Домовленість президента РФ Володимира Путіна і канцлера Німеччини Ангели Меркель про допуск німецьких і французьких фахівців в Азовський регіон неправильно зрозуміли, пише ТАСС з посиланням на заступника голови МЗС РФ Григорія Карасіна.
Читайте також: Німеччина готова надіслати кораблі у Чорне море, щоб стримати Росію
Представник РФ сказав, що "не може і йтися" про відправку місії міжнародних спостерігачів до Керченської протоки для контролю за дотриманням міжнародних правил судноплавства.
"Ми як жест доброї волі запропонували одноразову поїздку експертів, щоб вони потім доповіли своєму керівництву. Але, на жаль, це було сприйнято як запрошення до більш широкого танцю. Нас такий підхід не влаштовує", – заявив він.
Росія розуміє, що присутність європейських спостерігачів у регіоні змусить її виконувати усі міжнародні зобов'язання та вести менш агресивну політику щодо суден, які йдуть в українські порти. Саме тому, Кремль і виступає проти присутності моніторингової місії біля Керченської протоки.
Ми категорично проти того, щоб це погоджувалося з багатостороннім форматом моніторингу, та ще й включно з Україною. Тобто фактично роздувати формат до повномасштабної, довгострокової місії,
– наголосив Карасін.
Про згоду президента Росії Володимира Путіна з пропозицією канцлера Німеччини Анґели Меркель направити німецьких і французьких спостерігачів до Керченської протоки ще 18 січня заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
При цьому Сергій Лавров, виступаючи після зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом у Москві, додав, що німецька пропозиція містить вимогу узгодити приїзд західних фахівців із Україною, але Москва з цим не згодна.
Як присутність міжнародних спостерігачів на Азові впливає на дії РФ? Напередодні у Маріуполь прибули глави МЗС Чехії Томаш Петршічек і Данії Андрес Самуельсен спільно з українським міністром Павлом Клімкіним. Через цей візит європейських дипломатів Росія почала пропускати більше суден через Керченську протоку. За словами Клімкіна, РФ боїться міжнародного тиску і буде пропускати більше суден до українських портів через протоку, якщо в регіоні будуть присутніми міжнародні спостерігачі.
Чому виникла ескалація у Керченській протоці?25 листопада у Керченській протоці прикордонний корабель Росії протаранив рейдовий буксир українських військових. Відомо, що 2 українських військових малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир переходили планово та відповідно до міжнародних норм з порту Одеси до порту в Маріуполі.
Проте в Росії заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки.
Група українських кораблів продовжила свій шлях до Маріуполя. Проте під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.
Після цього Україна ввела у 10-и областях воєнний стан до 26 грудня. Окрім того, 30 листопада Україна заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років.
Росія також вже не перший місяць блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямували до українських портів. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.