У Путіна кілька сценаріїв, – інтерв'ю зі "слугою" Чернєвим про напад Росії і кризу мігрантів

Про це у програмі Катерини Соляр "Перехресний допит" на 24 каналі зауважив депутат від "Слуги народу" Єгор Чернєв. Також він розповів про міграційну кризу, кадрові зміни у політсилі, реформи в Україні, об'єднання Дмитра Разумкова та прокоментував світлину Арсена Авакова.

До теми Є кілька планів розвитку подій, – у "Слузі народу" пояснили, як Україна боротиметься з Росією

Про вторгнення Росії

Розпочнімо із загроз. Наскільки вони реальні?

У Володимира Путіна на столі, я думаю, зараз лежить кілька сценаріїв розвитку подій. Він намагається підвищувати ставки, "грати м'язами", показуючи Заходу, що потрібно йти на їхні умови. Зокрема це стосується "Північного потоку-2".

Вони намагалися газовим шантажем пришвидшити сертифікацію цього трубопроводу, але не вийшло. Тому отримали зовсім протилежну реакцію.

Суд Німеччини призупинив сертифікацію через незрозумілих бенефіціарів труби та постачальників. Водночас Путін розуміє, що сама Європа бере на себе зобов'язання перевести максимум своїх енергетичних ресурсів з нафти чи газу на відновлювальні, екологічніші.

У них залишається дуже мало часу. Тому вони намагаються тиснути на Європу з різних боків, зокрема скупченням військ біля українського кордону.

На це ми бачимо реакцію Заходу. Вона є досить чіткою й зрозумілою, якщо порівнювати навіть з 2014 роком, коли було просто занепокоєння. Є досить чіткі меседжі від Бориса Джонсона про те, що Європа має визначатися: вона з російським газом або з Україною.

Повне інтерв'ю з Єгором Чернєвим: дивіться відео

Також допомогу посилюють Сполучені Штати Америки. Є реакція Німеччини на "Північний потік-2". Тобто:

• один зі сценаріїв – налякати, щоб Європа пішла на поступки й сертифікація пришвидшилась;
• інший – пряме вторгнення.

Я оцінюю цей сценарій як менш ймовірний. Вони намагаються "прощупати", куди можна зайти і як реагуватиме на такі загравання Захід. Фактично Європа показує, що у разі просування далі це дорого коштуватиме. Маю на увазі економічні санкції, можливі відключення від SWIFT.

Про підтримку України

Голова дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель говорив: "У нас немає військового альянсу з Україною. Тож якщо постає питання, що ми робитимемо завтра в Україні перед фактом того, що може статися на кордоні, ми продовжуватимемо діяти так само, коли Росія захопила Крим і розпочала війну на Донбасі".

Чи не ми стоїмо восьмий рік на захисті кордонів Європи? Що робить наша делегація у Парламентській асамблеї Організації Північноатлантичного договору, якщо про Україну не згадують навіть наші сусіди?

Тут дуже багато на що можна відповісти.

• По-перше

Боррель каже про те, що військову допомогу Україні вони не передбачають, але зокрема про економічну, енергетичну та фінансову (посилення санкцій) згадує.

• По-друге

Європа – неоднорідна. Є справді наші абсолютні прихильники та ті, хто бояться спровокувати Росію. Вони про це кажуть.

Однак на кожній сесії Парламентської асамблеї НАТО ми нагадуємо про те, що якраз таки Україна є східним флангом НАТО й захищає не тільки свої кордони, а й країн-членів Альянсу.

Зокрема наступною може, на жаль, стати Польща. Вона це розуміє і підтримує нас у цьому. Також країни Балтії нас підтримують.

Остання Парламентська асамблея, засідання якої відбулося в Лісабоні, ухвалила досить жорстку доповідь й резолюцію щодо Росії, як однієї з основних загроз євроатлантичній безпеці.

Карта окупованих Росією територій / Інфографіка 24 каналу

Там досить чітко прописали, що відносини НАТО та Росії зараз перебувають на найнижчому рівні з кінця холодної війни. Країни Альянсу також розуміють, хто така Росія, хто такий Володимир Путін й готові відповідати їм на гібридні виклики, дезінформацію та корупційний підкуп чиновників у цих країнах.

У нас є такі прихильники як Польща, країни Балтії, Сполучене Королівство, які наголошують, що дійсно захищатимуть Україну. Вони розуміють, що навіть та ж Польща чи країни Балтії можуть бути наступними, а в Росії диктатура, яка не зупиниться, поки не зміниться режим.

Чи є розуміння, хто наші друзі, а хто поки намагається зберігати нейтралітет у цій ситуації? Пам'ятаю, як ми хотіли підписувати односторонні договори з кожною країною НАТО про їхню підтримку чи іншу позицію щодо вступу України до Альянсу.

Ми такі меморандуми дійсно підписуємо. Нещодавно президент на кліматичній конференції у Глазго підписав (меморандум – 24 канал), якщо я не помиляюся, зі Словаччиною, про те, що вона підтримує євроатлантичний шлях України.

Варто прочитати Вторгнення менш вірогідне, – "слуга" Чернєв про війська Росії на кордоні з Україною

Так ми збираємо одне за одним ставлення країн до нашого вступу. Паралельно пропрацьовуємо те, щоб це питання порушували як на самітах голів країн, так і на самітах міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Ми на парламентському рівні проводимо двосторонні зустрічі, зокрема з делегаціями країн-членів НАТО щодо того, щоб питання отримання Україною ПДЧ (плану дій щодо членства в НАТО – 24 канал) вже підняли – наприкінці цього місяця (листопада – 24 канал) – на початку грудня (на саміті міністрів закордонних справ).

Ми звертаємось до делегацій, наприклад, Великої Британії, Польщі, Португалії (було безліч двосторонніх зустрічей) для того, щоб вони звернулись до своїх міністрів закордонних справ і все ж таки підняли те питання, яке поставили 2008 року в Бухаресті: що Україна має отримати ПДЧ після оцінки виконання своїх річних програм.

Про проблеми реформ

Ми постійно чуємо від представників влади, що нам не дають чітких відповідей щодо отримання ПДЧ вступу в НАТО. Чи не вважаєте ви, що проблема насамперед в тому, що влада провалила необхідні реформи? Реформу Служби безпеки, яку не можуть запустити, реформу розвідки, реформу сфери оборонних закупівель, з якими у 2021 році у нас величезні проблеми. Можливо, проблема лежить винятково на українській владі?

Щороку ми отримуємо ці річні національні програми. Погоджуємо їх на початку року і проходимось по тому, що зробили, наприкінці кожного року. Ми отримуємо досить позитивну оцінку від штаб-квартир НАТО.

Пройдімося реформами, на яких наголошує саме НАТО. Закон про розвідку й дав поштовх до реформи розвідки. Наразі ми отримали статус EOP (Enhanced Opportunity Partnership), тобто партнери з розширеними можливостями, який зокрема передбачає отримання розвідданих від країн-членів НАТО в майже миттєвому режимі.

Якщо б ми і наша розвідка була не готова до отримання таких даних, то я думаю, що ми б не отримали такий статус. Дійсно, у нас є деякі проблеми з імплементацією цих оборонних закупівель. Ми ухвалили цей законопроєкт.

Ми вже рік про це говоримо…

Тому звільнили віцепрем'єр-міністра Олега Уруського, який за це відповідав. Сподіваюсь, що Павло Рябікін надасть швидкості цим процесам. Законопроєкт або ж реформа СБУ вже готова до другого читання. Його заспамили – приблизно 3 тисячі правок. Думаю, на наступних тижнях його винесуть в зал.

Також комітет національної оборони та розвідки розробляє закон про державну таємницю.

Пам'ятаю, як Володимир Зеленський їздив до Джо Байдена і говорили про реформи: що обіцяємо і голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обрати, і реформу судів провести. Але все ж таки поки стоїмо там, звідки стартували – проголосували, але ще не розпочалася реформа. Щодо САП, здається, теж рушили з місця, але не можуть визначити, хто набрав більше балів.

Реформа все ж таки розпочалася. Проблема була в Етичній раді. Її формування має відбуватися з представниками міжнародних експертів та Ради суддів.

Чернєв: "Судова реформа розпочалася" / Фото пресслужби Ради суддів

У ради суддів був час, який вони не використали, тому набула чинності Етична комісія зі складу міжнародних експертів. Тобто вона вже почалася. Ми якось зрушили цей процес з мертвої точки. Щодо САП не готовий прокоментувати…

Конкурс тягнеться дуже давно, вже нібито вийшли на фінальний етап, але жодним чином не можуть порахувати бали тих, хто претендує на крісло очільника САП. Це саме те, що ми обіцяли партнерам. Питання – чи можуть наші партнери продовжувати нам довіряти, якщо ми не виконуємо обіцянки.

Не всі обіцянки не виконуються.

Про мігрантів на кордоні

Міграційна криза і Білорусь – винятково геніальні плани Олександра Лукашенка чи спільний задум Союзної держави?

Я не вірю в геніальні плани Лукашенка. Вірю в те, що це фактично вже єдина держава – Росія з Білоруссю. Саме для того, щоб знизити увагу Польщі до України, вони провокують міграційну кризу. Це все пазли однієї картини:

• і війська біля наших кордонів;
• і міграційна криза;
• і газовий шантаж щодо Nord Stream.

Це все – один план Росії. Це штучно спровокована криза Росії.

Що робити Україні в цій ситуації? Тому що там у нас війська на кордонах, мігранти, з іншого боку – Угорщина, яка демонструє, що дружить з Росією, і газ, який Європі потрібен, але вона опирається "Північному потоці-2". Який у нас є план?

У нас є кілька планів розвитку подій:

• військовий;
• економічний;
• дипломатичний.

На внутрішньо-політичній арені або на внутрішньому середовищі ми маємо готуватися й готуємося. Ешелонову оборону вже вибудували не тільки по кордону лінії розмежування, але й з російським кордоном по всій довжині. Водночас посилюють кордон з Білоруссю. Це перший – військовий план.

Стіну будуємо?

Тут стіна не допоможе абсолютно. Має бути ешелонова оборона в декілька кордонів і посилення – не тільки власним озброєнням, але й озброєнням наших партнерів. Це друга складова.

Читайте також ЗСУ посилюють кордони з Росією потужними новітніми комплексами: унікальні фото

Ми проводимо двосторонні переговори з нашими партнерами щодо постачання нам новітнього озброєння. Зокрема зі США, Великою Британією, Туреччиною ми будуємо зараз і спільні фрегати, і Bayraktar закуповуємо.

Третій напрямок – це дипломатичний. Ми проробляємо, пропрацьовуємо, як може відреагувати Захід на російську агресію. Ми бачимо, що реакція досить чітка.

Порівняння могутностей України та Росії, станом на квітень 2021 року / Інфографіка 24 каналу

Про Буймістер, Дмитрука та Разумкова

Згадаймо тих, кого з вами більше не має – Людмилу Буймістер та Артема Дмитрука. Були ситуації, коли останній і атакував НАБУ, і лобіював інтереси Арсена Авакова, але виключили його лише минулого тижня. Що стало фінального точкою, чому до цього моменту його тримали?

Останньою краплею стало, так розумію, різниця в поглядах. Тому що пан Дмитрук перейшов до групи Разумкова, який зараз вже не в нашій команді і має своє бачення чи то розвитку подій, чи свого особистого.

Ми не можемо тримати людей, які вже позиціонують себе як іншу політичну силу.

Фактично те саме відбувається із пані Буймістер, яка єдина голосувала, наприклад, проти закону про олігархів. Чому? Залишається запитання. Можливо, вона пов'язана з якимись олігархами.

Виникає дисонанс, наприклад, щодо ситуації з Дмитром Разумковим. В цій ситуації ви насправді вагались. Зокрема на з'їзді партії "Слуга народу" у Трускавці у відповідь на питання журналістів ви сказали, що, мабуть, не підписуватиметесь за відставку Дмитра Разумкова. Ви дійсно до останнього не розуміли, у яку гру грає Віктор Медведчук?

Я не підписав (лист за відставку Разумкова – 24 канал), до речі. Я проголосував за відставку, але не підписав. Тоді я якраз журналістам сказав, що перед тим, як підписувати, хочу поговорити з Разумковим.

Вам таки вдалося поговорити?

Так, у нас була півгодинна розмова. В день чи переддень голосування зранку ми зустрілися. Це дещо не по-чоловічому за спиною ставити підпис. Я хотів поговорити з ним і всі ті претензії чи питання, які в мене залишилися, поставити йому, сказати про свою позицію. Я вважаю, що це правильно.

Пана Разумкова не було в Трускавці, не знаю, чому він не приїхав. Якби була одна сторона, яка каже, у чому винний Разумков, інша – Разумков, який каже, чому так зробив – тоді було б правильніше. Тоді я б спокійно поставив підпис або ні (якби Разумков переконав мене, що він був правий).

В мене була зустріч один-на-один з Разумковим. Я поставив йому питання, чому він не голосував на Раді нацбезпеки й оборони за санкції щодо Медведчука. Його відповідь була, що це поза законом і це має вирішувати суд. Мене дещо дивує така відповідь.

Закриття проросійських каналів посприяло зменшенню впливу проросійської "Опозиційної платформи – За життя" – тут у мене запитань взагалі немає. Наступним було питання щодо закону про олігархів, чи вимагав у нього регламент надсилати до Венеційської комісії законопроєкт.

Також читайте Погрози від представників фракцій, – Разумков вже заявив про тиск на його об'єднання

Він казав, що ні. Тоді чому надіслали саме перший варіант, який ще був сирий? Тобто він був не фінальний, там не було про що говорити, давати висновки Венеційській комісії.

Він це аргументував тим, що до нього підійшли 4 фракції і попросили надіслати. У мене було зустрічне запитання: "А хто стоїть за тими чотирма фракціями? Не олігархи?". Відповіді на всі питання, які я йому поставив, мене якраз і позбавили вагань.

Ви вважаєте, цей склад парламенту зможе його підтримати?

Я сподіваюся на це. Його би мали підтримати, насправді, ще за попереднього скликання, але його тоді навіть не зареєстрували. Подивимося, що буде в цьому (скликанні – 24 канал). Маємо до кінця каденції, все ж таки, це зробити.

Про Камельчука

Я згадала про ще одного одіозного персонажа – Юрія Камельчука і його висловлювання щодо "вигаданого" COVID-19, ліків, вимоги дотримання прав при вході до Верховної Ради. Чому він досі у фракції і чи не відрізняються його погляди на подальший розвиток України як, наприклад, у того ж Дмитрука?

Запитання, чому він досі з нами, – це до керівництва фракції. Його позиція має право на існування. Він вважає, що його права порушують. Однак моя думка, що, не забезпечуючи себе вакциною, людина наражає на небезпеку не тільки себе, а й оточуючих.

Це безвідповідальна позиція, яка впливає на близьких людей і не лише. У мене була приватна розмова з паном Камельчуком, чому він так вважає. Ще на початку пандемії він публічно про це висловлювався, зараз він каже, що це його особиста позиція і він "не педалюватиме" цю історію в медіа. Проте маємо те, що маємо.

Камельчук вважає, що його права порушують, – Чернєв / Фото "Слово і діло"

Він виступає на черговій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи проти запровадження паспортів вакцинації. Чим кращий Камельчук від Остапа Стахіва?

Гарне запитання. Дуже дивно, що позиція президента, фракції, взагалі позиція здорового глузду – потрібно вакцинуватися, але деякі члени команди антивакцинатори. Пан Разумков, до речі, також є антивакцинатором…

Він прикривався тим, що перехворів уже двічі, тому довгий час уникав вакцинації і розмов на цю тему. А ось щодо Камельчука – кожен може мати свою думку, але коли – ти народний депутат і до тебе прислухаються люди, то позиціювати таку думку в маси означає бути пропагандистом.

Рішення про виключення ухвалює фракція, але я думаю, що ми можемо порушити це питання на засіданні.

Про МФО Разумкова

Щодо міжфракційного об'єднання Разумкова, чи не перетягує він у такий спосіб голоси? Тому що це МФО наразі – одне з найбільших.

Одним із найбільших є МФО "Цінності. Гідність. Родина" Святослава Юраша. До нього входить понад 300 народних депутатів. Однак потрібно розуміти, що таке міжфракційне об'єднання – це форма, з якою взаємодіють на неофіційному рівні депутати. Воно не має структури, хоч там є голова і члени.

Рішення МФО не є обов'язковими до виконання не його членами або навіть членами. Це клуб за інтересами, тому я б не надавав велике значення саме його формі.

Проте це вказує на перелік людей, які себе визначили як прихильники політики пана Разумкова. Їх зараз 25, більша частина із них – це колеги зі "Слуги народу". Один з цих членів вже вийшов із МФО – це Володимир Кабаченко з "Батьківщини".

Про рейтинг "Слуги народу"

Рейтинг партії "Слуга народу" дуже стрімко падає. На парламентських виборах ви з колегами взяли 43% голосів виборців. Майже 2 роки ми бачили цифри підтримки на рівні плюс-мінус 25%, але тільки за останні місяці ця цифра обвалилася до 18%. Проти вас об'єдналися всі партії опозиції з підтримкою олігархів. З таким розкладом чи збережеться партія на наступних виборах?

Це нормальний процес – з плином часу втрачати рейтинги, особливо провладній партії. Якщо ми подивимось на всі попередні скликання, відбувалося у всіх приблизно одне й те саме.

Водночас уже на третій рік каденції ми залишаємося з найвищим рейтингом. Звісно, ми маємо реагувати на виклики і те, що відбувається у суспільстві, зворотний зв'язок. Саме для того ми йшли у владу, щоб розуміти, що відбувається і реагувати вчасно.

Зараз у нас є деякий відтік рейтингу, але якщо подивитися на динаміку, то ми уже "просідали" нижче, ніж 20%, піднімалися знову вище за 20%. Це така волатильність, нормальна для роботи провладної партії.

Чернєв: "В наступний парламент "Слуга народу" пройде" / Фото з сайту політсили

Я вважаю, що партія залишиться. Говорити про монобільшість наступного складу, мабуть, немає про що. Але я думаю, що в наступний парламент "Слуга народу" пройде.

Детальніше читайте тут У "Слузі народу" оцінили свої шанси на наступні вибори

Особисто мене здивували 23% тих, хто вважає, що ми рухаємося правильно, і 69% тих, хто вважає, що ми йдемо неправильним шляхом. Через 2 роки після 70% виконаних обіцянок у президента Зеленського народ говорить, що ми йдемо не туди. Від чого залежить ця думка й що може не подобатися?

На чому будується думка суспільства? Я думаю, що найбільше зі ЗМІ, які подають певну інформацію.

Це невіддільна частина, але все-таки більша частина людей дивиться на гаманець (чи стало там більше грошей), на ціни в магазині (наскільки вони доступні).

Середня зарплата у нас найвища за усі часи Незалежності – це 14 тисяч гривень.

Середня зарплата – так. Прожитковий мінімум обіцяли і 2 роки не можуть підняти до нормального рівня, який має бути щонайменше 4,5 тисячі гривень, мінімальна пенсія...

Мінімальна пенсія індексується. Ми піднімали її і в 2020 році, і в 2021 році, є й "ковідні" доплати. Бюджет не гумовий… Навіть наші опоненти погоджуються з тим, що той бюджет, який ухвалюють на 2022 рік, максимально збалансований.

Там є чіткі пріоритети щодо медицини, оборони, зокрема й пенсійне забезпечення і забезпечення військовослужбовців, які зараз мають не дуже великі зарплати. Ми піднімаємо їх з року в рік.

У нас є багато позитивних зрушень, навіть про парламент і реформи щодо антикорупційної політики. Водночас ми бачимо, що акценти зміщуються на дещо інші питання, на жаль.

На телеканалах, які належать пану Ахметову, ми бачимо однобокий виклад і це формує думку про те, що ми йдемо кудись не туди. Але я з упевненістю можу сказати, що на міжнародній арені в нас є досить суттєве просування у відносинах з тими ж США, поліпшення і збільшення військової допомоги зі Сполученим Королівством. Навіть з НАТО, ми бачимо сигнали більш чіткі у найскептичніших країнах.

Про фотографію Авакова

Ми побачили чудову фотографію, яку виклав Арсен Аваков. На одній світлині був лікар Євген Комаровський, Дмитро Гордон, Савік Шустер, Володимир Гройсман.

А фотографував це, мабуть, Рінат Леонідович (Ахметов – 24 канал).

Фотографував, мабуть, Ахметов, – Чернєв / Фото з фейсбуку Авакова

Можливо. Цю групу людей, яка у 2019 році підтримувала Зеленського, вашу політсилу, а зараз виступає проти, сприймаєте за конкурентів?

Потрібно подивитися на історію цих людей. Вони не вперше змінюють союзників. Аваков працював у минулих урядах, а Гройсман – із Петром Порошенком був у команді.

Коли кон'юнктура змінилася, вони прийшли до президента Зеленського. Зараз вони відчувають відтік рейтингів і почали змінювати союзників, йти з іншими – олігархами або власною командою. Довіряти таким людям, які під час зміни кон'юнктури трансформують свої політичні або ідеологічні погляди – це не робить їх конкурентами.

До теми Фотографував, мабуть, Ахметов, – "слуга" про нове фото Авакова з Гройсманом і Комаровським

Подивимося на їхні рейтинги в найближчому майбутньому. Той самий пан Разумков зараз має все ще рейтинг, який отримала посада спікера Верховної Ради. Не маючи цієї посади, подивимося за динамікою рейтингу за декілька місяців, чи втримається він.

Чи буде дійсно зрозумілим пан Разумков для того електорату, людей, на яких він спирається. Мені не зрозуміла його політика. Він намагався бути добрим для інших – і нібито проукраїнський, і загравав з Півднем і Сходом. Тут потрібно якось визначатися.