указ президента 678, який акцентує на виконанні Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, а також Національну стратегію у сфері прав людини на період до 2020 року, і сам план дій Кабінету міністрів з питань Національної стратегії ,
– сказав Сушкевич.

Крім того, зміни до закону міняють підходи до виплат стипендій студентам вишів (читай – зменшують).

Однак однозначно заявити, що всі соцвиплати зменшаться через нову мінімалку – неправильно. Деякі виплати, як і окремі адмінштрафи, прив’язані до мінімалки, деякі – не прив’язані. Треба дивитися кожен окремий випадок. В цілому сказати, як зміняться соцвиплати, складно. Тим більше, що зараз у розробці законопроекти, які мають "відв'язати" мінімалку від певних показників, пояснив Жолудь.

Мінімалка і пенсії сьогодні

Натомість віце-прем'єр-міністр Павло Розенко анонсував підвищення 80 видів соціальних виплат, аргументуючи його підвищенням мінімальних соціальних стандартів на 10,5%. Також Розенко заявив, що зростання мінімальної пенсії від 1 грудня торкнеться 8,5 мільйонів українських пенсіонерів.

Щоправда, всі ці підвищення і поряд не лежали з отим самим дворазовим ростом мінімальної зарплати, і пов’язані з виконанням закону про держбюджет ще цього року.

Шлях до відступу

На фоні інформаційного шуму щодо голосної цифри 3200 беззвучно причаївся у нетрях парламенту проект постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 06.12.2016 про прийняття в цілому, як закону законопроекту № 5130. Чи значить це, що депутати готують "шляхи відходу" і не впевнені у проголосованому рішенні? Час покаже. Разом з тим журналісти "24" продовжать аналізувати нові законодавчі норми, зокрема, запропоновані проектом 5130.

А у ініціативу "3200" хочеться вірити. Але ми занадто часто обпікалися, тепер дуємо і на холодне.

Читайте також: Рівняння на лічильник: як зменшать оплату за опалення