На початку 20-х років більшовицька комуністична цензура запрацювала дуже активно. Цілий корпус фільмів був заборонений, фільми, які вироблялися в середині країни перевіряли особливо прискіпливо.

Читайте також: Згадати Все. Культуризм: як накачатися і не потрапити в КДБ

Тогочасні цензори думали, що фільм, який не несе жодної пропагандистської складової не потрібний.

У Радянському Союзі було п'ять тисяч цензорів, які дивилися кінематографічну продукцію. Лише 10% з них мали вищу освіту. Зазначу, що освічених людей було дуже мало, тому і відповідні рішення приходили,
– сказав кінознавець Володимир Войтенко.

Часто рішення приходили залежно від політичних віянь та духу часу
Часто рішення приходили залежно від політичних віянь та духу часу

От наприклад, "Укразію" Чардиніна – дуже популярний на той час фільм – заборонили через те, що автор-письменник, за романом якого знято цей фільм, виявився ворогом народу. Фільм перемонтовували декілька разів і більшість частин до нас навіть не дійшли.

Особливо дісталося фільму "Злива" Кавалерідзе, який був дуже експериментальний навіть для сьогоднішнього кіно. На жаль, ми його не можемо побачити, але судячи з описів і реакції в пресі, це був дуже цікавий експеримент,
– наголосила кінознавиця Анна Онуфренко.

Коли епоха німого кіно завершилася, цензорська машина взялася вже більш систематично вичавлювати митців із соцреалістичної системи. І лише вождь міг вплинути на цей процес.

Сталін намагався реформувати кіноіндустрію
Сталін намагався реформувати кіноіндустрію

Багато фільмів, які показували історію Радянського Союзу були заборонені. Відомий фільм "Комісар" режисера Аскольдова був заборонений, а доля режисера була одною з найдраматичніших – йому назавжди заборонили знімати кіно.

Причиною стало те, що його стрічка мала бути сагою про переможність нового ладу, проте вийшла не весела історія про трагічні долі людей, які проживають весь цей злам та ті роки.

Бувало, забороняли весь фільм або ж вирізали якихось персонажів з титрів. Наприклад, часто вирізали Данила Демуцького, після того, як він у 1934 році потрапив до в'язниці за абсолютно сфабрикованою справою,
– додала кінознавиця Онуфренко.

Радянська влада не любила Данила Демуцького
Радянська влада не любила Данила Демуцького

Часто саме так працювали радянські цензори: необґрунтовані звинувачення, наклепи й вся багаторічна творчість, визнана світом, за крок від прірви.

Про радянську цензуру з позначкою "18+" – дивіться у програмі.