Інтрига року

Його призначення стало головною інтригою року. На нього чекали. На нього покладали сподівання. Від нього очікували ефектних та ефективних дій. Одна з цих характеристик вже реалізована на найвищому рівні, але чи вдасться хоч якось реалізувати другу – не зрозуміло.

Шоу, влаштовані гепрокурором Віктором Шокіним протягом 2015 року за своєю ефектністю не один раз переплюнули все, на що витрачали останні кілька років державні кошти Мінкульт та Держкіно. Драма, розпал пристрастей, видовищні шоу, криваві замахи – і жодного результату. До речі, чому жодна розпочата Шокіним справа так і не була доведена до кінця – це теж доволі інтригуючі питання.

Місто року

Переможцем у цій номінації міг би стати Кривий Ріг. Але переміг, все ж, Дніпропетровськ. Скандалів із цим містом було пов’язано значно більше. Спочатку його хотіли перейменувати. У якості нових варіантів розглядалися назви Січеслав, Дніпровськ, Дніпрополь, Кодак, Новий Кодак і Святослав. Зрештою зійшлися на тому, що перейменують його у Дніпропетровськ і тему закрили. Окрім того, місто стало однією з найгарячіших точок місцевих виборів. Наприкінці ж року воно засвітилося у "Корбаніді", яка продовжує набирати обертів. Це означає, що назву Дніпропетровська ми ще не один раз побачимо у скандальних новинах.

Розкол року

Найстрашніший нічний кошмар росіян, великий та жахливий Дмитро Ярош пішов із "Правого сектору" і заявив, що планує створити власну партію. За словами Яроша, зараз саме час максимально розширити національно-визвольну боротьбу і побудувати широкий національно-патріотичний рух. Слідом за Ярошем із лав ПС почали виходити ті, хто підтримує його позицію — бути в опозиції до влади, але не вдаватися до "кривавих бунтів проти неї". У "Правому секторі" ж заявили, що і без Яроша впораються із своєю амбітною задачею докорінно змінити існуючу в Україні систему.

Слово року

Словом, яке найбільше хвилювало українців, стало слово "мобілізація". При чому – у всіх можливих варіаціях. Початок мобілізації, демобілізація, поради, як грамотно уникнути мобілізації. Останнє питання, до речі, стало одним із найпопулярніших серед користувачів соціальних мереж.

Бій року

Найзапекліші бої цього року точилися за стратегічний транспортний вузол — Дебальцевський плацдарм. Саме тут проходить міжнародна траса Е-40 між Донецьком та Луганськом. У лютому українські більше тижня постійно відбивали атаки на це місто. Але бойовики все ж увійшли у Дебальцеве. Почалися вуличні бої. Був знищений залізничний вузол у Дебальцевому. Місто було оточене терористами і 18 лютого українські військові почали відходити.

За офіційними даними, у боях за Дебальцеве загинули 179 українських військових. Головний редактор сайту "Цензор.нет" Юрій Бутусов оприлюднив інші дані, згідно з якими у період з 24 січня по 18 лютого 2015 року у боях за Дебальцеве 159 військових загинули, 118 потрапили у полон, 36 зникли безвісті. За даними, які оприлюднив волонтер Олександр Будулич, з 24 січня по 18 лютого Україна втратила під Дебальцевим 205 воїнів.

Процес року

Він має початок, але не має кінця; спостерігати за ним можна і безперервно, і відволікаючись на особисте життя, не втрачаючи при цьому основної суті. Він — це процес дотримання мінських домовленостей. У лютому 16-годинні переговори українського та російського президентів із європейськими лідерами завершилися затвердженням Комплексу заходів щодо виконань Мінських домовленостей. Ключовими пунктами домовленостей було припинення вогню, відвід техніки від лінії зіткнення, а також передача контролю за кордоном між Україною та Росією Києву. Це допомогло зменшити кількість загиблих серед українських військових та мирного населення. Але стовідсоткового виконання домовленостей домогтися не вийшло. І європейці вже попереджають, що вони будуть продовжені і діятимуть доти, доки всі пункти не будуть реалізовані.

Точка року

Точкою року стала цифра G. Точніше – 3G. Україна більше десяти років намагалась провести аукціон на ліцензії третього покоління зв'язку, але благородним поривам держави постішно заважали або політичні інтереси, або олігархічні впливи. Однак у 2015 році тендерне питання таки вдалось вирішити і три найбільших мобільних оператори отримали відповідні ліцензії та можливість покрити 3G-мережами українські міста.

Розкриття року

Відкриття баз даних. У 2015 році уряд надав українцям можливість отримати відкритий доступ до основних статистичних даних і відкрив купу цікавих реєстрів. Так, поки що всі відкриті реєстри працюють не ідеально і у тестових режимах, але вони стрімко покращуються і у найближчій перспективі обіцяють зробити економіку країни зрозумілішою і прогнозованішою.

"Цинічний бандера" року

Без варіантів – Президент Петро Порошенко. Після його феєричної обмовки на главу держави обвалився новий шквал їдкої критики, в якій йому згадали все – від непроданої фабрики "Рошен" до нереалізованих передвиборчих обіцянок. На переважну кількість заяв Порошенко реагував із властивим всім бандерам цинізмом.

Падіння року

Курс гривні. У 2015 році під впливом найрізноманітніших чинників курси валют кілька разів оновлювали свої історичні мінімуми та без попереднього оголошення війни вторгалися за межі психологічних показників. Пік падіння і найгостріших панічних настроїв українців припав на лютий, коли за долар давали більше 30 гривень. Уже у березні курс вдалося стабілізувати, але враження від таких потрясінь у населення ще на деякий час лишилось.

Сором року

Це звання отримує Верховна Рада. Постійні бійки, неможливість погодити ключові питання для розвитку країни, скандали та інтриги у парламенті значно перевищували за кількістю повідомлення про конструктивну роботу народних обранців. Відтак переважну більшість часу спостерігати за всім, що відбувалося у Раді було стабільно соромно.

Питання року

Одним із ключових мемів цього року стало риторичне питання "А че там у хохлов?", яке і отримує перемогу у цій номінації. Незалежно від того, які події відбувалися у Росії – чи розгорталися масштабні трагедії, чи вирішувалися ключові проблеми державного значення – російські федеральні ЗМІ вперто продовжували висвітлювати події в Україні. Щоправда, після того, як Росія втрутилася у сирійську війну та вступила у конфлікт із Туреччиною, справи українців різко перестали цікавити російських журналістів.

Відкриття року

Нова поліція. Вона стала символом реформ. І якщо на момент своєї появи копи сприймалися як незвичайна прикраса вулиць і об’єкт для вдалого селфі, то ближче до кінця року патрульні офіцери стали прикладом того, як має працювати правоохоронна система. Навіть не зважаючи на те, що і у їхній діяльності можна досить легко знайти недоліки, загалом до поліцейських ставляться більш ніж позитивно.

Очікування року

Безвізовий режим. На нього українці чекають давно. Потроху це починає нагадувати очікування на Діда Мороза чи Санта Клауса – ніби і персонаж штучно створений, ніби і зрозуміло, що вигаданий але все одно хочеться вірити, що після того, як цілий рік ти гарно себе поводив, станеться диво і когось із них олені притягнуть до тебе разом із подарунками.

У 2015 році Україна все ж зробила значний крок у наближенні до безвізового режиму і є надія, що зовсім скоро він стане реальністю. Лишилося почекати ще трошки.

Відчуття року

Тут перемогу здобуває незахищеність. Результати дослідження, яке провів Центр Разумкова, більшість українців почувають себе беззахисними у цій жорстокій реальності. Вони не відчувають себе захищеними ані від бойових дій, ані від терактів, ані від стихійних лих, ані від епідемій, ані від дій української влади, ані від того, що в них можуть відібрати їх власність.

Акція року

Ніхто у 2015 році не спромігся влаштувати акцію протесту із таким розмахом, як це зробили кримські татари. Тому беззаперечним переможцем номінації стає блокада Криму. Спочатку – продовольча, потім – енергетична. Тепер уже обіцяють переформатовану. Активісити кажуть, що аби не змушувати людей ночувати взимку у чистому полі, вони лишать частину мітингувальників наглядати за податківцями та заважати потокам контрабанди, а сама ж акція перебереться до Києва.

Видовище року

Тут беззаперечним лідером стали судові засідання. Судили у 2015 році активно всіх, але не стільки заради ефективного рішення, скільки, здається, задля отримання задоволення від самого процесу. Відтак ледь не кожного тижня ми спостерігали за захопливими процесами судів над політичними в’язнями, корупціонерами, колишніми "беркутівцями", недобросовісними посадовцями та всілякими корбанами та мосійчуками.

Страуси року

Тут колективну перемогу здобувають Віктор Янукович та всі його соратники. Вони відзначилися нестримним бажанням допомагати всім, від страусів до переселенців з Донбасу. Окрім того, вони розгорнули чималу активність у політичній діяльності, обіцяючи повернутись до України та відновити легітимність влади, змінивши собою підступну хунту, яка стала на заваді тому світлому майбутньому, у яке вони крокували самі та вели за собою країну. Однак далі заяв справа поки що не зайшла і в Україну вони повертатися не поспішають.

Усі підсумки року у нашому спецпроекті