Будували його впродовж чотирьох років, за проектом архітектора Зигмунта Ґорґолевського. Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою, а для глядача він відкрився четвертого жовтня 1900 року.
Над головним карнизом фасаду височать статуї восьми муз, над ними ще й десятифігурна композиція "Радощі і страждання життя". Угорі, оперний прикрашає скульптурна тріада крилатих бронзових постатей Генія драми і комедії, трагедії, а в центрі – Слави. Остання тримає в руках золоту пальмову гілку. Ці скульптури творили видатні львівські митці Попель, Баронч та Війтович.
Натурниця, яка позувала скульпторові, була на четвертому місяці вагітності. Тож Слава на верхівці театру не дарма має такий округлий животик.
А от інтер’єр львівської опери вражає не менше, ніж зовнішній вигляд. Усередині приміщення прикрашене позолотою, різнокольоровим мармуром, декоративними розписами. Для оздоблення знадобилося декілька кілограмів справжнього золота. Чотириярусний глядацький зал має форму ліри і вміщує понад тисячу людей.
Львівський оперний театр носить їм'я співачки, яку ще за життя визнали найвидатнішою у світі. Славу вона здобула саме на цій сцені – на сцені театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.