Андрій Сирокваш – один із учасників акцій протесту в Білорусі. В першу ж ніч після початку акцій протестів його затримали в Мінську. Близько трьох з половиною діб він провів у затриманні. За його словами, сам він від дій силовиків практично не постраждав – хіба що постояв 5 годин на ногах і добу був майже без їжі. Гірше, як каже Андрій, інше – те, що він бачив і що чув від очевидців.

Фото і відео Білоруси продовжують протестувати: що відбувається 18 серпня

Проте, він постійно підкреслює, що акції протесту в країні повинні зберігати виключно мирний характер і вірить, що на силовиків можна впливати, утримуючи їх від надмірної жорстокості.

При цьому Андрій каже, що зараз акції протесту сильно відрізняються від всіх тих, які проходили в країні раніше. Йому є з чим порівнювати. У 2010 році Андрія також затримували за участь в мітингах.

Зверніть увагу В Білорусі відпустили майже всіх затриманих протестувальників

Як ситуація в Мінську і його передмістях виглядає зсередини він розповів 24 каналу.

Жорстокі побиття

Вас затримали в перший же день протестів. Як це було?

Ми з товаришем поїхали до Стели, де проходила основна демонстрація. Дістатися виявилося непросто. Я без машини, метро не працювало і до Стели довелося йти пішки. Скрізь були кордони з правоохоронців, вони перегороджували вулиці.

Метро не працювало, тому що було вже пізно або тому що його закрили?

Метро закрили близько дев'ятої вечора. Багато людей, до речі, через це після роботи були змушені йти пішки додому.

Всі головні події відбувалися біля пам'ятника, але ми саме до нього пробратися не змогли. Там, де стояв я, було не дуже багато людей – близько тисячі. Ближче до півночі (у мене не було годинника, не скажу точно про час) силовики попередили, що людям потрібно відійти. Потім, без попередження, в нас почали кидати світло-шумові гранати. Потім вже з'ясувалося, що кидали ще й гумово-осколкові гранати – з гумовою шрапнеллю. Я допомагав дійти до машини швидкої допомоги голандській журналістці, якій ця шрапнель потрапила в ногу.

Коли частину людей розігнали – ми пішли додому. Мені треба було дійти до вокзалу, тому що я живу в передмісті. Це виявилося проблемою, тому що скрізь був ОМОН. Вони ховалися у подвір'ях, несподівано під'їжджали до людей. Ми з другом вийшли на проспект, щоб розходитися. І нас в переході накрив ОМОН. Спочатку просили показати мобільний, щоб там не було ніяких фотографій. Після чого мене забрали в автозак. Точніше, це був не зовсім автозак – маленька маршрутка. Затримання ніяк не мотивували, мене просто забрали серед ночі в місці, де не відбувалося ніяких протестів. У мене навіть мобільного з собою не було, я не міг зробити ніяких фотографій.

Також важливо Версія влади розсипається: Тарайковського цинічно розстріляли – відео

В тому автобусі вже було багато затриманих?

Мене завантажили передостаннім. Всього було 22 людини. Нас накидали туди практично як рибу, в два шари. Поставили на коліна і так везли. Привезли в РУВС, відразу поставили стояти в спортивному залі. Стояти довелося годин 5-6. Якщо хтось сідав – його забирали і били. Одному мужику стало погано, він такої міцної статури був. Його вивели, отмутузили, він вдарився головою об стінку. Його повернули назад і сказали: "Стій".

Потім стало трохи простіше.

Вас били під час затримання?

Мене – ні. В моїй камері не били, напевно, половину. Я бачив людей, які були побиті дуже жорстоко. У одного з них, наприклад, на рівні нирки гематома виглядала як яскраво-червоний стікер. Були люди з сильними гематомами на стегнах, з червоними від ударів носами.

Ось я, наприклад, після затримання добу не їв. Але в порівнянні з тим, як в людей кидали гранати, те, що я добу не їв – це дурниця. Я можу і довше не їсти. Хлопці, яких відразу відвезли в ІТЗ, не їли три доби. Їх били. Всіх. Вони спали по 50 чоловік в шестимісній камері. Потім їх ще били кийками. Але вони всі були бодрячком.

Більше про це Катували навіть жінок: журналіст Реуцький розповів шокуючі подробиці про ніч в СІЗО Білорусі

Зі сторони дії силовиків виглядають так, ніби дуже жорстоким людям дали добро на те, щоб максимально якісно реалізувати свою жорстокість...

Так, це абсолютно так. Але заради об'єктивності скажу, що це стосується не всіх. Я знаю історію старого, з яким обходилися дуже жорстоко. Був побитий мій брат, підліток. Жінок, з якими обходилися б настільки жорстоко, я особисто не бачив. І на момент мого затримання жінок не хапали на вулиці так, як чоловіків.

Ставлення у слідчого до мене було більш-менш людське. Він намагався розмовляти і зрозуміти мотивацію. Говорив, що це все може дійти до Майдану. Це цікавий момент. Нам кажуть, що потрібно сидіти спокійно, щоб не вийшло, як в Україні. Раніше аргументом на підтримку Лукашенка була фраза "Аби не було війни". Її використовували так часто, що вона у нас стала локальним мемом. Зараз головний аргумент – аби не вийшло, як в Україні. Про те, що в Україні багато що відбувається через втручання Росії, мова не йде.

Лякали Майданом

Про що Ви говорили зі слідчим?

Розмова зі слідчим у мене почалася з того, що він запитав, чи згоден я з обвинуваченням. Я сказав, що згоден. Я ж дійсно був на акції протесту, хоч мене і затримали не там. Слідчий навіть потиснув мені руку, сказавши, що я перший, хто погодився. Дійсно, дуже багато було затримано випадково, вони навіть не збиралися на мітинги. Ще багатьом – придумали протокол затримання. Потім мене слідчий запитав, що мене не влаштовує і чому я вийшов на акцію протесту. Такими словами мовляв, невже я хочу, щоб у нас почався Майдан і стало як в Україні? Я йому пояснив, що на акцію протесту вийшов з двох причин, які конкретно мене зачепили.

Також цікаво Протести в Білорусі, Лукашенко, Путін: все що потрібно знати про ситуацію

І які це причини?

Перша – порушення процесуального законодавства під час проведення виборів. Навіть коли формально все добре і скаржитися нема чого, то в реальності, якщо вже зараз права людини так порушуються, значить далі буде тільки гірше. Тому потрібно виступати за те, щоб наші права дотримувалися.

Друга причина – це інтернет. Він став пропадати повсюдно. Я фрілансер, він мені потрібен постійно. Його не було і від цього страждала робота дуже багатьох компаній і підприємців. Неможливо було організувати ні оплату, ні логістику, нічого. Навіть безготівкова оплата не могла працювати. Наслідки для економіки будуть дуже важкі.

Що Вам на це відповів слідчий?

Що все одно не треба було виходити протестувати. Але якщо з нас зроблять слухняне бидло – ми не зможемо конкурувати на міжнародному ринку інтелектуальної власності. Тому що людина, яка не здатна відстояти свою точку зору і повністю підпорядковується комусь, не здатна зробити нічого нормального.

Крім того, походи на мітинги корисні тим, що це – спілкування. Там люди озвучують дуже круті аргументи, які важливо запам'ятати, і силовики ці аргументи теж чують.

Коли я йшов, то навіть підняв питання коронавірусу. У нас епідемія, а нас пакують по двадцять чоловік. У СІЗО в Жодіно ми їхали в службовому автобусику, сиділи дуже щільно. Я став вимагати, щоб мені дали маску, мені її видали. Більше – нікому. Та й самі оперативники і слідчі були без масок.

Слідчий почув Вашу позицію?

Він точно взяв її до відома. Весь час я особисто ставив наголос на тому, що нам всім не потрібна кров. Щоб якось контролювати ситуацію в країні, потрібно якось координувати зусилля. Ми самі повинні створювати народну міліцію, щоб крові не допустити. Міліція повинна про це знати. Щоб поступки були як з нашого боку, так і з боку правоохоронців.

Вже коли я вийшов, то пішов на акцію протесту в своєму містечку Фаніполь. Це невелике містечко. Там на акції в натовпі поруч зі мною був міліціонер, який теж кричав "Живе Білорусь". Я йому розповідав про ці свої міркування, і він зі мною погодився! Правда, він вважає, що з ОМОНом сильно діалог не побудуєш. Але я вірю, що ОМОН підкоряється наказам. Тому потрібно виходити на їх керівництво, на родичів силовиків, щоб вони на них впливали.

Ви вірите, що на них можливо впливати?

Звісно. Омонівці, які мене затримували вночі, були ніби під кайфом. Інші затримані теж мені це розповідали, що співробітники ОМОНу були як з фільму "Джокер", злегка неадекватні. Можливо, на них чинять серйозний психологічний тиск, тому вони не зовсім розуміють свої дії. Плюс, є чутки, що їм добре платять за кожного затриманого. Тому впливати на них потрібно через начальство, через їх оточення. Чим більше буде бродіння в рядах правоохоронців, тим менше буде насильства.

Читайте також "Сильніше тисніть майданну мразь": в Москві підтримали білоруський ОМОН

За ті три доби, на які Вас затримали, акції протесту якось змінилися?

Дуже сильно. Коли мене затримали, в моєму рідному місті зібралися на акції, може, близько ста людей. Зараз виходить мало не тисяча.

Дивіться також відео ходи у Фаніполі:

Сьогодні ті, хто беруть участь в акціях протесту відчувають себе в меншості?

Ні. Протестувальники не в меншості – 100%.

Нинішні акції протесту відрізняються від тих, які проходили в попередні роки?

Так. У 2010 році затриманих було набагато менше. Зі мною в камері, наприклад, тоді було все так, як описував Шолохов. Більшість в камері були якось пов'язані з політичними активностями. Цього разу було багато випадкових людей серед затриманих, які до політики взагалі ніякого стосунку не мали.

У 2010 році всі були засуджені. Зараз – ні. Багатьох затриманих відпустили без суду і слідства. Зараз нас випустили прямо в Жодіно. Ну, і цього разу для затриманих сильно збільшили термін відсидки. Якщо раніше мова йшла про 15 діб, то зараз вже про 24. Тих, хто був випадково схоплений на вулицях, випустили найшвидше.

Також важливо Росія перекидає автозаки і бійців Росгвардіі до кордону з Білоруссю: фото, відео

До сих пір серед моїх знайомих є люди, які підтримують Лукашенка, тому що вважають, що він – найкращий гарант незалежності Білорусі. Мовляв, краще за нього ніхто не захистить нас від Росії. Але вже зараз багато хто бачить, що досягнута точка неповернення. Відключення інтернету, які зупинили роботу багатьох підприємств. Це – слабке місце влади. Коли доводиться блокувати інформацію, значить вже все погано.

Протести в Білорусі: основне

  • Масові протести в Білорусі почалися після оголошення результатів президентських виборів. За офіційними даними, перемогу на них нібито отримав діючий голова держави Олександр Лукашенко.
  • Білоруси з цим не згодні, вони вважають, що вибори були сфальсифіковані. Вперше на протести вони вийшли в ніч з 9 на 10 серпня.
  • Мирних демонстрантів почали бити і затримувати омонівці.
  • За тиждень протестів загинули щонайменше двоє людей, більше тисячі – поранені. Понад 7 тисяч були затримані.
  • З 11 серпня білоруси оголосили всенародний страйк – багато хто не вийшов на роботу і не планує доти, поки їм не покажуть справжні результати виборів.
  • 16 серпня в Мінську провели історичний марш за свободу, участь в якому взяли близько 400 тисяч людей.
  • Зігнали людей і на мітинг за Лукашенко. На цій акції виступив і сам голова держави.

Дивіться відео 7 – 8 день протестів у Білорусі