Читайте також: Перемоги-2018: про головні досягнення України в році, що минає

Отруєння Скрипалів

Скандал із отруєнням Скрипалів, реалізований ГРУ-шниками "Петровим" та "Бошировим", мав для Росії потужні наслідки

Спроба вбивства колишнього співробітника російської військової розвідки Сергія Скрипаля та його доньки 4 березня 2018 року в англійському містечку Солсбері стала феєричним провалом російської розвідки. Цей провал протягом року підкидав росіянам буквально пачки наслідків, яким потрібно було давати раду. Головним чином, через те, що цей напад став першим випадком застосування бойових отруйних речовин нервово-паралітичної дії на території країни-члена НАТО та на території Європи – з часів Другої світової війни.

Британія прямо звинуватила Росію та її спецслужбу у застосуванні хімічної зброї – отруйної речовини нервово-паралітичної дії сімейства "Новичок", розробленої у Радянському Союзі та доступної лише російським спецслужбам.

Читайте також: Шантаж, погрози і маніпуляції з візами: нові деталі про "Петрова" і "Боширова" від The Insider

Британські слідчі у безпосередньому вчиненні замаху підозрюють двох російських громадян, які входять до складу ГРУ. Саме вони стали відомі всьому світу як любителі солберійських шпилів "Олександр Петров" та "Руслан Боширов".

Внаслідок цієї провальної операції Росія у відповідь отримала висилку 145 своїх дипломатів з 28 країн, серію скандалів із викриттям власних шпигунів у різних країнах Європи, погіршення стосунків із країнами Заходу та черговий виток посилених санкцій.

Нові хвилі санкцій

Санкції, до слова, також стали однією з помітних подій 2018 року. Наприклад, міжнародна спільнота все ще продовжує тиснути на Іран за застосування ним ядерних технологій у військових цілях. У 2018 році, наприклад, США запровадили проти Ірану черговий пакет санкцій, який президент Трамп назвав найжорсткішим за всю історію.

Ну і, звісно, міжнародні санкції щодо Росії, що почали застосовуватися ще у 2014 році все ще лишаються у тренді. Зрештою, у 2018 році вони призвели до чергового історичного рекорду падіння рубля – внаслідок санкцій у квітні курс впав до 80 рублів за євро і до 64 рублів за долар.

У 2018 році санкції про Росії посилювались не лише через її напад на Україну. США також ввели санкції через спроби російських фізичних і юридичних осіб вплинути на президентські вибори 2016 року. Окрему хвилю санкцій було запроваджено через "недобропорядну діяльність" Російської Федерації та спроби зруйнувати лад в демократичних країнах – отруєння Скрипалів і підтримку режиму Ассада у Сирії, наприклад. Персональні економічні та інші обмежувальні заходи щодо юридичних і фізичних осіб були запроваджені Україною, також була припинена участь українських представників у діяльності органів СНД. Додаткові санкції проти фізичних осіб у США також запровадили через анексію Криму, а Рада Євросоюзу оголосила про продовження економічних санкцій щодо Росії. Деталі подальшого посилення санкційного тиску на Росію ще обговорюються.

Протести у Вірменії

Вірменія також опинилась у центрі уваги у 2018 році – там відбувся і переміг свій "Майдан". 13 квітня у країні почались масові акції протесту через призначення колишнього президента країни Сержа Саргсяна прем'єр-міністром. 23 квітня Саргсян подав у відставку і президент Вірменії Армен Саркісян підписав указ про відставку усього уряду країни.

Після майже місяця акцій протесту прем'єр-міністром Вірменії обрали лідера опозиційного руху "Елк" Нікола Пашиняна. І вже у жовтні Пашинян пішов у відставку, прямо озвучивши головну мету, – спровокувати проведення дострокових парламентських виборів. 24 жовтня на спеціальному засіданні Національних зборів Вірменії депутати спеціально не обрали єдину кандидатуру Пашиняна на пост прем'єра для того, щоб втілити його план у життя. Зрештою, на початку грудня у Вірменії відбулись дострокові парламентські вибори, де перемогу вирвав політичний блок Пашиняна.

Ангелу Меркель знову обрали канцлером


Епоха Ангели Меркель у політиці добігає завершення (фото – прес-служба ХДС)

Німеччина знову обрала канцлером Ангелу Меркель. Цей її тріумф на виборах назвали провальним – у 2018 році консерватори перемогли із найгіршим результатом з того часу, як Ангела Меркель очолила Християнсько-демократичний союз (ХДС). Можливо, так виборець відреагував на її політику "відкритих дверей" для біженців, внаслідок якої до Німеччини прибуло більше ніж мільйон мігрантів.

Як би там не було, після цього Меркель заявила, що вона не братиме участь у переобранні голови партії у грудні, піде з посади канцлера у 2021 році та більше не претендуватиме на жодні політичні посади. Це означатиме, що скоро закінчиться епоха Меркаль у світовій політиці, яка розпочалась на початку 2000-х.

Протести у Парижі та російський слід

Францію огорнула хвиля протестів. Масова і гаряча. Початкові причини протестів полягали у тому, що влада повідомила про підвищення ціни на паливо та запровадження екологічного податку. Проте згодом учасники, які за час акцій протестів взяли за звичку вдягати жовті дорожні жилети, почали вимагати ще й відставки президента Франції Еммануеля Макрона та виступили проти "несправедливої політики уряду". Настрій протестувальників періодично ставав агресивним, вони зривались на погроми та сутички.

Читайте також: "Жовті жилети": чому протести у Франції набирають обертів і до чого тут Росія?

Зрештою, на мітингах жовтожилетників навіть з’явились прапори проросійських бойовиків з так званих "ДНР".

Прихильники "ДНР" Фабріс Сорлін та Ксав'єр Моро

А потім – стало відомо, що близько 600 акаунтів у Twitter, котрі були помічені в "пропаганді поглядів Кремля", перевели свою увагу на Францію, використовуючи хештег "#giletsjaunes" ("жовті жилети"). Непрямих доказів втручання росіян у хід французьких подій світові ЗМІ практично за тиждень назбирали чимало. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан підтвердив, що правоохоронні органи країни ведуть розслідування можливого втручання Росії в масові акції протесту "жовтих жилетів". Чим вона завершиться – дізнаємось уже незабаром.

Розслідування втручання Росії у світові вибори

Історія про розслідування втручання Росії у вибори президента США – не новина року, а скоріше продовження минулорічної історії. І у 2018 році ця історія набула світового масштабу. З’ясувалось, що не США єдиними намагались маніпулювати росіяни.

Вчені з Університету Торонто Лукан Ахмед Уей і Адам Кейсі провели дослідження, яке показало, що Москва почала намагатися вплинути на вибори в колишніх республіках СРСР невдовзі після розпаду комуністичної імперії. А вже після 2014 року – спробувала поширити свій вплив на всі країни світу.

Зрештою, представники НАТО оприлюднили доповідь, у якій йдеться, що Росія упродовж останніх двох років втручалась у вибори і референдуми в п'яти країнах-членах НАТО: США (президентські вибори 2016 року), Сполученому Королівстві (референдум про Brexit 2016 року і загальні вибори 2017 року), Франції (президентські вибори 2017 року), Німеччині (парламентські вибори 2017 року), Іспанії (конституційна криза, спричинена сецесійними процесами в Каталонії в 2017 року). При цьому, як наголошується, використовується одна типова схема, що включає злами пошт, використання ботів та масовану пропаганду.

Зрушення у стосунках двох Корей

Війна між Південною Кореєю (за підтримки командування Об'єднаних Націй) та Північною Кореєю (за підтримки Китаю та СРСР) почалась у 1950 році і офіційно ніколи не припинялася. Між сторонами конфлікту 1953 року була підписана Угода про перемир'я. Причому цю угоду підписав представник сил ООН і представник Корейської народної армії та добровольців Китайської народно-визвольної армії. Представник Південної Кореї відмовився ставити на документі свій підпис. Тобто формально війна досі триває.

Однак у 2018 році з'явився шанс на стабілізацію стосунків між цими країнами. У квітні на кордоні Південної і Північної Корей розпочалася зустріч лідерів двох країн. 27 квітня в прикордонному пункті Пханмунджом зустрілися лідер КНДР Кім Чен Ин і президент Республіки Корея Мун Чже Ін.

Вони потиснули один одному руки і разом переступили межу між країнами. Навіть більше – Пхеньян і Сеул домовилися працювати над ядерним роззброєнням Корейського півострова.

Продовження війни у Сирії

Війна у Сирії триває більше семи років, там всі воюють проти всіх. За час конфлікту там загинули понад 350 тисяч осіб, міста лежать у руїнах. Конфлікт давно вийшов за рамки з’ясування стосунків між прибічниками та противниками президента Башара Асада. До бойових дій залучено багато груп і країн, кожна з яких має свої інтереси. Це значно ускладнює стан речей і перешкоджає встановленню миру.

Читайте також: Хіматака у Сирії, вибухи у церквах Індонезії та Керченська бійня: криваві трагедії 2018 року

Потягом 2018 року загострень ситуації там було кілька. У січні – пов'язане із початком інтервенції турецьких військ у сирійський район Афрін проти позицій курдської партії "Демократичний союз". У лютому – пов'язане із активізацією міжнародної коаліції на чолі із США, яка завдала авіаудару, внаслідок якого загинули понад 100 бійців проурядових сил, серед яких були російські найманці. Квітнева резонансна подія – чергова хімічна атака, через яку у місті Дума загинули від 70 до 150 людей, ще понад 100 постраждали. У відповідь на це США, Велика Британія та Франція завдали ракетних ударів по цілям у Сирії, які, ймовірно, пов'язані з виробництвом та зберіганням хімічної зброї.

РПЦ розірвала стосунки із Константинополем

Російська православна церква ухвалила рішення про повне припинення євхаристійних відносин з Константинопольським патріархатом. Все це – через визнання Православної церкви України. Після прийняття цього рішення в РПЦ зібрали синод, за підсумками засідання якого заявили, що всі рішення Константинополя – незаконні та "канонічно нікчемні".

Рішення припинити євхаристійне спілкування означає, що віряни РПЦ не можуть причащатися в храмах Константинопольського патріархату, а священики та ієрархи не зможуть здійснювати спільних богослужінь.

Вбивство саудівського журналіста Хашоггі

Джамаль Хашоггі – відомий саудівський журналіст, у минулому був близьким до королівської родини, але рік тому став палким критиком спадкового принца Мухаммеда бін Салмана. Востаннє живим його бачили перед входом до консульства Саудівської Аравії у Стамбулі, куди він відправився, аби отримати документ, що підтверджує факт його розлучення з колишньою дружиною. Перед тим, як зайти до будівлі, він залишив телефон своїй новій нареченій, яка є громадянкою Туреччини. Більше його ніхто не бачив.

Читайте також: Time оголосив переможця номінації "Людина року": це не одна людина

Саудівська Аравія спочатку заперечувала, але, зрештою, все ж визнала, що Хашоггі вбили у її консульстві в Стамбулі. Генпрокурор Саудівської Аравії Шалаан бін Раджих Шалаан заявив, що 2 жовтня в будівлі консульства Саудівської Аравії пан Хашоггі отримав смертельну ін'єкцію, після чого його тіло розчленували. Шалаан також вкотре запевнив, що "спадковий принц Саудівської Аравії не знав про злочин". Однак США наполягають, що саме він і був замовником вбивства журналіста.

Це вбивство – значно більше, ніж може здатись на перший погляд. Саме через те, що до нього причетні Саудівська Аравія і Туреччина. Воно суттєво впливає на розклад сил на Близькому Сході – через нього Саудівська Аравія ризикує втратити величезну вплив, кошти та союзників. В тому числі – США, які не можуть не відреагувати на таке кричуще порушення прав людини. У наші ж дні, коли світ знову повертається до біполярності, зацікавленість Росії у такому союзнику, як Саудівська Аравія, очевидна.

Танцюючі протести іранських жінок

Власне, подією року можна назвати всі протести, на які наважувались іранки. А їх було багато.

29 січня, в Ірані відбулася низка одиночних протестів проти носіння хіджабів. Кілька жінок з непокритими головами піднялися на трансформаторні будки на вулицях Тегерана, розмахуючи намотаними на палицю хустками на зразок прапора. І це – перший більш-менш масовий виступ в Ірані проти обов'язкового носіння хустки з часів революції 1979 року. Чимало учасниць таких акцій були заарештовані – обов'язкове носіння хустки у публічних місцях приписано в законах Ірану. Проте жительки країни послідовно відстоюють свою свободу з'являтися з непокритою головою, наприклад, за кермом автомобіля, аргументуючи це тим, що салон машини є приватним простором.

Так само – як і сторінки у соцмережах. Після того, як 18-річну гімнастку Маеде Ходжабірі заарештували за звинувачення у грубому порушенні моральних норм (лише за публікацію запису танцю Instagram та появі на публіці без хіджабу) іранки влаштували дуже потужний флешмоб.

Аби довести, що танці – не злочин, вони почали викладати записи своїх танців у соцмережі. Вони танцювали вдома, для себе, і так, як самі хотіли. Просто тому, що мали на це право, яке не може забрати ніхто. Так само, як і право сходити на футбольний матч, наприклад. І повернення цього права стало цьогорічною перемогою іранок, яким вперше за майже 40 років дозволили долучитись до публічного перегляду футбольного матчу.

Вибори Путіна у Росії

Тут, насправді, все очікувано. У президентських перегонах у Росії взяли участь вісім кандидатів: Володимир Путін, Ксенія Собчак, Володимир Жиріновський, Павло Грудінін, Григорій Явлінський, Максим Сурайкін, Борис Тітов та Сергій Бабурін. Явка на виборах президента Росії склала 67,54%. 23 березня офіційно повідомили, що переміг Путін, якого підтримали 76,69% виборців, або понад 56 мільйонів росіян. Сама кампанія проходила із традиційними пресуваннями акцій протесту, різноманітними перешкодами для всіх опонентів Путіна та недопуском умовно опозиційних політиків до балотування.

Легалізація канабісу

Канада стала першою з країн Великої G7 та другою у світі, яка легалізувала рекреаційну марихуану. Купляти марихуану можна після досягнення 18 річного віку, у деяких провінціях – з 19. Дорослим громадянам буде дозволено мати при собі до 30 грамів висушеної марихуани. Рекреаційне використання марихуани заборонено в більшості країн світу, в тому числі – і в Україні.

Декриміналізували медичну марихуану і у Великій Британії. Її використання будуть прописувати дітям із рідкісними важкими формами епілепсії, дорослим, які намагаються впоратись із наслідками хіміотерапії та тим, хто страждає від м'язових спазмів, що викликані розсіяним склерозом. Щоправда, у Британії окремо наголосили, що це – не легалізація і навіть не наближення до неї.