Железняк не очікував, – ексклюзивне інтерв'ю з Юрчишиним про кардинальні зміни в "Голосі"

Про це розповів народний депутат від партії "Голос" та член групи "Справедливість" Ярослав Юрчишин в авторській програмі Олени Трибушної "Перші особи" на 24 каналі. Також він припустив, що справа Петра Порошенка не має перспектив.

Варто прочитати Путін хоче відтворити поділ світу, – ексклюзивне інтерв'ю Шлосберга про військовий план Кремля

Про Железняка і "Голос"

Керівник фракції – більше не Ярослав Железняк, а Олександра Устінова. Той спосіб, в який це відбулося, викликав багато питань навіть для тих людей, яких підтримують "Справедливість". Чому все так відбулося?

Якби вдалось ліквідувати Окружний адміністративний суд ще тоді, коли я з колегами зареєстрував постанову, то зараз би цю справу розглядав Верховний Суд.

Навіть якби не ліквідували ОАСК, але ухвалили закон президента про передачу розгляду такого рівня справ до Верховного Суду, напевно, ні в кого не було питань.

Повне інтерв'ю з Ярославом Юрчишиним на 24 каналі: дивіться відео

Чи зменшилось в нас бажання ліквідувати цей суд? Зовсім ні. Попри прізвище судді, до якого потрапила б ця справа, зауваження були б однозначно. Немає суддів, до яких немає питань.

Коли 11 осіб з фракції подали в суд прохання фактично визнати не чинним положення, яке дозволяло Железняку понад пів року не збирати фракцію, не ухвалювати фракційні рішення, не виконувати програму виборців – наша мета була просто розблокувати роботу фракції.

Зрештою суд пішов на це. Чому саме в п'ятницю (17 грудня – 24 канал) за 2 години до закриття сесії? Ми на це точно не могли впливати.

Ярослав Железняк розкритикував свою заміну на посаді / Фото "Голосу"

Чому віцеспікер парламенту, який на той час вів засідання, був змушений оголошувати це в цей же день? Тому що за інших умов він би став співучасником фактично порушення процесу, законодавства аж до 25 січня.

Я не думаю, що будь-яка людина брала б на себе відповідальність, зважаючи на те, що у Верховній Раді всі давно знають про те, що фракція "Голос" понад пів року не збиралася. Будь-які звернення Железняка до президії є ініціативами Железняка, а не фракції.

Олександра Устінова одразу наголосила, що вона зараз стала головою фракції, Юлія Клименко – заступницею. Однак її першим завданням є змінити положення, щоб дати можливість гарантії меншості, щоб ніхто з фракції не міг висувати претензії, ніби все це робили тільки заради протискання одного інтересу.

Одразу після зміни положення вона готова скласти повноваження і запустити процедуру адекватного відбору керівництва фракції.

Коли вона очолювала де-факто фракцію (очолюючи більшість, яка входила у "Справедливість"), вона одразу сказала, що до нового року готова працювати, а далі віддаватиме (повноваження – 24 канал).

Устінова та Клименко працюватимуть над покращенням роботи політсили / Колаж 24 каналу

Коли у нас почалися конфлікти, то першою пропозицією було запровадити ротацію. Положення ми вже змінили. Там є запобіжні заходи, які, наприклад, дозволяють 5 депутатам (менше, ніж третина фракції) ініціювати засідання. Якщо голова не має бажання чи змоги з'явитися, так само як і заступник, то обрати головуючого.

Якщо є більшість – ухвалювати рішення. Водночас ми залишили необхідність 2/3 складу фракції для виключення і на вступ.

Наше головне завдання зараз, позбавивши можливості Железняка маніпулювати своїми повноваженнями, просто налагодити нормальний робочий процес.

Ми повністю відкриті для всієї фракції. Думаю, після свят ми знайдемо механізм, щоб "зшити" фракцію "Голос" в єдине ціле.

Про відставку Разумкова

Железняк стверджує, що реалізувати заміну керівника вам допомагав Офіс Президента, нібито віддячуючи за голоси за відставку Дмитра Разумкова.

Железняк довше і системніше працює з Офісом. Він би мав знати, що у 1990-х роках було таке правило, що надана послуга не оплачується. У цьому випадку ніколи не було такого, щоб в політиці конкуренти щось робили за те, що вже зроблено.

Було б логічно, якби з нас вимагали голосувати за бюджет чи за "антиахметівський", а насправді – "антибізнесовий" законопроєкт про підняття податків.

Але цього всього не було, тому Железняк не очікував, що ми переступимо через себе й підемо в суд, розуміючи, що це буде Окружний адміністративний суд Києва. Довелося переступити, бо іншого моменту немає.

Ми розуміємо, що частково інтереси Железняка спочатку покривав Разумков, хоча "знімали" ми його не за це.

Ми голосували за відставку Разумкова, тому що за нього найчастіше з'являлися в порядку денному законопроєкти, які нівелювали статус української мови як державної – чи то в освіті, чи в інших секторах.

Зрештою, це єдиний член РНБО, який не підписався під санкціями Медведчука. Пояснення були дуже загальні. Незалежно від віку, вата є вата. У цьому випадку, чи готові ми були голосувати за зняття Дмитра Разумкова? Однозначно, так.

Юрчишин: "Частково інтереси Железняка спочатку покривав Разумков" / Фото Getty Images

Згадаймо, що саме він, напевно, ще до того, як став другом і близьким товаришем Железняка, був першим номером "Слуги народу". А зараз із Офісом Президента Железняк чомусь почав активно боротися.

Читайте також Задекларовано перший мільярд: Гетманцев розповів про результати податкової амністії

Про "незамінного" Олега Татарова

Я на днях ходив давати свідчення у ДБР щодо порушення Офісом Президента закону України "Про статус народного депутата".

Мовиться про ситуацію в САП, а також ту, де фігурує прізвище сумнозвісного Олега Татарова – чи курує ця людина правоохоронну антикорупційну систему і чи може впливати на правоохоронців, які розслідують його корупційні кейси.

Коли я ще у 2020 році звернувся до Офісу з тим, щоб надали мені інформацію про те, які повноваження виконує Татаров, довший час мені намагалися взагалі не відповісти.

Потім дали загальну відписку з тим, що повноваження визначає керівник ОП. По суті, відповіді не було.

9 лютого 2021 року я подав заяву про злочин в Офіс генпрокурора і лише через 10 місяців мене викликали у цій справі. Найцікавіше, що за цей час ми отримали 100% інформацію про те, що Татаров активно впливає на правоохоронну антикорупційну систему.

​Юрчишин намагався дізнатись в ОП подробиці про Татарова / Фото Getty Images

Згадаймо його день народження, який зняли на відео журналісти-розслідувачі, де був присутній заступник керівника Офісу генпрокурора, який потім підписував усі резонансні справи, які навіть Венедіктова – людина президента – не готова була підписувати. З останніх – це підозра Порошенкові.

Потім детектив, який відкривав справу проти Татарова, вийшов у фінал конкурсу на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і тут раптом цей конкурс блокують на пів року. Різними моментами.

За цей час знаходять підтвердження, що з 7 членів, делегованих ВРУ, щонайменше 5 – це люди, напряму пов'язані з Татаровим і делеговані в конкурсну комісію. Чому пов'язані? Це профільний "татарівський" комітет з питань правоохоронної діяльності.

Також ми пам'ятаємо, що в Татарова в Офісі Президента є 2 функції:

• офіційна – це курування правоохоронної антикорупційної системи, в чому він спеціаліст із часів Захарченка, а можливо й раніше – ще за часів Януковича;
• неофіційна – це так зване забезпечення більшості для голосування за ключові закони.

Тиском?

Так, папочками на кожного депутата більшості й не лише. Власне, через Татарова група Павлюка стала максимально…

Лояльною?

Так, договороздатною. Звісно, вона може висувати свої претензії, але по критичних для президента законах – як огірочки.

Чому Татарова тоді тримають в Офісі Президента? Президент не може про це не знати, бо була петиція. Чим Татаров такий незамінний?

Татаров достатньо "досвідчений кадровик", тобто людина, яка відповідає за папки, збирання компромату, щоб почати збирати компромат не з депутатів, а з працівників Офісу. Можливо, найвищих щаблів. Можливо, у нього вже є папка на президента.

То вони просто бояться його звільнити?

Це має такий вигляд, тому що інших логічних пояснень просто немає. Пояснення, яке час від часу виникало – а хто натомість? Перепрошую, нам колись говорили, що Авакова немає ким замінити. Зараз замінили Монастирським і ним не нахваляться.

Не те, щоб були суттєві зрушення, але я пам'ятаю, як у Верховній Раді ініціювали відставку Авакова і прямим текстом казали: "Хто справиться з цією системою?".

Уже тривалий час система не сиплеться, якихось нових Кагарликів, зґвалтувань у відділках немає. Навпаки, почали з'являтися досить мотивуючі відео про те, як патрульні дають відсіч різного рівня мажорам, народним депутатам тощо.

Як Гогілашвілі звільнили.

На раз-два, так.

А тут ( у ситуації з Татаровим – 24 канал) говорять, що немає кому координувати в Офісі Президента… Та оголосіть відкритий конкурс – матимете таку кількість кандидатів! Головне – дайте попрацювати.

Так, можливо всі будуть не настільки лояльні, але гарантія, що не збиратимуть папочки й не лякатимуть вас ними. Тому мені здається, що це банальний страх.

Я не переконаний, що це страх власне Володимира Зеленського, бо навряд чи він настільки глибоко в це вникає. У президента є набагато гостріші питання:

• концентрація російських військ на кордоні;
• намагання реанімувати нормандський формат;
• активна боротьба з Конституційним Судом.

Хтось на найвищому рівні, напевне, таки боїться, що Татаров почне видавати компромат.

Про САП та реакцію Заходу

Чи дійсно блокування конкурсу на керівника САП вплине на ставлення тих, кого називають нашими західними партнерами? До цього була прискіплива увага і послів G7, і президента Байдена. Віталій Шабунін із Центру протидії корупції каже, що це буде рубіконом у наших стосунках із Заходом.

Це справді рубікон. Можливо, це не аж настільки наочно, як непідписання Угоди про асоціацію з ЄС Януковичем, але це дуже чіткий сигнал про те, що "нам реально плювати на те, що ви думаєте про ситуацію в країні, ми не здатні виконувати те, що публічно обіцяємо".

Тобто не кулуарні домовленості чи таємні угоди, а публічно неодноразово кажемо, що все буде гаразд, а в кінцевому варіанті ініціюємо зрив усіх домовленостей.

САП – це найвищий рівень моніторингу, тому що це одна з 3 важливих складових ефективного розслідування корупції.

Якщо відповіді не буде, якщо в генпрокурора не з'явиться можливості призначити керівника САП найближчим часом, то це буде невідворотна втрата для нас.

Це не означає, що нас Захід кине у війні з Росією, але розраховувати на якусь системну підтримку в інших сферах навряд чи доведеться. Зрештою, навіть на більш активну співпрацю в оборонній сфері говорити не доведеться.

Цікаво Ахметов терміново реєстрував офшори, щоб купити літак за 50 мільйонів доларів

Чому настільки уважно стежать наші партнери за цим процесом? Якщо на позиції керівника САП буде лояльна до влади чи до олігархів людина – це означатиме, що НАБУ і ВАКС стануть лише на третину ефективні, бо переважна більшість справ розвалюватиметься саме в прокуратурі. На жаль, це зараз активно відбувається, поки немає керівника САП.

Для США і Європи наша корупція – це найбільша проблема. Це показало прийняття і оголошення президентом США Джо Байденом нової антикорупційної стратегії.

До теми Вперше в історії: США опублікували стратегію боротьби з корупцією

Зараз глобальні гравці починають боротися з корупцією в "країнах третього світу". Чому? Тому що коли брудні гроші потрапили вже до них, з ними боротися надзвичайно важко.

Українська влада заявляла, коли йшла на вибори, що вона активно боротиметься з корупцією, "весна посадок". Дві весни пройшло, третя – не за горами, але з посадками якось…

Про нового керівника НАБУ

Навесні нас чекає звільнення Ситника й обрання нового директора НАБУ. Чому процес досі не запустили? Чи буде повторення з конкурсом у САП?

Слава Богу, ні. Не буде процедури, коли створена комісія, яка починає блокувати цей процес. Тут все дуже залежить від Кабінету Міністрів і від наших міжнародних партнерів.

Цікаво Заява Богдана про зарплату "слуг" у конвертах: Корнієнко порадив йому йти у НАБУ

Однак насамперед від української сторони – Кабміну, бо комісія формується так:

• половина – це ті, кого рекомендує Кабінет Міністрів;
• інша половина – ті, кого рекомендують міжнародні партнери за зверненням Кабміну.

Я думаю, що зараз не почалася ця процедура, тому що кінець року й банальне: "Давайте вже після свят". Зрештою, заходити в ще один конкурс, коли в нас і так проблеми з САП – теж не зовсім логічно.

Зараз для нас ключовим ризиком є те, чи зможемо ми залучити авторитетних міжнародних незалежних експертів у процедуру відбору керівника НАБУ, бо просто боляче дивитися на представників міжнародної спільноти, які беруть участь у відборі керівника САП. Вони намагаються пояснити українцям, що це ганьба на весь світ.

Про справу проти Порошенка

Можливо, це буде Порошенко?

Мені здається, тут взагалі цікава історія. Чому це все робилося так і тими руками, якими воно робилося?

Маєш на увазі заступника Венедіктової?

Саме так.

Мені здається, що Татаров почав відчувати, що протидіяти далі обранню керівника САП вже "не з руки", а здаватися не хочеться. Відповідно, вирішили взяти "заручника", щоб Захід "включився" обов'язково, а тоді його відпустити, бо справа яйця виїденого не варта.

Є факти, по яких можна питати Порошенка за період з 2014 по 2019 рік, але чи є спроможність чинної влади ці факти довести?

Розповіді Арахамії про те, що працівники "Альфи" слугували кур'єрами, а тепер дають свідчення проти Порошенка – це подібне на хороший сценарій для якогось голлівудського фільму, але дуже далекий від реальності.

Ми пам'ятаємо справу Riffmaster... Якби у них було хоч щось, його брали б не по-тихому й не перед святами, а з пафосом й з усіма наслідками.

Найімовірніше, що його брали в "заручники", щоб полякати й найголовніше – злякати Захід, який би одразу почав думати, що починаються політичні переслідування. А тут, між іншим, з'являється інформація, що його готові відпустити, але заодно переоголосити конкурс на керівника САП.

Звісно, це припущення і я розумію, що хтось із технологів продав ідею – лише той президент, який посадить свого попередника, матиме шанси залишитися в історії України.

До теми "Поїхали, йо* твою мать": у мережі показали, як Порошенко тікає від слідчих ДБР

Володимиру Олександровичу треба зрозуміти, що він і так в історії України, він і так шостий президент, як би проти не були прихильники Петра Олексійовича.

Його, скоріше, можуть запам'ятати як людину, за якої запустили земельний ринок, за якої, можливо, відбудеться судова реформа. Ніж за те, що він знайшов можливості, щоби посадити свого попередника.

Я переконаний, що зараз у правоохоронній системі, навіть в судовій системі немає людей, які можуть такого рівня операцію здійснити, а відповідно і не буде свідків, які дадуть для такої операції адекватні свідчення.

У нас заочне засудження Януковича тривало роками при тому, що людини вже не було в країні і не було настільки небезпечно для людей, які були вмонтовані в його систему, давати адекватні свідчення.

Працюючи в Transparency International за часів Петра Олексійовича, навколо нього було безліч схем. Згадаймо і схему зі Свинарчуками, і з Львівським оборонним заводом. Однак Петро Олексійович був достатньо розумним, щоб в ці сфери не вписуватися самостійно.

Ймовірно, можуть дати якісь свідчення люди, які виступали зв'язковими з країною-агресором. Маю на увазі Медведчука. Однак те, що справа Медведчука не рухається, показує, що і в цій справі є "пробуксовка".

Зараз немає достатньо аргументів, щоб йти в суд і доводити. Відповідно, немає жодних перспектив, бо такий сценарій активно обговорювався, що Медведчук почне давати свідчення й розповідатиме про тих, з ким він комунікував. Ця справа безперспективна, на мою думку, від слова "взагалі".

Про справу Медведчука

Справа Медведчука не просувається?

З того, що мені відомо, насправді ні. Те, що було в СБУ і те, що було в правоохоронних органах – цього більш ніж достатньо, щоб висунути обвинувачення й вжити запобіжні заходи, але далі це треба розгортати.

Давати свідків, факти, аргументи, які би мали переконати не лише український суд, бо в кінцевому результаті, звісно, цю справу максимально політизуватимуть.

Дуже добре, що не форсують, бо теж би хотілося зробити все швидко і показово. Хоча зараз у нас починається нова електоральна кампанія. Невідомо, яка буде першою – парламентська чи президентська.

Однак зі справою Медведчука усе набагато складніше, бо помилитися в ній немає жодної можливості – дуже багато поставлено на неї.

Те, що складається цілком – це справа на рутинному етапі збору фактів.

Юрчишин: "Зі справою Медведчука усе набагато складніше" / Фото Getty Images

Якби тільки були якісь гарантовані факти, ми б про це однозначно почули. Тому дуже реалістичним стає сумний сценарій, коли весь обсяг інформації, який був на етапі оголошення підозри – це і є весь обсяг, з яким держава готова йти в суд по справі про державну зраду.

Можливо, цього буде достатньо для суду першої інстанції, але чи буде достатньо для інших рівнів? Я не переконаний.

Я дуже сподіваюся, що робота ведеться, а не відкладена й усі ресурси, яких не так багато в правоохоронних органах лишилося, кинуті не на пошук провини Порошенка, а справді спрямовані на те, щоб довести співпрацю Медведчука з країною-агресоркою.

Як довго його можна тримати під домашнім арештом?

За рішенням суду. Там є розумні обґрунтування, але це справа про державну зраду. Суд справді може йти на безпрецедентні терміни, але щоразу, коли прокуратура звертатиметься про подовження термінів утримання, суду буде все важче ухвалювати рішення.

Судді розумітимуть – фактів немає, оголошувати черговий раз перемогою те, що подовжили домашній арешт… Судді самі себе підставлятимуть.

Якщо це буде дуже затягнуто, судді ухвалять рішення, що недостатньо підстав. Звинувачуватимуть суддів, але відповідальність у цьому випадку буде не стільки на них, як на правоохоронній системі, яка не змогла за потрібний час зібрати належну кількість фактів.

Про Антикорупційну стратегію України

Чому досі не проголосувати Антикорупційну стратегію?

До смішного банальна річ, чому не виносили. В принципі, голоси за неї є, але "Батьківщина" й ОПЗЖ подали таку кількість правок, що це по повній процедурі – на 4 дні. У нас завжди сьогодні робиться "на вчора". Під Новий рік потрібно багато чого поухвалювати, й так багато не встигли.

Антикорупційна стратегія завжди була в порядку денному, але ми до неї ніяк не доходимо. Увесь рік.

Відчуття важливості цього документа в більшості немає.

Всі вважають, що це якась формальність?

Є більшість, яка вважає це формальністю, а частина – це ті, які пов'язані, наприклад, з корумпованими суддями чи з прокуратурою.