Головні новини 26 січня: список церков до перейменування та опубліковані таємні документи Кремля

27 січня 2019, 09:04
Читать новость на русском

В Україні під закон про перейменування потрапила низка церков, центри управління яких розташовані в Росії. Проект DDoSecrets website показав "темний бік Кремля" – опублікував велику зашифровану колекцію електронного листування. У Росії відхрестились від своїх найманців у Венесуелі. Діти по всій Європі хочуть врятувати природу. Такими були головні новини суботи, 26 січня, в Україні та світі.

Які церкви визнають свою приналежність до Москви

Читайте також: Хотіли оголосити Варфоломія єретиком: у Болгарській православній церкві сваряться через ПЦУ

Релігієзнавча експертиза заявляє, що 5 релігійних організацій повинні вказати у назві приналежність до країни-агресора. Усе офіційно – ще 20 грудня Верховна Рада підтримала законопроект, який передбачає перейменування Української православної церкви Московського патріархату на Російську православну церкву в Україні.

І ось він – перелік церков, що підпадають під закон про перейменування:

Перелік церков, що підпадають під закон про перейменування:

  1. Українська Православна Церква (в єдності з Російською Православною Церквою (УПЦ МП);
  2. Руська (Російська) Істинно-Православна Церква (РІПЦ);
  3. Руська (Російська) Старообрядницька Церква (Безпопівська згода), інша назва – Древлеправославна Поморська Церква (ДПЦ);
  4. Руська (Російська) Древлеправославна Церква (РДЦ Новозибківська згода);
  5. Руська (Російська) Православна Старообрядницька Церква (РПСЦ).

Ці церкви повинні упродовж 3 місяців внести в свої статути відомості про те, що їхні керівні центри розташовані у РФ та подати документи на реєстрацію. Релігійним організаціям, які діють на території України та є частиною цих об'єднань також доведеться змінити назву.

Документи із "Темного Кремля" показали у мережі

Проект DDoSecrets website претендує стати новим WikiLeaks. Активісти розмістили у анонімній мережі в зашифрованому вигляді масштабну колекцію електронного листування, яку отримали за допомогою хакерських зламів та витоків інформації.

Читайте також: Порошенко ввів у дію таємне рішення РНБО щодо воєнного стану

Більшість документів проливають світло на російську війну в Україні, а також на зв'язки між Кремлем та Російською православною церквою. Їх публікували раніше, однак тепер зібрали у нову колекцію. Вона так і називається – "Таємний бік Кремля2. Автори колекції кажуть, що сюди входять "сотні тисяч повідомлень і файлів російських політиків, журналістів, олігархів, релігійних діячів і націоналістів/терористів в Україні".

Зокрема, сюди також потрапив об'ємний архів матеріалів з МВС Росії, який WikiLeaks відмовився публікувати у 2016 році.

Сайт працює приблизно за моделлю WikiLeaks – запрошуючи хакерів та інформаторів надсилати конфіденційні документи. Оприлюднення цієї інформації багато хто сприйняв як символічну «відплату» Росії за кібернапади під час президентської кампанії в США 2016 року.

Що таке WikiLeaks?Міжнародна організація, що займається витоками таємної інформації та її подальшою публікацією на своєму сайті. Джерела інформації завжди залишаються анонімними. Організацію було засновано в грудні 2006 зусиллями австралійця Джуліана Ассанжа. Незважаючи на свою назву, Wikileaks не є вікі-сайтом – читачі не можуть змінювати його зміст.

"Їх там немає" у Венесуелі

У Росії не забарилися із реакцією на інформацію про півтисячі російський найманців, яких відправили до Венесуели для охорони диктатора Ніколаса Мадуро. Поїхали, зокрема, військові із приватної компанії "Вагнера", які донедавна воювали на боці бойовиків на Донбасі. Натомість у Москві стверджують, що нікого і нікуди не посилали.

Ніяких військовослужбовців, зокрема приватних контрактників, РФ до Венесуели не надсилала. Якщо президент Ніколас Мадуро й залучив якісь приватні військові компанії, то російська держава про це не знає й за це не відповідає,
– розповів член комітету з оборони та безпеки Ради Федерації Франц Клінцевич.

Що цікаво, окрім російського лідера диктатора Мадуро у телефонній розмові підтримав президент Білорусі Олександр Лукашенко. У той же час проти його правління у Венесуелі виступає низка країн ЄС та США.

А тим часом ситуація у країні загострюється.

Франція та Іспанія висунула ультиматум Ніколасу Мадуро з вимогою впродовж восьми днів оголосити вибори у Венесуелі. Якщо цього не станеться, то вони визнають виконувачем обов'язків президента Хуана Гуайдо.

Сам Хуан Гуайдо – лідер опозиції, який днями проголосив себе тимчасовим президентом країни, теж анонсував швидкі дострокові вибори. За його словами, вони можуть відбутися протягом 6, а то й 9 місяців.

Протести у Венесуелі: дивіться відео

Що відбувається у Венесуелі?У Венесуелі протестувальники 23 січня вийшли на багатотисячний мітинг із вимогою скинути диктатора Ніколаса Мадуро, який правив країною останні 5 років та оголосив про свою перемогу на чергових виборах у 2018 році. Тим часом лідер опозиції Хуан Гуайдо оголосив себе "тимчасовим президентом" країни. Одразу після цього президент США Дональд Трамп заявив, що визнає лідера опозиції Венесуели "тимчасовим президентом". Свою підтримку опозиційному лідеру також висловили Канада, Бразилія, Парагвай, Колумбія, Перу і Чилі. Під час протестів та сутичок із поліцією вже загинуло щонайменше 26 людей. Україна висловила свою підтримку громадянам Венесуели, а глава МЗС Клімкін навіть порівняв події із тими, що мали місце під час Революції Гідності в Україні.

Читайте також: Як виглядала Сирія до війни: вражаючі відмінності

Діти по всій Європі просять врятувати планету

Діти по всій Європі підтримують екологічні марші. Цього разу тисячі їх вийшли у Берліні, щоб закликати до жорсткіших заходів проти глобального потепління. У Брюсселі 35 тисяч підлітків підтримали протест, а у Швейцарії тисячі учнів шкіл почали страйкувати ще минулого тижня.

Читайте також: У Бразилії прорвало дамбу: сотні домівок накрило хвилею бруду – є жертви

Надихнула людей 16-річна шведська активістка Грета Тунберг. Наразі вона у Давосі, де закликає Всесвітній економічний форум (WEF) забезпечити зелене майбутнє,

Хто така Грета Тунберг та про що вона говорить? Від серпня, кожну п'ятницю Грета Тунберг сиділа біля шведського парламенту, аби донести послання про клімат. Крім того, вона поїхала на поїзді від Швеції до Давоса, щоб підкреслити необхідність використання більш чистих форм транспорту. Цікаво, що мандрівка зайняла у неї 32 години.