Обоє батьків Маслоу емігрували до Штатів з Києва, а оскільки Абрагам був найстрашим, то застав найважчі для сім'ї часи. У мами, Рози Шиловської, був дуже складний характер, який доводив оточуючих до сказу. Але, за словами вченого, саме мама і надихнула його на перші наукові експерименти, причому у віці чотирьох років.
Читайте також: Українець потрапив у топ-5 кращих психологів усіх часів та народів
"Моя мама свято вірила у забобони, і я постійно їх випробовував. Наприклад, якщо вона казала: "Не переступай братові ноги, бо він не буде рости", – я неодмінно переступав їх. А ще вона застерігала, що не можна лазити через вікна, інакше осліпнеш. О, в неї було чимало версій", – розповів в одному з інтерв'ю Маслоу.
Абрагам Маслоу
У хлопця була виразна єврейська зовнішність, тож йому регулярно діставалось від італійських та ірландських однолітків. Намагаючись якомога менше часу проводити на вулиці, Абрагам знайшов прихисток у бібліотеці.
Бунтарський характер допоможе знайти свій шлях у житті. Нав'язаний батьками юридичний факультет хлопець закинув через півроку і вступив на психологію. У той час в наукових колах був популярним напрям біхевіоризму, що зводив поведінку людини до механічних актів у відповідь на зовнішні подразники. Маслоу з цим не погоджувався.
А де ж тут місце для добра, вірності, хоробрості? Біхевіоризм цього не має,
– дивувався вчений.
Маслоу склав для себе список людей, якими захоплювався, і намагався зрозуміти, що їх об'єднує. Серед них були Енштейн, Лінкольн, Спіноза.
Вчений дійшов висновку, що ці особистості, а їх лише 1 % всього населення, досягли рівня самоактуалізації. Їм притаманні самоповага, терпимість та доброзичливість. Вони охоче здобувають новий досвід та знання, довіряють своїй інтуїції, не погоджуються із суспільними нормами. Кожен з них слідує своїм талантам та інтересам, і тому стає тим, ким і мав стати, тобто залишається вірними власній природі.
Читайте також: Український вчений, чиї роботи розвинули теорію Дарвіна – Теодозій Добжанський
Звісно, жодному суспільству не вигідно мати вільнодумних людей, тому створюється атмосфера пригнічення. З іншого боку, найбільшою перепоною є внутрішній страх нового та прив'язаність до старого. Аби рости, доведеться ризикувати, робити помилки, відмовлятись від звичного і йти назустріч невідомому. А це вимагає неабиякої мужності.
Гуманістичну психологію Маслоу спочатку не визнавали, колеги його критикували, видання відмовлялись друкувати статті. Тоді найбільшою підтримкою стали студенти, які захоплено слухали його лекції. Вчений не відступав від своїх переконань і таки отримав визнання у науковому світі, а у 1967 році Маслоу навіть обрали головою Американської асоціації психологів.