Починаючи з вигнання колишніх, продовжуючи найпрогресивнішим законодавством у світі і закінчуючи втіленням його у цілій системі антикорупційних органів. Саме тому нами, українським суспільством, захоплюється весь світ. Але чому попри це за стільки років ми не просто не отримали того, за що так довго і виснажливо боролись, а повернулись, здається, знову в ту точку, з якої починали?
Читайте також: Е-саботаж: як депутати намагаються знищити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення
Поясню на прикладі одного з новостворених антикорупційних органів – Національного агентства із запобігання корупції, НАЗК. Це насправді найпотужніший за повноваженнями орган з усіх, бо відповідає, на хвилинку, за формування і реалізацію державної антикорупційної політики. Найбільше, однак, він асоціюється з електронними деклараціями, які це агентство від імені держави збирає, зберігає і перевіряє. Принаймні мало би це робити в наших, суспільства, інтересах. Але не робить. У чиїх тоді робить, чиї завдання виконує і чому?
По-перше, керівництво НАЗК є політично залежним. Відповідно до прийнятого парламентом закону, керівництво НАЗК призначається на посади Кабінетом Міністрів за результатами роботи комісії, роботу якої теж організовує уряд. Коли формувалось НАЗК, уряд очолював лідер однієї з найбільших і правлячих фракцій – "Народного фронту" – Арсеній Яценюк.
Цікавий збіг, що першою Головою НАЗК стала університетська викладачка Яценюка. У 2018 році голова НАЗК змінився. Цікавий збіг, що новим головою став колишній керівник районного осередку партії Петра Порошенка "Солідарність", який працював одночасно з ним в міністерстві економіки, що його чинний президент очолював у 2012.
Перша голова НАЗК Наталія Корчак, університетська викладачка Арсенія Яценюка
Цікавий збіг, що незадовго до обрання цього нового голови НАЗК викривачка із НАЗК зробила скандальні заяви про "кураторів" від Банкової в органі — такого собі Олексія Горащенкова, який продовжував входити до відбіркової комісії керівництва НАЗК і після скандалу, і якого президент звільнив лише влітку 2018, невдовзі після того, як було обрано нове керівництво органу.
По-друге, НАЗК не створило системи ефективної перевірки декларацій. Зокрема, через відсутність так званої автоматизованої перевірки. Що таке по суті робота НАЗК із перевірки декларацій? Це аналітична робота з пошуку інформації, на основі якої правоохоронні органи можуть відкривати кримінальні справи.
Обробити мільйони декларацій вручну неможливо – для цього і потрібна автоматизована система. І найцікавіше – вона була створена ще два роки тому, у 2016, але НАЗК від неї відмовились. Відмовились без пояснень після того, як її "доопрацювали" спецслужби – за дорученням Президента Порошенка. Два роки потому у 2018 НАЗК урочисто прозвітувало про її запуск.
Олександр Мангул, новий голова НАЗК і колишній керівник осередку партії Порошенка
От тільки проблема в тому, що втрачено два роки, протягом яких ми оплачували роботу органу, який незрозуміло чим займався. Два роки! Іще рік, і минуть строки давності для притягнення до кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях – тобто за задеклароване чи незадеклароване за 2015 вже неможливо буде притягнути до відповідальності.
По-третє, НАЗК не тільки саме саботує перевірку декларацій, але ще й зважає іншим правоохоронним органам розслідувати злочини на основі декларацій. Там штампують незаконні рішення, які можуть зруйнувати розслідування та навіть вже розслідувані справи того ж Антикорупційного бюро.
Яскравий приклад – рішення за результатами перевірки колишнього військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика. Це та сама перша передана до суду справа по незаконному збагаченню і недекларуванню, яка вже близько двох років в суді. І от наприкінці листопада 2018, підкреслю: коли справа вже два роки як в суді, НАЗК видає рішення, в якому говорить, що не знайшло порушень в його декларації.
Справа Костянтина Кулика два роки у суді, а НАЗК не знайшло порушень в його декларації
Те саме – з декларацією одіозного судді Окружного адміністративного суду Павла Вовка, якого детективи НАБУ застали в незадекларованому будинку. Те саме – по голові Запорізької ОДА Костянтину Брилю і навіть міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, по якому справа НАБУ була розслідувана і передана до суду цього року в той час, як в деклараціях його за всі три роки НАЗК не знайшло жодних порушень.
Тепер всі вони, як і інші фігуранти справ НАБУ, намагатимуться використовувати нікчемні рішення і результати недоперевірок НАЗК, щоби розвалити справи в суді. Про те, як Адміністрація Президента реформувала суди, говорили багато і неодноразово – передбачити правові наслідки в неправовій державі неможливо.
Виправити ситуацію із НАЗК міг би парламент, де вже майже два роки як зареєстровано відповідні законопроекти, але він не поспішає цього робити. Владна коаліція там, нагадаю, складається із "Народного фронту" колишнього прем’єра Яценюка і "Блоку Петра Порошенка", чинного Президента України.
Міністр Омелян, суддя Вовк, голова Запорізької ОДА Бриль: у їх деклараціях НАЗК не знайшло порушень
Кажуть, що НАЗК не виконало поставлене перед ними завдання. Це не так. Просто, завдання перед антикорупційним органом ставили ті, хто з корупцією не бореться, а очолює.
Отак і виходить, що все зводиться до парламенту, який обирає уряд, і президента. І сумна правда в тому, що ситуацію не змінити, поки боротьбу з корупцією контролюватимуть ті, хто контролює корупцію.
Читайте також: Чому без подолання корупції Україна не зможе перемогти в гібридній війні з Росією
Тобто, в парламентсько-президентській республіці, якою є Україна, достатньо не дати їм контролювати парламент і президентське крісло.
Притомної більшості в парламенті достатньо для прийняття закону про перезавантаження НАЗК і для обрання притомного уряду, який відповідає за органи виконавчої влади, до яких належить і НАЗК.
Ситуацію не змінити, поки боротьбу з корупцією контролюватимуть ті, хто контролює корупцію
НАЗК тут, однак, лише приклад, яким я хочу підкреслити, чому такі важливі вибори: бо це законний і мирний спосіб мати притомний парламент і президента. Але для цього треба, щоби ми як виборці не дали жодного шансу тим, хто десятиліттями приватизував собі державні посади.
Без цього ми і далі будемо оплачувати роботу "реформованих" за наш кошт органів, які зобов'язують нас доплачувати сотні тисяч тим, хто краде в нас мільярди.