Читайте також: Вибори президента України-2019: хто піде та які у них шанси
Внутрішньополітичні успіхи
1. Томос
Найбільшим досягненням історичного масштабу справедливо можна вважати надання Українській єдиній православній церкві автокефалії. Ще кілька років тому ніхто б в Україні не міг про таке і мріяти.
Читайте також: Експерт розповів, коли в Україні зникне московський патріархат
Нагадаємо, 19 квітня Верховна Рада схвалила постанову про звернення президента Петра Порошенка до Вселенського патріарха Варфоломія щодо надання автокефалії Українській православній церкві. Згодом Вселенський Патріархат розпочав процедури, необхідні для надання автокефалії УПЦ. На Архієрейському соборі у Стамбулі 2 вересня єпископи розглянули питання надання автокефалії для церков, які цього просять.
Нарешті щодо Української церкви відновлено історичну справедливість
11 жовтня синод Вселенського патріархату у Стамбулі ухвалив рішення щодо надання Томосу про автокефалію Українській православній церкві.
29 листопада Архієрейський синод Вселенського патріархату затвердив проект статуту майбутньої Української церкви. Також було ухвалено рішення щодо тексту Томосу, однак його оприлюднять уже після Об'єднавчого Собору. Під час Об'єднавчого собору, який відбудеться 15 грудня в Софіївському соборі, мають обрати предстоятеля Автокефальної Помісної Православної Церкви та затвердити її статут.
На таку подію дуже нервово відреагувала Росія і РПЦ. Зокрема, РПЦ у Мінську зібрала Синод, за підсумками якого оголосила про припинення євхаристійного спілкування з Константинопольською церквою.
За словами директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, в Росії агонія. І в Москві шукають план, аби зірвати надання Українській церкві автокефалії. Або підірвати довіру до неї. В Кремлі не очікували, що імперія дасть таку тріщину. Росія взагалі хотіла очолити Константинополь.
Росія замість того, щоб очолити весь православний світ (це мрія Кирила), програла навіть у себе вдома. Тепер втрачають Україну. Вони практично пішли на прямий шантаж Вселенського патріарха Варфоломія, провокували його. Але все марно,
– говорить Давидюк.
На переконання директора Агентства з моделювання ситуацій Віталія Бали, рішення про Томос – перші кроки з відновлення історичної справедливості. Тому що протягом століть Росія створила багато міфів з метою приписати собі чужу історію, віру і культуру – нашу, українську.
Завдяки Україні РПЦ вважається найбільшою православною церквою. Як тільки відбудеться об’єднання Української церкви, то наша церква стане найчисленнішою у світі. Тому що Росія складається з п’ятнадцяти федеративних округів. Там, крім християнства, є багато інших віросповідань,
– наголосив Віталій Бала.
2. Закон про мову
4 жовтня Верховна Рада після гарячих суперечок ухвалила в першому читанні закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Новий закон передбачає створення інституту уповноваженого із захисту державної мови. Функціями уповноваженого буде захист української мови як елемента конституційного ладу і захист права громадян на отримання державною мовою інформації та послуг у всіх сферах суспільного життя на всій території країни.
Українська мова – запорука державності
Депутати пропонують ввести адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, передбачена кримінальна відповідальність "за публічне приниження і зневагу до державної мови". Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом, гімном. Порушникам загрожує штраф у розмірі 850 гривень, або арешт до 6 місяців, або ув’язнення на термін до 3 років.
Читайте також: Рада підтримала законопроект про мову: хто і де муситиме говорити українською
Як відомо, в 2014 році після Революції гідності парламент проголосував за скасування скандального закону екс-регіонаілв "Ківалова-Колесніченка". Але тодішній виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення, пояснивши таку позицію необхідністю підготовки та ухвалення нового закону. Лише 28 лютого 2018 року Конституційний суд визнав закон "Про основи державної мовної політики" неконституційним через порушення процедури його ухвалення.
3. Медична реформа
З початку 2018 року запрацювала медична реформа, яка передбачає чотири етапи. Протягом року первинні заклади надання медичної допомоги повинні завершити повну реорганізацію з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. У результаті чого сімейні лікарі почнуть отримувати зарплату відповідно до кількості пацієнтів. У зв’язку з чим, лікарі підвищують якість своїх послуг, інакше пацієнт може змінити його. Пацієнт укладає договір на надання медичних послуг.
Читайте також: Які медичні послуги є безкоштовними в Україні: повний перелік
У МОЗ планують, що за кожного пацієнта сімейному лікарю буде нараховано 370 гривень. За малих дітей та людей похилого віку – платитимуть удвічі більше. Але не вся ця сума йтиме до лікаря. Передбачено гарантований пакет послуг і лікарські засоби за рахунок державного бюджету для громадян України.
До медреформи є питання, але поступово вона починає діяти
З’являються лікарі-ФОПи. Вони укладають з пацієнтами декларації про надання медичних послуг та (за бажанням пацієнтів) договори про надання додаткових платних медичних послуг. Отримують у МОЗ ліцензії на власну медичну практику у сімейній медицині або педіатрії.
За рахунок держави оплачуватимуть надання екстреної, первинної та паліативної медичної допомоги. Ще однією новацією є зміна принципу фінансування – замість витрат на "ліжко-місце" тепер використовуватимуть принцип "гроші ходять за пацієнтом".
Зовнішньополітичні успіхи
1. Вихід України з СНД
12 квітня Петро Порошенко запропонував підготувати пропозиції спільно з Кабінетом міністрів про офіційне припинення участі України в СНД. Як відомо, ключову роль у СНД відіграє Росія. Де-факто Україна ще з 2014 року припинила участь у роботі органу. Україна – учасник 75% міждержавних угод у рамках СНД. Але більшість цих договорів не діють через дії Росії, яка застосувала санкції проти України. Тому СНД для нас уже втратила будь-яку вартість і цінність.
СНД – "Прощавай"
Це ще один політичний сигнал Заходу, що Україна виходить із зони впливу Росії і робить геополітичний розворот і продовжує євроінтеграцію. Це сприятиме активнішому зближенню із Заходом, євроінтеграції, приєднанню до НАТО.
2. Припинення дії договору про дружбу з Росією
17 вересня Президент України Петро Порошенко підписав указ про припинення дії договору про дружбу з Росією на наступні 10 років. 6 грудня Верховна Рада підтримала проект закону про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією.
На п’ятому році війни з Росією Україна розірвала договір про "дружбу" з агресором
Втім, як вважає експерт Петро Олещук, це ще не повний розрив стосунків з Росією.
Повним розривом стосунків з Росією буде припинення дипломатичних стосунків, не кажучи вже про офіційне оголошення війни. А припинивши дію договору про дружбу, ми просто уникаємо шизофренічною ситуації, коли Україна одночасно воює з Росією, а при цьому має з нею "дружбу". Об’єктивно цей договір припинив свою дію в березні 2014 року, коли Росія анексувала Крим і потім окупувала частину Донбасу. Чим і порушила цей договір,
– підкреслив політолог Петро Олещук.
3. Надання Україні ПТРК "Джавелін" та іншої американської допомоги
В травні Україна отримала 210 ракет на 37 протитанкових комплексів "Джавелін" (ПТРК). Фахівці вважають це перемогою, знаком підтримки наших позицій найсильнішою країною світу і єдності в боротьбі з російським агресором. За словами військового експерта Олега Жданова, це дасть можливість озброїти тільки одну бригаду. Тому розраховувати на кардинальний перелом на фронті не треба. Це можливо, якщо ПТРК будуть безпосередньо на фронті.
Трамп надав Україні "Джавеліни" і обіцяє іншу летальну зброю
З іншого боку, військові експерти відзначають відведення проросійськими бойовиками важкої техніки вглиб окупованих територій. Крім того, фахівці вказують: США постійно тиснутимуть на РФ і нарощуватимуть силу, відповідно можуть надати Україні і інше летальне озброєння. Особливо після загострення конфлікту між Росією і Україною в Азовському морі.
Ми можемо отримати зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) від США. Щось на зразок "Стінгерів" (переносний зенітно-ракетний комплекс класу "земля-повітря" з інфрачервоною головкою самонаведення, – "24"), які США використовували свого часу в Афганістані,
– зазначає Жданов.
Військовий експерт Михайло Жирохов зауважує: Україні потрібні, зокрема, бойові гелікоптери, системи ППО і військовий флот. Самостійно в цих напрямках ми не впораємося.
Як заявив голова МЗС України Павло Клімкін, між Україною та США тривають перемовини щодо поставок нових одиниць оборонного обладнання. 12 грудня президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік, який передбачає виділення 350 мільйонів доларів у вигляді військової допомоги Україні, включаючи летальне озброєння.