Попри публічне дбання Угорщини про права закарпатськіх угорців, вони не відчувають себе повноцінними громадянами в Угорщині, коли переїжджають туди жити й часто повертаються в Україну. Повне нерозуміння української мови позбавляє їх шансу реалізовуватися тут.
Реформа освіти вирішує цю проблему – українська стане мовою викладання у школах нацменшин з 5 класу. Але така ідея наштовхнулася на ворожу позицію Угорщини та інших сусідів. Будапешт налаштований за будь-яку ціну зберегти статус кво для угорської мови на Закарпатті без огляду на інтереси угорських українців.
Читайте також: Чому Угорщина шантажує Україну законом про освіту
Після підписання освітньої реформи Петром Порошенком, конфлікт переріс у скандал. Угорщина заявила, що заблокує євроінтеграцію та вирішення усіх українських питань в ЄС, якщо уряд не відмовиться від своїх планів.
Чи дійсно угорськомовні громадяни України настільки важливі для Угорщини, що наші сусіди готові до серйозної конфронтації?
У чому суть конфлікту?
Угорщина погрожує заблокувати євроінтеграцію України
Ще тиждень тому організації нацменшин України були стурбовані змістом сьомої статті законопроекту "Про освіту". Стаття пропонує вивчати українську мову з початкових класів і потім повністю перейти на україномовне викладання з 5-го класу. Змістивши з цієї позиції мову нацменшини. Пропонується залишити її для вивчення, як окремий предмет.
Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень каже, якщо немає навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти, то це загрожує зникненню цієї меншини.
Українські аргументи прості. Редакція сьомої статті відповідає Конституції України та ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов.
Читайте також: Мовний скандал: МЗС України звернувся до Ради Європи за експертизою
У посольстві Угорщини говорять, що аргументи української сторони їх не влаштовують: наполягають, що, реформа порушує Конституцію України та запевняють, що забезпечити вивчення державної мови потрібно не шляхом звуження вжитку мов нацменшин.
Джерело розповіло сайту "24", що в уряді під час розробки закону пропонували радикальніші підходи щодо запровадження української мови там, де її взагалі не знають. Гарячі голови суперечку програли, а закон вийшов навіть більш лояльним до мов нацменшин, ніж міг бути.
Закон навіть передбачає перехідний період. Якщо діти почали навчатися мовою нацменшин, то вони продовжать навчання без змін до 2020 року. Для них зміни наберуть чинності з 1-го вересня 2021 року.
Угорські українці: між молотом і ковадлом
Угорщина зацікавлена у залученні лише перспективної молоді з числа угорців Закарпаття
Проблема з незнанням української мови на Закарпатті серед угорськомовної та румуномовної спільнот на Буковині викликана системними проблемами української освіти: браком двомовних педагогів в школах нацменшин та слабкістю освітніх програм по їхній інтеграції в українське суспільство. Підручники, за якими вчаться у цих школах мають виключно місцеве походження, хоч і затверджувалися в Києві.
У багатьох угорських селах Закарпаття обмежена кількість людей, які розмовляють українською – переважно це сільські голови та вчителі української мови і літератури, – гірко жартує громадський діяч та колишній викладач української мови в угорських школах на Закарпатті Віктор Коврей.
Читайте також: Школи, де навчання ведеться мовами нацменшин, не закриють, – Гриневич
За його словами, публічно угорський уряд дбає про закарпатських угорців, дофінансовує школи тощо, але Угорщина побоюється масової міграції угорськомовних українців до себе.
Якщо закарпатські угорці мігрують до Угорщини, то не завжди відчувають себе комфортно. Поза очі їх іноді називають "гуцулами" чи "українцями".
Для порівняння, угорці сприймають своїх братів з України, як деякі українці ставляться до ромів. Чомусь спільна мова не завжди сприяє інтеграції їх до угорської спільноти.
Це може бути пов’язано і з тим, що в Угорщині досі не звільнилися від імперського синдрому та прагнуть дбати про своїх закордонних співвітчизників в межах етнічних територій, що тепер належать іншим державам.
Тому буває, що закарпатські угорці після проживання в Угорщині нерідко знову повертаються в Україну.
Така ситуація влаштовувала Угорщину, бо сприяла витоку перспективної молоді із Закарпаття. Коли після завершення університетів Будапешту лише найкращі знаходили собі престижну роботу і залишалися в Угорщині. Більшість же – з вищою освітою поверталася до України.
В Україні їхнє життя ускладнюється незнанням мови. Навіть на побутовому рівні, вони не можуть конструктивно взаємодіяти з владою, захищати свої права та інтереси, отримувати необхідні послуги, здобувати іншу освіту чи будувати кар’єру.
У Міністерстві освіти підкреслюють, що якість освіти у школах з навчанням мовами національних меншин продовжує знижуватися. Про це говорять результати ЗНО. У минулому році 70% школярів, що належать до угорської та румунської меншин, не змогли скласти ЗНО з математики, історії України та української мови навіть на трійку.
Щоб зрозуміти масштабність проблеми, слід згадати, що мовами національних меншин в Україні навчається близько 400 тисяч дітей. Українська мова у них викладається, як окремий предмет. Загалом в Україні налічується 735 шкіл з навчанням мовами нацменшин.
Скільки в Україні шкіл з мовами нацменшин
Майже 400 тисяч учнів в Україні навчаються мовами нацменшин
Рада Європи
Нервова реакція Угорщини пов'язана з політичною боротьбою всередині цієї країни, вважають більшість експертів та політиків.
Це чистої води політика. Угорщина стоїть напередодні виборів. Якраз освітньої проблеми там немає, – наголошує колишній керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, – заходи Міносвіти є цілком адекватними, цю проблему з незнанням української мови час вирішувати.
Арбітром між Україною та Угорщиною має стати Рада Європи. Українська сторона передасть закон "Про освіту" до цієї організації. Вона винесе рішення, чи відповідає він Європейській хартії регіональних мов, чи ні.
Рада Європи має оцінити "мовну статтю" у законі "Про освіту"
Експерт з питань освіти Андрій Черних впевнений, що певні правки українським депутатам на користь нацменшин доведеться прийняти.
Експерт посилається на 22 статтю Конституції України, у якій йдеться, що під час ухвалення нових законів не допускається звуження наявних прав за мовними чи іншими ознаками.
Скоріше за все, висновок Ради Європи вже готовий. Вони чекають, поки Україна офіційно передасть їм мовну статтю на експертизу.
Читайте також: Закон про освіту: реакція країн-сусідів і що тепер робити Україні