Таку думку сайту "24" висловив військовий експерт Дмитро Снєгірьов.
Він нагадує: аналогічний випадок стався в 2015 році у місті Сватово Луганської області. І жодних висновків не було зроблено, а військові склади – це ж режимні об’єкти.
Глава антитерористичного центру Віталій Маліков мав би скласти повноваження і нести персональну відповідальність за здійснення теракту в Балаклії. Правоохоронні органи повинні дати чітку відповідь: що це за режим АТО, якщо він не діє? – наголошує експерт.
Як зазначає Снєгірьов, якщо розглядати версію диверсії, яку здійснила ДРГ бойовиків, то цікаво, яким чином було провезено вибухівку через блокпости, а потім відбулося її транспортування до місця підриву?
"Виникає питання до Служби безпеки України щодо здійснення режиму Антитерористичної операції. І до правоохоронних органів, які здійснюють режим перепустки в зону АТО", – зауважує Снєгірьов.
Військовий експерт не виключає, що це підпал, який могли влаштувати, щоб приховати інформацію про можливе розкрадання боєприпасів. За його словами, про схожу версію говорили після вибухів у Сватово.
Тоді є питання: куди тоді йшли ці боєприпаси? Чи не на протилежну сторону бойовикам? Правоохоронні органи повинні дати відповідь: чи були факти масового розкрадання? Тому що, якби там було стільки боєприпасів, як по документах – 138 тисяч тонн, то вибух був сильнішим, і без людських жертв не обійшлося б, – зауважує Снєгірьов.
Нагадаємо, в ніч на 23 березня у Балаклії стався потужний вибух на військові базі. Саме в цьому місті розташований найбільший в Україні склад боєприпасів. За попередніми даними, жертв в результаті надзвичайної ситуації немає. За словами міністра оборони України Степана Полторака, вибух на військових складах під Харковом міг статися через безпілотники або підрив.
Читайте також: Вибух на військових складах у Балаклії: онлайн