Поки Україна набиває гулі, тобто йде власним шляхом, вигадує "велосипед", ліквідує колізії в законах, ламає списи у сутичках з агентами впливу та лише мріє про мільярди гривень бюджетних надходжень, розглянемо світовий досвід.

Читайте також Гральному бізнесу в Україні – рік: що він приніс державі

Де крутяться гроші

Першими при згадці про казино завжди називають Монте-Карло і Лас-Веґас. Саме ці два міста є символами гральної індустрії та прикладом успішної реалізації проєкту легалізації державою гемблінгу.

На прикладі Монте-Карло і Лас-Веґасу маємо два принципово різних шляхи розвитку. Перший – елітарний та практично унікальний, другий – демократичний.

Лас-Веґас нині є світовою столицею азартних ігор і взірцем для всього світу, Монте-Карло ж пішло своїм шляхом, але саме відкриття казино врятувало цю мікродержаву від банкрутства.

Казино Рояль

У середині 19 століття князівство Монако переживало не найкращі часи скарбниця – була пустою, податки не надходили, нечисельні васали не бачили сенсу перебування під рукою дому Грімальді. Монако перебувало під протекторатом Сардінського королівства, а не Франції. Саме французькі міста Ніцца та Канни вважалися перлинами Лазурового узбережжя й забирали на себе усю увагу тодішніх туристів – представників вищого світу.

До теми Найбільші казино Європи: добірка ТОП-5

Ситуація заходилася виправляти дієва княгиня Кароліна – дружина князя Флорестана Першого та мати його наступника – Карла Третього. Саме за її ініціативи в Монако почали будувати казино та курорт для еліти. Грошей на це у казні не було й княгиня наважилася на залучення концесій. Перше казино почало роботу вже в 1856 році – за 2 роки після старту ініціативи.

Успіхи прийшли не одразу – довелося поміняти кількох управлінців, щоб зрозуміти, що потрібно залучати найкращих, але результат перевершив сподівання – просто довелося його почекати. Гральний бізнес став національним надбання Монако та символом цієї мініатюрної держави.

Нині Монте-Карло є визнаним центром елітарного відпочинку. Жагу багатіїв до гри забезпечують лише 4 великих казино. У них можуть грати лише іноземці, громадянам князівства Монако це заборонено. Також на поріг грального закладу не пустять людей у військовій формі, служителів культу та осіб у стані сп'яніння.

Монте-Карло пропонує відпочинок для обраних / Фото Pixabay

При цьому крім 4 легендарних закладів князівство більше не може нічого запропонувати гравцям – в країні не надто стежать з модою й наразі в Монако ніяк не регулюється онлайн-гемблінг, а саме він є королем сучасної гральної індустрії.

Viva Las Vegas

Залізнична станція, яку відкрили у 1905 році на місці оази в пустелі Невада, стала прообразом майбутнього Лас-Веґасу.

Від самого початку в містечку існували казино та салуни, де грали на гроші, але в 1919 році гральний бізнес опинився поза законом і в Неваді. Цей штат довго залишався останнім бастіоном в США, де гемблінг був легальним. Через заборону на місто чекала економічна криза, а в США азартні ігри стали на цей час "вотчиною" мафії. Щось подібне сталось і в Україні у 2009 році, коли прем'єрка Тимошенко вирішила, що гральному бізнесу не треба платити податки і краще побуту і тіні. Як і за 90 років до того, заборона була вмотивована хвилюванням за душевний спокій громадян.

До теми Чому людям подобаються азартні ігри: 5 найпопулярніших причин

Американці при цьому менш азартними не стали й перетворили на карибське Монако острів Куба. За кілька років американці все ж схаменулися. У 1931 році в Неваді дозволили азартні ігри, а ще за 5 років – добудували дамбу Гувера. Вона вирішила проблеми міста з водою.

Ці два фактори привернули увагу до молодого містечка інвесторів, які вирішили перетворити Лас-Веґас на місто казино. І хоча походження капіталів викликало чимало питань – проєкт отримав підтримку місцевої влади й вже у 40-і стрімко пішов у гору, у наступному десятиріччі Веґас щорічно відвідували понад 8 мільйонів туристів. Лас-Веґас виграв жорстку боротьбу у свого головного суперника – міста Ріно й нині саме він вважається столицею азарту. Лас-Веґас став легендою та культурним феноменом, а ще – джерелом мільярдних надходжень до бюджету штату Невада та США.

До теми Всесвітня столиця розваг: Лас-Веґас за кілька десятиліть досяг шаленого успіху

Нині щороку Лас-Веґас в середньому відвідують понад 40 мільйонів туристів, в середньому кожен відвідувач витрачає 427 доларів протягом свого візиту. Пандемія коронавірусу суттєво вплинула на індустрію – прибутки казино обвалилися на понад третину, але це й досі шалені суми. Так, у 2020 році прибуток від спортивних ставок у штаті Невада становив майже 8 мільярдів доларів, а гральні автомати принесли майже 5,5 мільярда.

Лас-Веґас радий усім / Фото Pixabay

На відміну від Монте-Карло у Лас-Веґасі відмовились від сегрегації й зробили казино відкритим для всіх верств й раді кожному долару, що затримається у Неваді.

COVID-19 змусив гральний бізнес адаптуватися й відповідати на виклики. Результатом цього стала поява безконтактних казино. Перше відкрилося восени 2020-го. Готель на 777 номерів відмовився від класичної стійки реєстрації й пропонує чекіни за допомогою смартфонів, замовити все необхідне можна буде за допомогою планшетів.

Наскільки ця ідея приживеться, стане масовою чи залишиться нішевим варіантом – покаже час. Але ця історія є чудовим прикладом того, як бізнес адаптується до змін і розвивається.