Ключові цитати року: якими словами в Україні запам'ятався 2018-й
Слово – потужна зброя, якою можна як ранити, так і згуртувати за собою. Ним можна розвіяти найтемніший морок і достукатися до найчерствішого серця. Рік, що минає, був багатим на різноманітні події: перемоги, зради, моменти, через які завмирала вся країна та світ, проте після довгої чи короткої паузи завжди з'являлось слово.
Редакція 24 каналу підібрала для вас знакові висловлювання 2018 року – від надихаючих і вирішальних до безглуздих.
"Дива не буде. Буде війна"
Сергій Жадан – не просто улюблений всіма письменник, це людина, яка вже досить тривалий час є своєрідним голосом совісті для українців. Він не втомлюється повторювати: в Україні – війна, бо часом виглядає так, що про це якщо не забули, то от-от забудуть.
Жорсткі, але правдиві слова про війну, яка триває і про яку потрібно пам’ятати, Жадан казав ще на початку 2018-го, у новорічно-різдвяний час. Час, коли всім так хочеться вірити у казку та чудо і коли геть не хочеться пам’ятати про те, що хтось помирає на Сході від ворожих куль.
Читайте також: Перемоги-2018: про головні досягнення України в році, що минає
"Уже в Бахмуті починаєш звертати увагу на новорічні вогні та прикраси. Ну так – попереду свято, війна лишається позаду. Позаду лишається чорний важкий ґрунт незібраних полів. Позаду лишається холодне низьке небо над "сірою зоною". Позаду лишаються забиті фанерою вікна мирного населення й бійниці армійських казарм. Щодалі більше ялинок та яскравої реклами. Харків загалом тоне у світлі й мішурі. Вулиці забиті привітаннями від президента й мера. В магазинах не проштовхнешся, в ресторанах немає вільних місць. Ну так – всі не можуть жити війною, війна втомлює, війна змучує, виснажує. Особливо тих, хто не має до неї жодного стосунку. Всім хочеться спокою. Всім хочеться затишку. Всі хочуть дива", – писав він.
Жадан певен: війна не завершиться, поки про неї не пам’ятають та поки Україна не об'єднається для того, щоб вистояти.
Ось тільки дива не буде. Буде війна. І вистояти в ній можна лише всім разом – і східнякам, і західнякам, і військовим, і цивільним. Незалежно від настроїв,
– зазначає він.
"Ми придумали вам сюрреалізм. Я хотіла налякати вас!"
Якщо хтось намагається "повернути українцям пам'ять", нагадуючи, що на Донбасі вже 4 рік іде війна, дехто цією темою маніпулює. Один із найгучніших скандалів 2018-го року – арешт колишньої бранки Кремля та нардепа Надії Савченко разом із її поплічником – керівником ГО "Офіцерський корпус" Володимиром Рубаном.
Читайте також: Найгучніші ляпи українських політиків за 2018 рік в одному відео
Їх звинувачують у змові з терористичною організацією – так званою "ДНР" – та у підготовці масштабного теракту в центрі Києва, а також – спробі повалення конституційного ладу і захоплення державної влади.
Згідно з інформацією ГПУ, за допомогою арсеналу зброї, привезеної з окупованих територій, Савченко з Рубаном планували вбивства перших осіб держави, зокрема, Порошенка, Турчинова та Авакова, а також – підрив будівлі Верховної Ради та обстріл прилеглих будівель у центрі Києва.
Перед своїм затриманням команда Савченко оприлюднила у мережі дивне відео, на якому екс-нардеп стоїть на фоні порожньої зали українського парламенту.
Єдині слова, які вона говорить на відео – це: "Бабах! Що вср*лися?"
Пізніше, вислуховуючи обвинувачення від генпрокурора Луценка, опальна екс-нардеп заявила, що готувала політичну провокацію та збиралась просто налякати владу.
Ми придумали вам сюрреалізм, чому ж ви не сказали, що міномети мали заїжджати у мусоровозах. Ви хочете налякати людей, а я хотіла налякати вас! Я хотіла сколихнути Україну,
– заявила тоді Савченко.
Вона також вирішила віджартуватись на звинувачення про те, що приходила у Раду з бойовими гранатами, тому принесла на комітет ВР, що розглядав зняття із неї депутатської недоторканності, фрукти – два гранати.
"Дуже важливо було показати зараз вам, що ви ходите дуже близько біля смерті. Вас всіх лякає, були в мене гранати, чи не були в сумочці. Були в мене гранати. Гранати були. Ось. Гранати були", – сказала Савченко, взявши пакетик, що лежав біля неї на столі та діставши звідти два фрукти.
"Слава, ну шо, ти да?"
Цілісінький 2018-й рік теперішніх політиків, експертів, журналістів та звичайних українців цікавило питання, чи підуть на президентські вибори двоє артистів: один – гумористичного жанру, інший – музичного. Йдеться про коміка Володимира Зеленського та фронтмена гурту "Океан Ельзи" Святослава Вакарчука.
Самі зірки неодноразово підігрівали інтерес людей: один (що закономірно) – жартами, інший – публічними (проте не музичними) виступами, на яких начебто м’яко заперечував свій імовірний прихід в політику.
У черговий раз піднімаючи тему президентських гонок, Зеленський підколов Вакарчука. Так, 28 червня він привітав українців із Днем Конституції та звернувся до музиканта.
Слава, ну шо, ти да? Чи ні? Бо якщо ти залізно так або точно ні, тоді і я. А то всі знову запитують: а що я? А що я… Я – то зрозуміло, що ти? Просто, якщо ти і я, то це – ми, розумієш? А якщо ми – то це всіх,
– закрутив Володимир Зеленський.
"Відчувати страх – це нормально. Головне – розуміти, що за вами стоїть весь світ"
Мабуть, найбільш щемкі слова 2018-го року – це по-батьківському тепле звернення головнокомандувача Військово-морських сил України Ігоря Воронченка до полонених у Росії українських моряків.
Прикордонники РФ полонили хлопців та атакували українські кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Спочатку російський прикордонний корабель протаранив рейдовий буксир українських військових під час планового переходу українських суден з порту Одеси до порту Маріуполя. У Росії ж заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки.
Згодом під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом заарештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.
Так, Воронченко написав морякам, що головне його завдання – це повернути їх додому, та підтримав хлопців словами про те, що за ними стоїть весь світ.
Я розумію, як вам зараз важко. Відчувати страх – це нормально. Головне – вірити у свою силу духу, берегти гідність і розуміти, що за вами стоїть вся Україна, весь цивілізований світ. Я пишаюся кожним з вас. Дякую за вірність Батьківщині та знайте, що ми робимо все для вашого повернення до рідних, які чекають на зустріч із вами,
– написав Воронченко.
"Мета моя – створити єдину в Україні православну церкву, а не себе звеличувати"
15 грудня стало днем народження Православної церкви України. Так, об’єднання церков – це одна із найважливіших подій року в Україні.
Предстоятелем Єдиної помісної православної церкви став митрополит Переяславський та Білоцерківський Епіфаній. Його кандидатуру підтримала більшість архієреїв на Об'єднавчому соборі в Києві, хоч спочатку багато хто був певен – очолить новостворену церкву глава УПЦ КП патріарх Філарет.
Читайте також: Міжнародні політичні підсумки 2018: ключові події у світі
Вже після Собору Філарет наголосив, що головна його мета – не титул, а створення Єдиної автокефальної православної церкви в Україні.
Мета моя – створити єдину в Україні православну церкву. Не себе звеличувати, а досягти мети, яку я поставив з самого початку. І заради цієї мети, тобто заради Єдиної української православної церкви, я поступився цим,
– сказав він.
Патріарх наголосив, що не вдалося б "досягнути об’єднання та отримати Томос", якби він не поступився на Об’єднавчому соборі.
"Якби я не поступився, ми не досягли б об’єднання та не отримали б Томосу про автокефалію української церкви. І для мене важливо не своє положення, для мене було важливо мати в Україні Єдину помісну православну церкву для того, щоб утвердити нашу державу", – зазначив Філарет.
"Я не можу бути присутнім у цій залі, але ви можете почути мої слова, навіть якщо їх вимовить хтось інший. Слово – це головний інструмент…"
12 грудня у Страсбурзі сестра незаконно засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова Наталія Каплан отримала премію Європарламенту імені Андрія Сахарова "За свободу думки", якою був удостоєний її брат.
Вручення премії відбулося на засіданні Європарламенту, де сестра Сенцова зачитала звернення політв’язня.
Я не можу бути присутнім у цій залі, але ви можете почути мої слова, навіть якщо їх вимовить хтось інший. Слово – це головний інструмент людини, а часто – його єдиний, особливо, коли у нього відібрали все інше. Словом можна вилікувати, а можна покалічити, можна врятувати, а можна вбити, скомандувати: "Вогонь!".
Є люди, чиї слова можуть багато. Є люди, наділені владою і можливостями, але вони використовують силу своїх слів по-різному. Можна закликати змиритися і здатися, а можна навпаки, закликати чинити опір і боротися, навіть коли немає шансів вижити, а є шанс лише загинути,
– написав бранець Кремля.
Також політв’язень написав, що сподівається: він колись відчує, що заслужив цю винагороду та висловився про Андрія Сахарова.
Читайте також: 2018-й рік у фото: 25 найяскравіших світлин року, що минає
"Сучасність часто не справедлива, історія справедлива завжди – з часом все завжди стає на свої місця і називається своїми іменами. І хтось падає вниз, на купу сміття, під прокляття звільненого народу, разом з уламками пам'ятників самому собі, а хтось, кого раніше переслідували і майже всі зневажали, навпаки, після смерті посідає гідне місце у світовій історії, і його ім'ям починають називати вулиці, кораблі, премії. Андрій Сахаров – це безумовно людина, на яку варто рівнятися, і ставати навіть десь трохи поруч із ним – це занадто велика честь для мене…" – зазначив Сенцов.
Дивіться відео: Європарламент удостоїв премією Сахарова Олега Сенцова:
Додамо, що у 2018-му році Олег Сенцов 145 днів голодував у російській колонії. Цим знаком протесту він вимагав звільнити усіх українських політв’язнів, утримуваних у Росії та в окупованому Криму. Український режисер припинив голодування 6 жовтня 2018 року.
Дивіться відео: Олег Сенцов припинив голодування
"У зв'язку з критичним станом мого здоров'я, а також через патологічні зміни у внутрішніх органах, в найближчий час мені зібралися застосувати примусове харчування. Моя думка при цьому вже не враховується…" – пояснив він тоді.
Український політв'язень наголосив, що був змушений припинити голодування саме через погрози російської сторони застосувати насильницьке годування. Він також подякував та попросив вибачення в усіх, хто підтримував його.
145 днів боротьби, мінус 20 кілограмів ваги, плюс надірваний організм, але мету так і не досягнуто. Я вдячний усім, хто підтримував мене, і прошу вибачення у тих, кого я підвів... Слава Україні!
– написав Олег Сенцов.