Особливості справ протестувальників з Майдану

Після першого грудня, коли на знак протесту у центр столиці вже вийшла чи не півмільйонна армія обурених діями влади громадян, сутичок біля Адміністрації Президента уникнути не вдалося.

Побитих активістів заарештували. Судили їх напрочуд швидко. Втім згодом, справи проти них закрили за так званим першим законом про амністію. Яким, до слова, позбавили покарання і тих, кого влада назвала винними у вчинені злочину правоохоронцями в ніч на 30 листопада. Далі затримували усіх, хто потрапляв під гарячу руку міліції, або дуже допік своїми акціями.

Як, наприклад, студентів інституту Карпенка-Карого. Їх ув'язнили, потім відпустили під домашній арешт, але справи проти них не закрили.

Особливо дісталося учасникам Автомайдану. Їхні акції біля резиденції Януковича "Межигір'я", помешкань міністра внутрішніх справ Захарченка та колишного голови Адміністрації Президента Кучми Віктора Медведчука не пройшли безкарно. Активістів затримували серед ночі, трощили автівки і били. Ловили поодинці, застосовували силу і доправляли до відділків. Їх теж судили. Деяких позбавляли водійських прав, іншим змінили запобіжні заходи – з утримання в СІЗО на утримання під домашнім арештом.

Підозра базується лише на показаннях свідків, які, до речі, є працівниками "Беркута", та "потерпілих", які теж є працівниками "Беркута". Проте жоден з цих свідків і потерпілих не вказує саме на Кравцова, який… як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Жоден з них його впізнати не зміг. Взагалі немає доказів того, що він вчинив будь-які кримінальні правопорушення: як то хуліганські дії, як то масові заворушення. Доказів немає, – розповідає адвокат автомайданівця Кравцова Федір Бендюженко.

"Нещодавно розглядалася справа щодо позбавлення прав керування мого клієнта на чотири місяці. На підставі рапорту працівника ДАІ винесено рішення про позбавлення прав людини, керуючись лише факсокопією такого рапорта і більше нічого. Тобто ні показів свідків не взято до уваги, ні документи, які підтверджують, що особа в принципі могла бути в той час, коли написано в рапорті, в цьому місці", – скаржиться адвокат одного з учасників Автомайдану Тетяна Батюсь.

Рішення у судах за шаблоном

На лаві підсудних опинилися учасники Самооборони Євромайдану, які затримали злодія, медик, який надавав допомогу пораненим, підприємці, викладачі, студенти, громадські діячі з усієї України. Понад дві сотні осіб в регіонах судили за участь в протестних акціях, інкримінують масові заворушення. Тільки у столиці за два місяці відбулося понад 100 судових засідань у справі євромайданівців.

"234 було затримано, і сьогодні жоден з них не утримується від вартою. Цей безпрецедентний крок має єдину мету: розв’язання конфлікту і збереження громадського порядку", – заявив Генеральний прокурор України Віктор Пшонка.

Суди приймають рішення, які схожі між собою, в яких не індивідуалізуються обставини певних справ, не аналізуються докази конкретної особи. Тобто суди обмежуються там аналізом деяких вибіркових доказів. Дуже велике занепокоєння викликає саме таке от масове шаблонне прийняття рішень, – наголошує директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки Михайло Тарахкало.

Судові процеси по євромайданівцях за визнанням адвокатів та незалежних експертів представляють собою абсолютну формальність і проходять за шаблонним принципом. Свідками є правоохоронці, інших суд не допускає. Змагальності, як передбачає новий КПК, процеси не мають. Подекуди суди відбуваються без присутності обвинувачених та їхніх адвокатів.

Притягнення суддів до відповідальності, до дисциплінарної відповідальності, внесення подання про звільнення з посади передбачено чинним законодавством: Законом України про статус суддів, Законом України про вищу раду юстиції. Однак, незважаючи на численні скарги, які подаються юристами, адвокатами на дії суддів, на жаль, жодних рішень з приводу звільнення з посади судді чи притягнення його до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з останніми подіями, я на сьогоднішній день не знаю, – додала адвокат Батюсь.

"Дійшло до маразму: суддів, які ніколи в житті не займалися кримінальними справами, тобто чистих "цивілістів", змушують на ходу читати новий КПК і кидати у слідчі судді. Ходять чутки, що навіть суддів господарських судів кинули у слідчі судді, але я, чесно кажучи, в це не дуже вірю", – говорить адвокат Тетяна Монтян.

До Вищої ради юстиції скарги на дії суддів надходять тисячами, але тут кажуть, більшість з них не за адресою. Тут розглядають лише порушення присяги суддями та дисциплінарні порушення суддями вищих інстанцій.

Не можу сказати, що всі в нас хороші судді, всі – безгрішні. Інакше б ми не розглядали ці скарги і на кожному засіданні не приймали б рішення з рекомендацією їх звільнення. Типовим може бути тільки мотив того, що суддя або має якісь корисливі мотиви, або мотиви, які його примушують, скажімо так, порушити закон, вийти за межі пристойності, – розповів Голова Вищої ради юстиції Олесь Лавринович.

Відлуння акції "Україна без Кучми"

Адвокат лідера "Дорожнього контролю" Андрія Дзинзі Віктор Смалій на судовому засіданні, де розглядалася справа його підопічного, якраз вирішив, що суддя вийшов за межі пристойності і порушив закон.

В результаті сам захисник опинився за ґратами за нібито скоєний замах на суддю. Зараз він утримується під вартою, за даними адвокатів Смалія, в СІЗО до нього застосовують тортури та б'ють. Колега Смалія, адвокат Тетяна Монтян, понад 12 років тому теж мала проблеми з фемідою. Тоді, у 2001 році після масової акції протесту "Україна без Кучми", активістів теж пакували в автозаки та судили.

Я стала першою жертвою новели так званої нової малої судової реформи у 2001 році, коли дозволили відстороняти адвокатів від участі у справі, якщо проти них порушено кримінальну справу. Мене звинуватили у звірячому побитті двох конвойних міліціонерів, які намагались забрати у мене процесуальні документи невідомо навіщо. Я думаю, що це була свідома провокація. І приблизно три роки мене, вагітну, а потім з дитиною біля цицьки, тягали по допитах, по судах. А потім справу закрили по давності, – згадує Монтян.

“Було біля 300 чоловік затримано. Тобто скопом протягом кількох хвилин суддя без розбору, не вислухавши другу сторону. Як правило тоді давали або 15 діб, або як. Там нас 18 осіб по кримінальній справі ніби. Масові заворушення тобто. Ніякої рівноправності сторін”, – поскаржився учасник акції "Україна без Кучми", колишній в’язень Ігор Мазур.

Ігор Мазур – координатор "Правого сектору" по Київській області – відсидів за участь в акції "Україна без Кучми" три роки. Розповідає, що і 12 років тому методи роботи з затриманими були далекі від правових. Після арешту адвокатів не допускали декілька днів, намагалися людину зламати морально і фізично. Каже, це така традиція, бити у райвідділах по три дні поспіль.

Судили незгодних теж однаково. Клопотань адвокатів не задовольняли, покази свідків з боку захисту ігнорували. До уваги бралися лише свідчення працівників міліції.

"Зараз те саме майже відбувається. Одні й ті самі судді. Які перевірені. Яким потім дають за це зірочки, квартири там премії, все інше. Бачили, на день міліції ті "беркутівці", які розганяли студентів, були нагороджені преміями, відзнаками МВС", – каже Мазур.

З точки зору юридичного аналізу, мені дуже цікаво зараз продовжувати збирати ці ухвали. До прикладу, по одному з активістів. Йому застосували цілодобовий домашній арешт, адвокат подає клопотання, що людина з усталеними сімейними зв'язками, з місцем постійної роботи прокурор заперечує проти задоволення цієї скарги, мотивуючи це тим, що у повнолітнього Сливінського є повнолітні діти, які можуть його утримувати, тому рішення залишили без змін, при тому, що доказів про те, що він може ухилятися від слідства, перешкоджати слідчим діям, взагалі немає, – говорить нардеп від "Свободи" Ігор Швайка.

Вирок самим суддям, які сьогодні виносять політично вмотивовані рішення, на думку правників, може бути лише один – звільнення з посад. А такі рішення можуть стати можливими лише у разі проведення судової реформи.