Наступ російських найманців та паніка в Нових Санжарах – підсумки програми "Голобородько"

Скандальна заява Рабіновича

У Раді є такий порядок: кожен сесійний тиждень починається з Погоджувальної ради. Це зустріч, на якій збираються представники фракцій і узгоджують план роботи.

До теми: Йому треба, то нехай їде на парад у Москву, – Арахамія про скандальну заяву Рабіновича

Але у Раді є так звана монобільшість і будь-яке рішення вони можуть приймати без порад. Тож і Погоджувальна рада є лише формальністю. Представники інших фракцій ходять туди здебільшого, щоб показатися журналістам. А також, аби щось зробити й потрапити у новини.

І для цього є декілька схем, які працюють у 100% випадків. Перша – треба роздягнутися наголо, друга – побитися з кимось. Ну або розвести "срач" навколо історичної пам'яті чи, наприклад, мовного питання.

На щастя, цього тижня нардеп Вадим Рабинович пожалів наші очі і роздягатися перед камерами не став. У новини він зайшов з іншого боку: запропонував відправити українську делегацію на парад до Москви з нагоди 75-річчя перемоги у Другій світовій війні.

На погоджувальній раді парламенту він заявив, що "батьки та діди стояли поруч, захищаючи і Москву, і Київ, і Львів. Тому в день 75-річчя перемоги усі мають стояти поруч".

Рабінович пропонує відправити українську делегацію на парад до Москви: дивіться відео

Загострення на Донбасі

Зрештою, з цього можна було б посміятись, але буквально наступного дня рано вранці сили проросійських найманців перейшли у наступ на Донбасі. За оцінками військових, таких загострень не було вже декілька років.

Пікантності ситуації додало те, що наступ відбувався поруч з однією з ділянок розведення у Золотому. Ця обставина дала необмежене поле для маніпуляцій і зради.

Поки уся країна намагалася з'ясувати, що ж там насправді трапилось, встиг відзначитись лідер президентської фракції Давид Арахамія. По суті, він тільки і сказав, що рано давати оцінки, бо ще нічого не відомо.

Але деякі журналісти і політики просто не змогли втриматись, аби традиційно не вирвати з контексту лише частину його слів. Тож більшість пересічних громадян почули його заяву в такій урізаній інтерпретації: "Не ясно, хто почав стріляти першим".

На жаль, другу частину слів Арахамії, заради якої і була сказана перше, вже ніхто не слухав. А він сказав: "Зарано робити політичні висновки".

Повна заява Арахамії: дивіться відео

Висновки робити справді було зарано, але це ж нікого не стримувало. І тисячі воєнних експертів по усій країні в один голос кричали про зраду.

А в підсумку з'ясувалося: атака була, але не на ділянці розведення, а поруч.

Розведення військ поблизу Золотого / Інфографіка theБабель

Українські війська не відступили і позицій не втрачали. Голова Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак зазначив: "Це не була провокація з боку окупантів. Сьогодні – п'ята річниця подій у Дебальцевому. Окупанти хотіли захопити спостережні пости, хотіли показати, що просунулись вперед".

Один український воїн загинув в день наступу, ще п'ятеро отримали поранення. Це великі і трагічні втрати. Така ціна незалежності та свободи. І як на мене, саме це є ще одним гірким приводом швидше думати, як цю війну закінчити.

До речі, на цій екстрено зібраній після наступу пресконференції окрім головнокомандувача Збройних сил був ще і Верховний головнокомандувач – президент Зеленський.

Зеленський теж намагався заспокоїти суспільство. Але якось дуже скоро з важливої та актуальної теми – загострення на фронті – перейшов до менш очевидної, евакуації українців з Китаю.

Що відомо про евакуацію українців з Китаю: дивіться відео

Багатьох цей різкий перехід з війни на коронавірус дещо, м'яко кажучи, роздратував. Читав багато коментарів, мовляв, це – неповага до військових.

Я і сам не зовсім зрозумів, що це було. Вже за кілька днів усе стало очевидним. Як з'ясувалося, погроза президента привезти українців з Уханя в Конча-Заспу, не спрацювала.

Що відомо про коронавірус у цифрах / Інфографіка 24 каналу

Паніка через повернення українців з Китаю

Як розвивалися події далі, ви знаєте: масові хвилювання по усій країні, ледь не в кожному місті чутки про те, що наших людей з Китаю везуть саме до них. В усіх паніка, так ніби це не здорових людей, а ядерні відходи везуть.

Детальніше: Масова істерія – в яких містах України організовували блокади проти евакуації з Китаю

А ось новина про молебень на Тернопільщині, аби відігнати евакуйованих з Китаю, мене не просто вразила. Вона мене вбила.

Молебень проти заселення евакуйованих в "Медобори": дивіться відео

Такі історії небезпідставні. Ні, не тому, що в людей був привід боятися. А тому що таке не з'являється саме по собі.

Щоб створити таку картину, людей попередньо активно накручують. І роблять це, наприклад, як Олександр Дубінський.

Дубінський про загрозу коронавірусу: дивіться відео

І цей клоун з мандатом, який очевидно маніпулює і ціленаправлено сіє паніку, не один. Їх таких було чимало. Тож те, як розвивались події надалі, цілком логічно.

Спочатку літак з вивезеними з Китаю українцями не міг сісти в жодному аеропорту країни, потім аеропорти, куди він теоретично міг би сісти, блокували накручені громадяни.

Врешті стало зрозуміло, куди помістять на карантин евакуйованих людей. А саме у селище Нові Санжари на Полтавщині. Виявилось, що місцеві мешканці категорично проти. Як результат, увесь світ побачив, як протестують проти евакуації українців з Уханя.

Як у Нових Санжарах блокували дороги: дивіться відео

Чому так трапилось? Чому мешканці маленького селища на моїй рідній Полтавщині поводилися так агресивно? У мене є відповідь на це питання: страх, недовіра, злість. І коли на цей благодатний ґрунт кладуть зерно паніки, воно чудово проростає.

Пам'ятаєте, як це було на Донбасі? Правда, дуже схожі кадри? І тут залишається тільки одне питання: а хто ж ці зерна посіяв? Якщо з Донбасом усе зрозуміло, то хто посіяв паніку в серця моїх земляків?

Можна зробити припущення, виходячи з того, кому це вигідно. Президент Зеленський вже заявив, що знає, хто ці люди. Тож я сподіваюсь, що він не просто сказав, що знає, а й справді доведе справу до кінця. І СБУ все ж проведе відповідне розслідування.

Звіт Гончарука в Раді

У п'ятницю, 21 лютого, українці мали можливість ознайомитися зі звітом уряду про його перші пів року роботи. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук розповідав в Раді про досягнення його команди. Звісно, за словами прем'єра, все чудово і вони, можна сказати, зробили неможливе.

Ніде правди діти, досягнення в уряду справді є. Запустили сервіс державних послуг "Дія". Поки там небагато можливостей, але це ж тільки початок. Рівень інфляції знизився до 4%. Процентну ставку Нацбанку теж знизили до 11%. Одним словом, економіка розвивається.

Але усе це – результати проміжні. Ці цифри вам мало що скажуть. Тому я вирішив просто дати уряду працювати. А вам нагадати, чим уряд дійно запам'ятався.

Важливо! "100 найбільших досягнень": уряд Гончарука опублікував звіт про свою роботу

Врешті, чи задоволені ви урядом, вирішувати не соціологам, а вам самим. Але в будь-якому разі цей уряд має ще пів року імунітету. І протягом цього часу відправити його у відставку неможливо.

Бужанський відмовився вшановувати Небесну Сотню

Всі ці неоднозначні і сповнені емоцій події відбувалися на фоні шостої річниці Революції Гідності. І вшанування пам'яті загиблих Героїв Небесної Сотні пройшло якось майже непоміченим. Так само майже непоміченим залишився черговий зашквар одного з нардепів – Максима Бужанського.

У той момент, коли депутати вшановували хвилиною мовчання загиблих героїв, цей "слуга народу" демонстративно не встав згадати тих, завдяки кому він зараз є депутатом Верховної Ради, а не київського філіалу Державної Думи. І цим чудово показав, як ставиться до цілої країни.