За цей період у місті встановили майже 300 контейнерів, у які окремо збирають скло та інші види упаковки: картон, папір, металеві банки, ПЕТ-пляшки. Наразі вдалося зібрати близько 1300 тонн відходів упаковки, що становить близько 40% від усіх відходів упаковки, які утворюються в місті.
Роздільне збирання відходів упаковки у Вишгороді стало можливим за активної участі й міської ради. За 3 роки місто відчуло вигоду від пілотного проєкту, адже кількість відходів, яка вивозиться комунальною компанією на сміттєвий полігон, тепер значно менша, отже, відбувається економія міського бюджету, підвищується якість життя населення, впроваджуються нові правила поведінки у міському середовищі, що робить його комфортнішим для мешканців.
"Інфраструктурою для сортування покривається 90% міста. Вишгород – це яскравий приклад того, що спільними зусиллями влади, бізнесу та безпосередньо мешканців можна ефективно змінювати місто та, окрім цього, заощаджувати фінансові ресурси громади", – сказав міський голова Вишгорода Олексій Момот.
Звісно, що запорукою ефективності цього експерименту стали саме люди та їхнє свідоме ставлення до чистоти власного міста. Для того, щоб вишгородчани почали сортувати відходи і робили це правильно, компанії-донори постійно проводять масштабну освітню роботу.
Завдяки інформуванню мешканців, протягом 3-ох років та системній просвітницькій роботі у школах та дитсадках міста, у вигляді тематичних екоуроків, дітям вдалося стати справжніми амбасадорами роздільного збору побутових відходів у свої родинах. Як результат, наразі 90% мешканців знають про проєкт, а 86% – вважають його дійсно необхідним.
Що ж відбувається з відходами після роздільного збору? З вишгородських контейнерів скло з зелених баків їде прямісінько на гостомельський склозавод "Ветропак" на переробку, а відсортовані відходи з жовтих баків вантажать у спеціальний транспорт та спрямовують на досортувальну станцію МПП "Рада" у Бучі. Після досортування та стискання відходи їдуть на переробку на картонно-паперові фабрики, заводи з виготовлення полімерної продукції та продукції з металу, тощо.
"В основу проєкту закладено економічну модель, що базується на принципі Розширеної Відповідальності Виробника (РВВ). Це популярний європейський підхід, за якого виробники упаковки та товарів в упаковці беруть на себе відповідальність за подальше життя використаної тари, з метою її повернення в економіку як вторинної сировини та недопущення потрапляння на звалища, у навколишнє середовище чи на спалювання", – зазначив голова УКРПЕК, Володимир Слабий.
Простими словами, за такої моделі, виробник продукції в упаковці відповідає перед споживачем не лише за якість купленого товару, а й за збір та подальшу переробку тари та упаковки, в якій містився продукт.
Принцип розширеної відповідальності виробника (РВВ) широко застосовується у Європейському Союзі. Згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов'язання впроваджувати таку ж модель і на своїй території. Але відповідне законодавство й досі знаходиться у процесі розробки.
Відтак 5 компаній добровільно взяли на себе зобов'язання фінансувати цей сміливий проєкт протягом 5-ти років, щоб до моменту впровадження РВВ в Україні, мати відповідний досвід, напрацювання та аргументи на користь ефективної конфігурації майбутніх організацій розширеної відповідальності виробника.
Ключовими донорами стали найбільші компанії-виробники упаковки, а саме Coca-Cola Beverages Ukraine, PepsiCo Ukraine, Tetra Pak, Elopak, Can Pack, які спільно фінансують всю діяльність проєкту у Вишгороді, з метою наочно продемонструвати, що принцип РВВ справді працює та може бути успішно впроваджений по всій Україні.