Вони пережили депортацію, повернулись у рідний Крим. І коли туди знову прийшли російські окупанти, відмовились покидати свої домівки.
Кримська татарка і засновниця ініціативи "Крим SOS" Таміла Ташева попросила батьків записати історію сусіда, що пережив депортацію. Зараз Саїду — 82. Він живе у Євпаторії. У Київ на фотовиставку "Злочин вустами очевидців" приїхати не міг.
А Таміла вже два роки не може відвідати рідний Криму. Вона народилась у депортації — в Узбекистані. Про те, як усе було насправді, знає від прабабусі. Під час війни та потрапила в концентраційний табір в Австрії.
Виставка "Злочин вустами очевидців" — це 10 портретів депортованих і їхні розповіді, надруковані на листівках. Ніхто із героїв виставки приїхати до Києва не зміг. Тому їхні історії зачитують організатори.
"Мій батько подумав, що нас везуть на розстріл і нічого з собою не взяв. А мій молодший брат Мустава взяв з собою скрипку, зроблену власноруч. Він сказав, якщо вмирати, то тільки зі своєю скрипкою", — сповідь 90-річної жительки Бахчисараю.
Читайте також: Окупанти знайшли спосіб зірвати траурні заходи в день пам'яті жертв депортації
Організатори кажуть, що це виставка про пам'ять, право на батьківщину та право повернутися додому. Більше — дивіться у відеосюжеті.
Депортація кримськотатарського народу у страшних цифрах
