Всі за одного
Власники джипів витягували машини із снігових заметів, хтось брав лопату і розчищав вулиці, хтось поїв чаєм, а хтось в інтернеті координував роботу добровольців.
Допомоги від влади кияни чекали недовго. В соціальних мережах створили групу, яка онлайн набирала добровольців і збирала інформацію про людей, які потребували допомоги. За лічені години до групи приєдналася понад тисяча людей, сотні волонтерів і більше ста водіїв джипів, які витягували загрузлі автомобілі. На електронній карті диспетчери відзначали проблемні точки - водії їхали рятувати.
Технології, які ми використовували, вони не є новими, це айтішні технології, які працювали в усьому світі під час землетрусу, наприклад на Гаїті, в США,- це інтернет і це можливість скоординувати людей для того, щоб разом зробити щось, - каже волонтер Олександр Рябцев.
За даними самих волонтерів, за кілька діб народні рятувальники разом з бійцями надзвичайної служби витягли зі снігової пастки сотні карет швидкої допомоги і десятки тисяч машин. Інколи не допомагала навіть військова техніка.
Героїчний вчинок
Народний герой Георгій, який врятував на Житомирській трасі породіллю, сам побажав залишитися невідомим для загалу. Про його героїчний вчинок розповідають колеги-рятувальники.
Георгій на той момент, як він сказав, в машині збирався спати, він почув цю ситуацію, виїхали вони знову на трасу, він знав тільки який кілометр. Він каже: я йшов по дорозі і кричав, хто тут народжує, хто народжує, вийшов якийсь чоловік, вони пересадили цю жінку на багі і уже довезли до швидкої допомоги, - каже волонтер Андрій Медведько.
Деякі ресторани вздовж траси безкоштовно відігрівали та годували замерзлих.
Люди заряджали мобільні телефони, приносили дітей, навіть були маленькі діти - до року. Пригощали чаєм, кавою, бульйоном, українськими борщами, - розповідає керівник ресторану "Авто-гриль Мисливець" Інна Черевко.
Доброволець-рятівник Лаша Шихашвілі розкопував людей у заметених снігом машинах, а потім відігрівав у своєму ресторані, що біля траси. Каже, його номер телефону людям роздавали самі надзвичайники.
Хто без джипа і ресторану - брався за лопату
Лопату останній раз тримав у діда в селі років десять тому, вантажив вугілля, - пригадує волонтер Максим Хмара.
Таким чином добровольці розчищали лікарні та поліклініки.
Небайдужість рятувальників до чужих проблем дивувала людей. Хтось лякався, а хтось намагався заплатити. Втім, і бажаючих нажитися на біді було достатньо.
Експерти не вірять, що негода об’єднала українців
У те, що негода здатна відродити громадянське суспільство, експерти не вірять. Мовляв, це поодинокий випадок альтруїзму, який не міг тривати більше кількох діб. Адже допомагати постійно ближньому українці просто не мають можливості і змушені думати в першу чергу кожен сам за себе.
Людина, яка не вирішила забезпечення своїх базових проблем (це харчування, житло і одяг) - вона на біологічному рівні, на фізіологічному. Мало шансів, що вона буде займатися якоюсь суспільно корисною працею, - вважає директор соціологічної служби центру Разумкова Андрій Биченко.
Тим часом народні рятувальники кажуть, що на цьому їхня діяльність не припиниться. Та жартують, що вже змінили лопати та джипи на відра і човни - аби рятувати Київ та навколишні території вже від повені.