За словами організаторів, блокада є необхідною — вона ускладнить життя окупантам і матиме певні позитивні результати.
Сайт "24" спробував розібратися в тому, що ще планують робити активісти та до чого може призвести посилення блокади окупованого півострова.
Тому що це дуже вчасно з інформаційної точки зору. Слово "Крим" і проблема Криму знову з'явилися на порядку денному міжнародних перемовин. Зараз всі світові інформаційні агенції висвітлюють ці події.
З голоду вони не помруть. Від переохолодження теж. За останній рік окупаційний режим вже встиг налагодити постачання до Криму і товарів, і певних послуг. Що, безумовно, знижує ефективність застосування блокади, але не робить її непотрібною.
Україна втрачає ринок збуту. Але у загальнодержавному масштабі ця втрата для країни не є дуже болючою. Ще до окупації доля Криму становила 2% від українського ВВП. Пережити цю втрату економіка країни зможе. Набагато більше втратять ті підприємства, які були орієнтовані на виробництво і постачання продукції на територію півострова.
Так. За словами лідера Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, зараз відбувається перший етап акції, але не виключено, що на других етапах акції головним буде припинення поставок електроенергії.
Цілком можливо, що енергетична блокада почнеться вже у жовтні 2015 року. При цьому в "Укрнафтагазенерго" раніше попереджали, що у випадку виникнення дефіциту електроенергії окупований Крим доведеться залишити без неї як кінцеву ланку ланцюга. Але, за словами представників компанії, при нестачі вугілля або за дуже холодної зими відключення півострова Крим від електроенергії буде вимушеним, щоб не допустити розвалу енергетичної системи України.
Не дуже. Окупаційна влада працює над тим, аби зменшити залежність окупованої території Криму від українського енергозабезпечення. До грудня поточного року вона планує прокласти підводний енергокабель, який забезпечуватиме півострів електроенергією з Краснодарського краю.
Окрім того, під Севастополем розпочато роботи з будівництва теплоелектроцентралі. Повністю вивести Крим із залежності від енергозабезпечення з України це не допоможе, але значно цю залежність зменшить. Фактично, поставляючи сьогодні енергію в Крим, Україна допомагає окупантам безболісно закінчити ці роботи.
Можливо. Скоріше за все, окупанти, будуть провокувати подібні позови і знайдуться люди, які будуть їх подавати. Але, за міжнародним законодавством, відповідальність за життя і благополуччя людей на окупованих територіях несе країна-окупант. Україна не має фізичної можливості контролювати те, що відбувається на окупованій території.
Така вірогідність існує. Але говорити про права людини в Криму сьогодні немає сенсу — там такого поняття не існує. Чим довше триватиме акція, тим дорожче обходитиметься країні-окупанту вирішення проблем, які вона спричинила. І тим швидше вони сядуть за стіл переговорів і почнеться процес хоча б створення видимості дотримання прав людини.
Або країна-окупант продовжить військові дії проти України, або змушена буде сісти за стіл переговорів. Якщо Росія буде активніше з нами воювати — на неї звалиться ще більше санкцій, що у нинішніх умовах їй не вигідно. Якщо ж окупант почне з нами домовлятися, то наше політичне керівництво буде мати інструмент впливу, завдяки якому воно зможе диктувати свої умови, які, зокрема, можуть включати різні питання аж до деокупації Криму. Поки є залежність — окупант змушений торгуватися.