На 100 померлих в Україні народжується лише 55 дітей. Причин такої мінусової народжуваності може бути безліч – від війни на Сході до несприятливих економічних умов, від небажання народжувати до вимушеного непліддя, пише ТСН. Показники останнього теж не тішать: за різними даними, близько мільйона пар в Україні не можуть стати батьками. Чи можливо змінити демографічну ситуацію та з чого починати – про це ми поговорили з Ігорем Палигою, Доктором медичних наук та засновником клініки репродукції людини "Альтернатива".

ПРИЧИНИ ТА КРИТИЧНІ НАСЛІДКИ

Економічна нестабільність, відсутність правильного статевого виховання, неврегульованість репродуктивної політики держави та практично відсутність страхової медицини – ось лише деякі чинники, які призводять до зниження показників народжуваності. Звичайно, шукати корені цих проблем варто не лише в сьогоденні: вони лежать набагато глибше та становлять цілий ланцюжок подій, який накопичувалися, доки не настала майже патова ситуація.

"Причини непліддя можуть бути різні: це і генетичні та гормональні проблеми, і як наслідок перенесених у дитинстві або дорослому віці захворювань чи травм. В наші дні до цих причин додалися ще й такі, як зменшена кількість сперматозоїдів або повна їх відсутність чи низька рухомість. До того ж, жінки та чоловіки, починаючи своє статеве життя, ніколи не задумуються про репродукцію, тож культура сексу в наш час вийшла на хаотичний та неконтрольований рівень. Насамперед це все залежить від початку дорослого життя, коли люди ще не готові і вони багато що втрачають: роблять ранні аборти, підхоплюють венеричні захворювання, адекватно їх не проліковують, бо бояться показатися лікарю чи сказати батькам. І тому це такі віддалені наслідки, котрі ми отримуємо зараз, коли до нас приходять пацієнти в 30-35 років з проблемами".

ПОРЯТУНОК – В ПРОСТИХ ТА ОЧЕВИДНИХ РЕЧАХ

Кардинально змінити ситуацію буде нелегко, але можливо – за умови цілеспрямованих та комплексних дій різних суспільних ланок. Коли держава, церква, медичні та освітні заклади та батьки перестануть закривати очі на проблеми ранньої вагітності, недостатньої обізнаності, статевих захворювань та навіть осуду молоді. Адже підтримка, так само як і роз’яснювальна та навчальна робота – можуть врятувати від необдуманих дій.

"Звичайно, що культура сексуального виховання має йти насамперед від батьків, так само це має підтримуватися і школою, і церквою – лише за такої умови можна виховати нормальну молодь. Незважаючи на те, що в 90-тих у нас всі навернулися до релігії, яка передусім має виховувати, на мою думку, сексуальну культуру – це ні на що не вплинуло. Інколи церква буває категоричною, але це не означає, що ти не можеш звернутися до священика зі своєю проблемою. Завдання церкви – це не лише релігійне виховання, а й сексуальне. Тож, коли молоді люди порушують якісь канони, священик може стати хорошим порадником, адже лояльність – одна з релігійних чеснот. У школах так само перестали говорити про сексуальне виховання, хоча просвітницьку роботу варто було б проводити з 12-13 років. Як наслідок, зараз трапляються випадки, коли народжують у 15 років".

А як бути з дорослими, цілком сформованими особистостями, яких вже не треба вчити, але які вагітніють на порозі критичного віку, коли показники фертильності суттєво знижені або навіть відсутні?

"До нас звертається дві категорії пацієнтів. Перша – це пацієнти з категоричним непліддям, які досить швидко виявили проблему та намагаються її вирішити. І друга категорія: жінки після 38-40 років, які ще хочуть встигнути завести дитину".

І справді, вагітніти після 35-ти – справжній тренд останніх років не лише в Україні, а й у світі. І, разом з тим, це "бомба сповільненої дії": за останніми дослідженнями американських та канадських вчених, 20% жінок, народжених мамами за 30, згодом не можуть народити. Водночас, бажання жінок народжувати пізніше теж можна пояснити – вони хочуть завести дитину тоді, коли вже чогось досягли та можуть її забезпечити. Звідси випливає один із чинників – фінансове заохочення для мам з боку держави.

"Я однозначно переконаний, що фінансова допомога повинна бути для родин будь-якого статку. Треба заохочувати, щоб наша нація росла, а не був мінусовий приріст – і в цьому в багатьох випадках саме фінансова підтримка відіграє важливу роль. Впевнений: якби були, наприклад, безкоштовні програми допоміжних репродуктивних технологій, це допомагало би подолати проблему непліддя".

КУЛЬТУРА ПРОФОГЛЯДІВ

Не меншу роль відіграють і професійні огляди у гінеколога, які можуть завчасно виявити проблеми та запропонувати ефективне лікування. Роль приватних медичних центрів, таких, як клініка Альтернатива, у цьому випадку зростає: адже тут застосовують найновіші медичні розробки та сучасні технології . Мабуть, тому дедалі більше серйозних компаній записують своїх працівниць на профілактичні огляди в гінеколога в рамках медичного страхування.

"Зараз починає працювати страхова медицина та відновлюються профогляди, особливо у серйозних, великих компаніях, які, зазвичай, звертаються до приватних клінік. Але, разом з тим, кожна жінка повинна мати свого гінеколога і як мінімум раз на рік проходити у нього огляд навіть за умови відсутності скарг".

КОЛИ ВІДПОВІДАЛЬНИЙ КОЖЕН, ПРОБЛЕМУ ТРЕБА ВИРІШУВАТИ РАЗОМ

Розв'язання проблеми – як завжди, комплексне. Головне не зволікати з першими кроками вже зараз для того, щоб майбутнє покоління українців було більш чисельним, здоровим та успішним.

"Я думаю, що в держави є дуже багато механізмів і просвітницьких програм, які діють і працюють нормально на різних рівнях. Тому все можна донести через мас-медіа, через школи чи інші навчальні заклади, це можна включити в обов’язкові програми. Головне – розуміти, що люди бувають різні і нам не варто поспішати їх засуджувати, до кожного треба ставитися з розумінням. І всі оці норми та межі, які можна чи не можна переходити, ми встановлюємо самі – встановлюємо з дитинства. Тому й відповідальність за майбутнє покоління – у нас спільна. І кожен з нас, на своєму місці, має докласти зусиль, щоб жити за принципом: народився сам – допоможи народитися іншому".