Політолог Олег Саакян у програмі "Політанатомія" наголосив, що нерозслідування справи Майдану – це не поодинокий випадок, а системний. І, на жаль, не вийде просто запросити якусь міжнародну комісію, аби та довела справу до кінця.

Важливо! Іншого вибору просто не було, – Мустафа Найєм про Революцію Гідності

На його думку, проблема полягає у тому, що міняються обличчя і прізвища, а не принципи роботи системи.

Все через те, що вона (система, – 24 канал) перебуває у стані напіврозпаду після Радянського Союзу. І єдине, що їй тримає – це принцип лояльності всередині,
– пояснив Саакян.

Він зазначив, що система неефективна і добре працювати не може. А нова людина, що приходить до влади одразу намагається з кимось домовитися, але це не допомагає.

Нова людина каже: "Я прийшов до влади, сів у крісло і зараз усе запрацює так, як потрібно". Починає тягнути за один важіль, а він не працює. Починає крутити педалі, а вони не рухаються. Бо цей прилад вже іржавий. І тоді нова людина починає домовлятися. Адже йому треба дати якісь результати,
– припустив експерт.

Саакян переконаний, що така ж ситуація була і з ексгенпрокурором Юрієм Луценком. Я певен, що до пана Луценка прийшли й сказали, що нічого не виходить, а от інша справа – так, можемо. Вам же ж вже треба, вже люди вимагають результат", – сказав Саакян. Він підкреслив, що від цих людей неможливо нічого вимагати, бо усе зшито на лояльності.


Олег Саакян

Він вкотре підкреслив, що система в Україні є недієздатною. Як сказав Олег, справи розвалюються ще й через те, що в окремих випадках просто немає професіоналізму.

Вихід у тому, що потрібно брати й змінювати підходи. Це інституційні й правові зміни,
– заявив політолог.

Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику "справу Майдану". Вона нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Що треба знати про розслідування справ Майдану:

  • Розслідуваннями справ Майдану усі ці роки займався відділ Спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури під керівництвом Сергія Горбатюка
  • 19 лютого 2019 року, напередодні річниці розстрілів у центрі Києва, моніторингова місія ООН з прав людини в Україні констатувала, що за 5 років після протестів на Майдані досягнуто лише обмежений прогрес у розслідуванні вбивств і насильницьких смертей 98 осіб.
  • 21 жовтня у ГПУ створили департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, скоєні під час Революції Гідності 2013-2014 років. Злочини часів Майдану тепер розслідуватиме Державне бюро розслідувань, за діяльністю якого наглядатиме новостворений департамент у Генпрокуратурі.
  • 23 жовтня генпрокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення Горбатюка. Після цього Горбатюк заявив, що слідство у справах Майдану тимчасово зупинено, в ГПУ, зі свого боку, розслідування та забезпечення невідворотності покарання у справах Майдану називають пріоритетними.
  • 5 листопада ДБР заявило, що розслідування злочинів, що сталися за час Майдану, тимчасово зупиниться. Усе через надмірне навантаження на Бюро та брак слідчих.

Дивіться відео: Що українці думають про наслідки Євромайдану