Воєнний стан в Україні: що він означає

Нижче 24 канал описує головні положення закону про правовий режим воєнного стану. Однак це не означає, що всі ці положення будуть введені у дію. Кожне з них не є обов'язковим при введенні правового режиму воєнного стану. До речі, сам закон прийняли відносно недавно – у 2015 році.

Читайте також: Рада затвердила воєнний стан в Україні: коли закон почав діяти

На засіданні РНБО в ніч на 26 листопада було наголошено, що жодних обмежень для пересічних громадян України введено не буде. Зокрема робота банків буде забезпечена у звичному режимі. Щодо перетину кордону громадянами України, то жодних обмежень також не буде введено.

Причиною такого рішення РНБО став збройний конфлікт в Азовському морі, який трапився 25 листопада. Російський корабель протаранив український буксир "Яни Капу", коли він разом з двома броньованими катерами "Бердянськ" і "Нікополь" розпочали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. Увечері російський спецназ відкрив вогонь по українських суднах. Ворог захопив три кораблі, шестеро українських військових отримали поранення. У зв'язку з ситуацією в Азові увечері зібрався військовий кабінет, який запропонував ввести режим воєнного стану в Україні.

Читайте також: Пам’ятка жителям областей, де ввели воєнний стан

Тож як саме проходить процедура оголошення воєнного стану?

Порядок введення

Перший закон про введення воєнного стану було прийнято в 2000 році. Новий закон вирішили прийняти для оновлення законодавства, враховуючи особливості сучасних збройних конфліктів і досвід проведення АТО.

Воєнний стан на території України чи окремих місцевостях вводиться у разі збройної агресії проти України чи нападу на неї, небезпеки незалежності та територіальній цілісності держави.

Читайте також: Напад на українські кораблі в Азовському морі: хроніка подій

Спочатку відповідну пропозицію Президенту держави подає Рада національної безпеки та оборони. Розглянувши цю пропозицію, Президент видає указ про введення воєнного стану. Указ негайно оголошується через ЗМІ. Указ протягом двох днів затверджує Верховна Рада, яка з цією метою збирається без скликання та затверджує відповідний закон. Указ набирає чинності одночасно з законом Ради.

Також Україна негайно через генсека ООН повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права.

Оголошення війни

Оголошення стану війни за необхідності здійснюється Верховною Радою України за окремим поданням Президента України.

Термін та територія

Воєнний стан може бути введений як на всій території України, так і в окремих її місцевостях. Обґрунтування необхідності введення стану та територія його дії повинні бути зазначені у президентському указі. Закон не встановлює терміну тривалості воєнного стану. Однак в указі Президента повинно бути вказано, на який саме час та термін цей стан вводиться.

Згідно з Указом Президента, воєнний стан в Україні введено з 14:00 26 листопада до 26 грудня. Однак фактично закон набрав чинності 28 листопада, адже лише в цей день документ підписали спікер парламенту та президент і він був опублікований в офіційній пресі.

Воєнний стан діятиме на території 10-ти областей: Вінницької, Луганської, Донецької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.

Де запроваджено воєнний стан: карта

Читайте також: Запровадження воєнного стану: чому його ввели у Вінниці, а не у Криму

Крім того, в указі Президента має міститися вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина, які протягом дії воєнного стану будуть обмежені, та термін їх обмеження. Також в указі зазначають тимчасові обмеження і для юридичних осіб з вказаним терміном цих обмежень.

Трудова повинність

Під час введення воєнного стану можуть запровадити трудову повинність для працездатних громадян, залучити їх до суспільно-корисних робіт. Винятком є працівники задіяні в оборонній сфері або заброньовані на підприємстві.

Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. Наприклад, громадян можуть залучати, до розбору завалів, барикад, підтримання громадського порядку тощо.

Читайте також: В Україні поширюють фейки про воєнний стан

За працівниками на час виконання суспільних робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Також під час робіт їм забезпечується мінімальна заробітна плата, мінімальна відпустка, час для відпочинку тощо. Порядок залучення осіб до суспільних робіт визначатиме Кабмін. Крім того, військовому командуванню надається право використовувати потужності, ресурси та майно підприємств та організацій усіх форм, а також окремих громадян.

Вилучення майна

Під час військового стану військове командування разом з іншими органами зможуть примусово відчужувати приватне або комунальне майно, вилучати майно державних підприємств.

Однак законом передбачена і компенсація за примусове відчуження. Якщо повне відшкодування вартості не було зроблено відразу, то на це можна очікувати по завершенню. Якщо майно збереглось після скасування воєнного стану, то його можна повернути у судовому порядку. Також колишній власник може вимагати надати йому взамін інше майно.

Крім того, для фізичних та юридичних осіб можуть встановити військово-квартирну повинність для розквартирування військових, правоохоронців, ДСНСників та евакуйованого населення. А от щодо збитків від розквартирування в законі нічого не вказано.

Читайте також: Якщо люди в камуфляжі прийдуть забирати житло: як діяти

Можуть вилучати у підприємств та організацій навчальну та бойову техніку, інші матеріали. У громадян — вогнепальну зброю, боєприпаси та холодну зброю.

До чого мають бути готові українці під час воєнного стану

Комендантська година та обмеження прав

Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година, тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів. Також можуть встановлювати світломаскувальний режим.

Може бути обмежений рух транспортних засобів, свобода пересування українців та іноземців. Можуть встановити заборону або обмеження перебування чи проживання громадян на території, на якій діє воєнний стан.

Військове командування (або військові адміністрації) отримають право перевіряти у людей документи, оглядати їхні речі, автомобілі, службові приміщення і житло.

Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування.

Читайте також: Воєнний стан та мобілізація: кому та коли потрібно йти до військкомату

Крім того, можуть заборонити проведення мирних зборів, мітингів та інших масових зборів, страйків. Діяльність політичних партій та громадських організацій, діяльність яких спрямована на ліквідацію незалежності України, також може потрапити під заборону. Також можуть заборонити торгівлю зброєю, отруйними речовинами та алкоголем.

Однак в той же час передбачається цілий список прав, обмежувати які забороняється. Наприклад, забороняються тортури, принизливе поводження або покарання. Громадяни зберігають право на справедливий суд і правову допомогу.

Контроль інформації

Під час воєнного стану військове командування отримує повноваження щодо контролю підприємств зв’язку, телерадіоорганізацій, видавництв та навіть театрів та культурних закладів.

Воно може використовувати радіостанції, телецентри та друкарні для військових потреб, проведення роз’яснювальної роботи серед військових і цивільного населення. Військові можуть заборонити роботу особистим та колективним радіостанціям та передачу інформації через комп’ютерні мережі.

Читайте також: Конфлікт у Азовському морі: чи має шанси Україна?

Коли ж якась організація чи окремий громадянин порушить вимоги режиму воєнного стану, у нього можуть вилучити теле- радіообладнання, відео- та аудіоапаратуру, комп’ютери або ж інші засоби зв’язку.

Вибори

В умовах воєнного стану забороняються вибори Президента України, Верховної Ради, Верховної ради АР Крим, місцевих органів самоврядування. Заборонено проведення всеукраїнських та місцевих референдумів. Якщо повноваження президента чи Ради завершується під час дії воєнного стану, їх повноваження продовжуються до наступних виборів, які проведуть після скасування воєнного стану.

Про вибори під час воєнного стану можна забути

Крім того, заборонена зміна Конституції України та Конституції АР Криму.

Однак умовою депутатів для введення воєнного стану були гарантії проведення виборів президента України навесні 2019 року. Саме заради цього термін воєнного стану скоротили з 60-ти до 30-ти днів, щоб він не накладвся з виборчою кампанією. Тож вибори пройдуть за планом – 31 березня 2019 року.

Читайте також: Воєнний стан в Україні: в 10 областях скасували місцеві вибори

Військові адміністрації

Повноваження Президента України та Верховної Ради у період воєнного стану не можуть бути припинені та обмежені. Депутати збираються без скликання та працюють в сесійному режимі. Не можуть бути припинені і повноваження Кабміну, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також судів, органів прокуратури України.

Крім того, на територіях, на яких введено воєнний стан, можуть утворюватися тимчасові державні органи – військові адміністрації. Рішення про їх створення приймає Президент за поданням обласних адміністрацій чи військового командування. Посади держчиновників в таких адміністраціях заміщають військові та правоохоронці. Однією з причин створення таких адміністрацій може бути нескликання місцевої ради. Військові адміністрації можуть отримати широкий спектр повноважень, починаючи від забезпечення заходів воєнного стану до формування місцевого бюджету, видачі землі, управління об’єктами ЖКХ та забезпеченням продуктів.

Скасування воєнного стану

Військовий стан скасовується в разі відсічі агресії, усунення її загрози чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Воєнний стан скасовується указом Президента, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Пропозицію по скасуванню Президенту надає РНБО або Верховна Рада.

Дивіться відео про воєнний стан: