Цього літа через дощі Київ неодноразово нагадував Венецію. Мимоволі згадалася ще одна штучна водойма – Київське водосховище. Свого часу, аби створити його, вивезли мільйони кубометрів землі та переселили десятки тисяч людей.
Читайте також: Потоп, розламаний асфальт та побита автівка: у Києві стався потужний прорив труби (фото, відео)
Під рукотворним морем – десятки сіл. Серед них і Сваром'є на півсотні дворів. 65-річна Ольга Булавчик згадує село, у якому народилася. Для неї будівництво Київського водосховища досі – особиста трагедія. Коли відселяли людей, їй було 11 років. "Сваром'є – в честь бога Сварога. Древніше село, чим Київ було!", – згадує мешканка Київщини Ольга.
Та влада вирішила: енергетичні потреби важливіші. Створили штучне море, збудували ГЕС і почали виробляти електроенергію. Проте заразом водосховищу почали пророкувати сумне майбутнє.
Створили штучне море, збудували ГЕС
Під рукотвориним морем – десятки сіл
Так, за висновками Василя Кредо, керівника незалежної групи вчених, які прогнозують наслідки катастроф, на Київ чекає майбутнє Атлантиди. Мовляв, невеличкий землетрус запросто зруйнує дамбу. А от у Держагенстві водних ресурсів, які опікуються водосховищем, до таких прогнозів ставляться з гумором.
Говорять: водосховище може змити, дамбу може прорвати, і Турцію затопить. Але, насправді, це дуже далеко від істини. Ми не маємо інформації, що може статися надзвичайна ситуація,
– зазначив перший заступник голови Державного агентства водних ресурсів Михайло Хорєв.
В Укргідроенерго, на балансі якого перебуває дамба, від коментарів утримуються. Офіційна позиція підприємства: плотина будувалися на віки і аби стримувати велику воду, а не навпаки. Побачити споруду, через яку давно точаться суперечки, нам вдалося завдяки рибоохоронному патрулю. В той час, як чиновники розмірковують про безпеку об'єкту зі своїх кабінетів, ці хлопці щодня виходять в море.
Кожен день ми дивимося на скільки рівень води впав, або піднявся. Київська і Канівська ГЕС регулюють рівень води, щоб не було паводкових підтоплень,
– розповів головний державний інспектор відділу рибоохоронного патруля Сергій Дмитренко.
Зливи, через які цього літа підтоплювало Київ, на рівень води у водосховищі, кажуть експерти, не впливають. Рибалок та екологів непокоїть інше. Бо в міцності дамби вони впевнені.
Величезні площі зайняті рослинністю, яка ковдрою вкриває водойму, під нею немає оновлення. Треба вже роздивлятися питання і поступово демонтувати ці ГЕС... Воно робилося настільки міцно, що ще питання: чи вийде його розібрати, чи ні. Не кажучи вже про те: прорве, чи не прорве,
– підкреслив експерт з питань екології та рибної галузі Андрій Неліпа.
Бо, мовляв, внесок Київської ГЕС в виробництво електроенергії – мізерний. До того ж на дні водойми після аварії на ЧАЕС зібралося чимало радіоактивних речовин.
У наявності Київського моря усі по-різному вбачають небезпеку
Проте, щоб розібрати об'єкт потрібні величезні кошти. А от Юрій, який багато років відпочиває на берегах водосховища, небезпеку вбачає у будівництві, яке розгорнули під виглядом садових товариств прямісінько біля дамби. "Якщо не будуть там будувать, між дамбою і каналом, то буде все в порядку. А то, що там будують, там же заборонена зона", – наголосив киянин Юрій.
Читайте також: У КМДА розповіли, коли киянам повернуть гарячу воду
Відтак, у наявності Київського моря усі по-різному вбачають небезпеку. Проте в останню чергу через ймовірний прорив дамби.