На столітній вік столичного фунікулера припали світові війни, падіння царя, завершення радянської епохи. Він пройшов шлях від надважливого транспортного сполучення до статусу візитівки Києва та культового туристичного місця.
Читайте також: Згадати Все: Секретні об’єкти
Щоб піднятися від Поштової до Михайлівської площі, фунікулеру потрібно 2,5 хвилини. Проте століття тому кияни навіть мріяти про таке не могли. Постійне підкорення київських пагорбів було частиною життя кожного мешканця.
Щоб дібратися від Поштової площі на гору, потрібно було спочатку їхати до Контрактової площі. Потім підніматися Андріївським чи Володимирським узвозом. Або ще варіант на трамваї, а тоді Трьохсвятительською,
– розповіла заступниця генерального директора Музею історії Києва Людмила Мороз.
Транспортну дилему не допомогли вирішити ні конка – кінний громадський транспорт, ні перший трамвай. Кияни вимагали розв'язати транспортні проблеми, особливо, якщо йшлося про Поділ.
У 1902 році в одного інженера-залізничника з'явилась ідея, як сполучити два історичні райони. Артур Амбрагамсон запропонував збудувати похилу залізницю, яка б простягалась від Поштової до Михайлівської площі.
Артур Амбрагамсон
Міська управа так захопилась ідеєю, що на радощах дістала із міської скарбниці досить кругленьку на ті часи суму – 172 тисячі рублів. Тому за основу лягли лише передові технології, які були переважно зі Швейцарії, де у будівництві фунікулерів досягли неабиякого прогресу.
У фунікулера була одна загальна ідея – універсальні два вагони, які врівноважували один одного,
– пояснив дослідник історії Києва Стефан Машкевич.
Разом з технологіями до Києва прибули і перші новітні дерев'яні вагончики, які також буди привезені зі Швейцарії. Освятивши дорогий підіймач, у 1905 році його відправили у першу подорож.
Рух вагонів розпочався 7 травня. А 8 травня було відкрито фунікулер для пасажироперевезення,
– додав начальник Київського фунікулера Ростислав Онищенко.
Київський фунікулер у 1905 році
Також він отримав своє ім'я і це не "Київський фунікулер". Назва була хитромудріша та складалась лише з трьох букв ММП – Михайлівський механічний підйом. "Михайлівський, бо Михайлівська площа, Михайлівський монастир. І механічний підйом теж зрозуміло", – пояснив Стефан Машкевич.
Ця подія змінила життя всього Києва, але не для всіх у кращу сторону. Зокрема, мешканцям будинку, де облаштували станцію підіймача. Вони відмовились зносити його для потреб громадського транспорту. Тому і сам підйом був коротший на 38 метрів від сучасного.
Впирався він у приватний будинок одної киянки. Вона не погодилася на знесення свого будинку. Переказують, що власниця хотіла дуже високу ціну. Тому вийшло так, що нижня станція була на першому поверсі її будинку,
– розповіла Людмила Мороз.
За 1905 рік на фунікулері перевезли 500 тисяч пасажирів. Підіймач відразу впровадили в єдину транспортну систему міста. Квиток за п'ять копійок дозволяв проїхатись трамваєм з можливістю пересісти на фунікулер.
Більше – дивіться у випуску.