Нежитлова частина адаптивна до різних сюжетів: це може бути громадське харчування, торгівля, освіта, офісна робота, це також може бути спільне поле, наприклад, коворкінг. І важливо, що всі ці простори між собою взаємопов’язані: вони можуть бути й одним великим цілим, й окремими фрагментами, про це пише видання The Village.
Читайте також: Компанія Roshen купила палац культури в Києві: що там буде та чому проєкт критикують
За допомогою перфорованої цегли приміщення проглядається в піксельному режимі і це інтригує; ти ніби можеш підглядати за тим, що відбувається всередині. Природа цього явища працює так само, як наприклад, жінка в частково відкритій сукні; напівоголена жінка більш сексуальна, ніж оголена. У цій будівлі є щось подібне.
При вечірньому освітленні будівля виглядає магічно / Фото The Village
Ця будівля відіграє свою роль у сюжеті пішохідної вулиці. Як правило, пішохідні зони наповнюються ввечері, і вже склалося, що Сагайдачного є вулицею, де розвивається громадське харчування, де люди зустрічаються та проводять час. Пішохідна зона реанімувала Поділ, вона є важливою частиною ідентичності району та його розвитку.
Дизайн екстер'єру створює відчуття передмістя Парижу / Фото The Village
Це не велика й тривала інвестиція для родини, а певний досвід для людей, які часто подорожують, які цінують загальний сервіс.
В ряду із старими будинками на Сагайдачного – ця виділяється / Фото The Village
Окрім того, наша будівля не відрізняється за висотою від будинку поряд, побудованого в 1950-ті. Уздовж кварталу є ще один будинок спільномірної висоти, зведений у 1990-х чи 2000-х.