Європа близька до зняття антиросійських санкцій
Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна готова відмовитися від дотримання мінських угод, якщо у Раді Європи погодяться зняти санкції з Росії. Як відомо, дипломати з Німеччини давно лобіюють у Раді Європи питання про скасування санкційного тиску з Росії. Їх підтримують колеги з Франції та низка інших держав.
Читайте також: Протистояти Путіну: що може зробити Зеленський у відповідь на чергові погрози Росії
За словами політичного аналітика Миколи Бєлєскова, загроза того, що Рада Європи послабить антиросійські санкції, існує. І європейці серйозно налаштовані.
В Раді Європи піддаються тиску Росії, яка пригрозила вийти з РЄ і припинити виконувати Європейську конвенцію з прав людини. На жаль, ця російська стратегія працює. І створює проблеми для роботи України і нашій політиці в Раді Європи,
– зауважує Микола Бєлєсков.
Європа відмовляється посилювати санкції через паспортизацію Росією Донбасу
Як зауважує аналітик Kyivstratpro Тарас Семенюк, заява Клімкіна – відповідь на небажання європейців посилювати антиросійські санкції після указу Путіна про спрощене надання українцям в ОРДЛО і Криму громадянства РФ.
Україна вимагає від Європи більш жорстких санкцій через указ Путіна про спрощене російське громадянство для українців. А європейці вважають, що санкції шкодитимуть врегулюванню збройного конфлікту на Донбасі,
– зауважує Тарас Семенюк.
Читайте також: Мінський формат вже не працює, – у Зеленського відповіли, що робитимуть із окупованим Донбасом
Міжнародник наголошує: перший сигнал того, що європейці не готові посилювати санкції, прозвучав після захоплення Росією українських кораблів і військових у Керченській протоці в листопаді 2018 року. Покарали кількох працівників ФСБ, які, можливо, ніколи в Європі і не були.
Заява Клімкіна надто емоційна, але мовчати не можна
На думку Миколи Бєлєскова, заява Клімкіна – більше крок відчаю, ніж продумана стратегія. Це не відповідає нашій стратегії та інтересам. І дає аргументи РФ проти України.
Адміністрація Порошенка і МЗС постійно наголошували на тому, що до мінських угод прив’язані санкції. В Україні говорили, що це Росія хоче зняти з себе зобов’язання, які вона взяла на себе, згідно з мінськими угодами. А тепер уже ми погрожуємо вийти з домовленостей. Це може стати приводом для Кремля вимагати від Заходу посилити тиск на Україну,
– зауважує Микола Бєлєсков.
Якщо не посилити санкції, Росія може визнати незалежність незаконних формувань
Тарас Семенюк також вважає, що це емоційний випад, але промовчати в цій ситуації Україна також не могла.
Треба протверезити Європу. Якщо не будуть посилені санкції, це розв’язує Росії руки. Потім Москва визнає незалежність сепаратистських республік. Не покараний злочин тягне за собою новий,
– зауважує Семенюк.
Читайте також: ЄС думає над санкціями проти Росії через видачу паспортів на Донбасі
Фахівець зазначає: Європа перебуває в політичній кризі. В кінці травня відбудуться вибори до Європарламенту, на яких високі шанси мають лояльні до Росії сили. Ці вибори, на переконання Семенюка, є ключовими щодо всієї санкційної політики ЄС проти Росії. Партії, лояльні до Росії в Європарламенті, частково впливатимуть і на рішення Ради Європи. Зокрема, вимагатимуть перегляду санкційної політики.
Мінські угоди не працюють, але вигідні Україні?
В лютому минуло чотири роки після схвалення мінських домовленостей нормандською четвіркою: канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Франсуа Олландом, президентом України Петром Порошенком і президентом РФ Путіним. Угоди містять 13 пунктів. Серед них – негайне і всеосяжне припинення вогню в ОРДЛО, відведення важкого озброєння від лінії зіткнення, звільнення всіх заручників, доступ до україно-російського кордону.
За цей період Росія і підконтрольні їй збройні формування в ОРДЛО не виконали перший пункт – повне припинення вогню. Проросійські бойовики постійно порушують угоди, обстрілюючи позиції ЗСУ із забороненої угодами зброї.
Фахівці неодноразово підкреслювали: "Мінськ-2" не працює. Для вирішення конфлікту на Донбасі потрібен інший переговорний формат. Приміром, новообраний президент Зеленський пропонує долучити США і Великобританію. Хоча, як зауважує спецпредставник США в Україні Курт Волкер, зміна формату ні до чого не призведе, поки Росія не виведе свої війська з окупованих територій, а контроль над україно-російським кордоном буде відновлено міжнародною місією.
При цьому, зазначає Бєлєсков, Україна не повинна ставити під сумнів мінські угоди попри їхню неефективність і те, що так і не вдалося їх імплементувати.
За чотири роки Росія не виконала жодного пункту мінських угод
"Мінськ-2" вигідний навіть, якби санкції до угод не були прив’язані. Так, вирішення конфлікту на Донбасі немає. Але після їх підписання знизилася активність бойових дій на Донбасі і суттєво зменшилися втрати ЗСУ. Росії не вигідно йти на радикальне порушення цих угод – у великий наступ, оскільки Москва втратить імідж перед Берліном і Парижем", – вважає Микола Бєлєсков.
Аналітик наголошує: Україні легше вимагати від європейців і американців посилення санкцій, дорікаючи в нерозумінні глибини загрози з боку Москви. Замість того, щоб своїм економічним розвитком зменшувати силовий диспаритет із РФ, отримуючи нові аргументи в діалозі з Москвою.
Тарас Семенюк зазначає: якщо Україна вийде з мінських угод, це підхоплять проросійські опозиційні сили. Що не сприятиме вирішенню збройного конфлікту на Донбасі.
При цьому Бєлєсков підкреслює: паспортизація Росією жителів ОРДЛО – символ того, що російська зовнішня політика щодо Донбасу провалилася.
Паспортизація Росією Донбасу – ознака того, що Кремлю не вдалося за власним сценарієм реалізувати мінські угоди. Якби російська політика щодо Донбасу була успішною, то паспортизацію не треба було б проводити. Кремль повернув би ОРДЛО Україні на російських умовах – федералізації або конфедералізації. А паспорти почали видавати, оскільки мінським угодам чотири роки, а змусити Україну піти на умови Росії так і не вдалося,
– підкреслив Бєлєсков.